Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №636/10928/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10928/25 Провадження 2/636/285/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Романової А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що він є спадкоємицею майна, що належало її батькові, ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців немає. Вона вступила в управління та володіння спадкоим майном, оскільки проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю. Під час звернення до нотаріуса для оформлення спадщини їй було роз`яснено, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно вона не може оформити спадщину на своє ім`я, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду.

Ухвалою судді від 22.12.2025 справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито.

Від позивача надійшла заява, згідно якої вона просила позовні вимоги задовольнити та слухати справу в її відсутності.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги визнала.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, що відповідає положенням ч.3 ст. 200 ЦПК України, відповідно до яких за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє повне підтвердження з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача – ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.12.2015.

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав йому на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.1976.

Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України установлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою частина третя статті 46 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1216, ч. 1 ст. 1217 ЦК України с падкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем першої черги померлого ОСОБА_3 є його донька, позивач у справі ОСОБА_4 . Факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджується копією свідоцтва про народження від 08.07.2016 серії НОМЕР_2 , копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 05.06.2005.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець ОСОБА_1 прийняла спадщину, тим що проживала разом зі спадкодавцем за адресою: будинок АДРЕСА_1 , та частково оформила спадщину на своє ім`я після померлого ОСОБА_3 , що підтверджується інформацією Чугуївської держнотконтори Харківської області за № 1920/01-16 від 11.12.2025, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 31.08.2016 видані свідоцтва про право власності на частку спадкового майна, заведена спадкова справа № 191/2016.

Інших спадкоємців, що претендують на спадщину після смерті ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з абз. 2, 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведених положень закону, право на спадщину мають особи, які її прийняли. Разом із тим, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому законодавством.

Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 після смерті спадкодавця є єдиним спадкоємцем житлового будинку АДРЕСА_1 , яка прийняла спадщину фактично та протягом строку, передбаченого ч.1 ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від неї, однак, оформити спадщину на своє ім`я не змогла, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 128, 200, 206, 223, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт № НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.А. Оболєнська