Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №646/7811/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Непокора

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №646/7811/25

Суддя: Янцовська Т. М.

Справа № 646/7811/25

№ провадження 1-кп/646/560/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова у складі

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025170020010925 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Родінське,

Донецької області, громадянина України, освіта незакінчена вища, одружений,

військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ, судимості не має, зареєстрований

та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, перебуваючи па посаді гранатометника 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ, в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 30.04.2025 о 05 год. 30 хв., знаходячись в пункті тимчасової дислокації підрозділу в районі АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира 1 ротної групи 3 батальйону оперативного призначення 15 бригади оперативного призначення ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 30.04.2025 №13, відповідно до якого «З метою покращення тактичного положення та реагування на зміни в оперативній обстановці та на виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_2 бригади оперативного призначення Національної гвардії України №533 дск від 29.04.2025 та бойового розпорядження командира НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення НОМЕР_2 бригади оперативного призначення Національної гвардії України №218дск від 29.04.2025 наказано групі евакуації в кількості 3 військовослужбовців зі штатним озброєнням та індивідуальними засобами бронезахисту, в тому числі гранатометнику 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення солдату ОСОБА_5 в термін до 20:00 30.04.2025 висунутись з району САМБОРІВКА на спеціалізованій бойовій машині ВАРТА у/н НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 зі штатним озброєнням та індивідуальними засобами броне захисту в район оборони 3 боп НОМЕР_2 броп на точку евакуації «НЕСКАФЕ) у лісосмугу під умовною назвою «Україна» східної околиці МАЛА ШАПКІВКА Куп`янського р-ну, Харківської області. По прибуттю розосередитись на ПВ «БИК» та ПВ «ГАДЮКА», тому своїми діями солдат ОСОБА_5 підірвав боєготовність та боєздатність військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно будучи військовослужбовцем, під час здійснення своїх службових обов`язків відмовився виконувати бойове розпорядження свого командира в зв`язку зі стресовим станом. У скоєному щиро кається.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченого ОСОБА_5 , а також роз`яснив, що в даному випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися в непокорі – відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також особу винного.

Дане кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 ,належить до тяжкого злочину.

До обставин, що пом`якшують, покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, скоєння злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у справі не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_5 одружений, на утриманні має малолітню дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимості не має, не перебуває на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах.

З урахуванням вищеперелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, при цьому суд вважає можливими на підставі ст. 58 КК України замінити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави суми грошового забезпечення, що повною мірою відповідатиме скоєному, достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_5 основне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави суми грошового забезпечення у розмірі 20 відсотків строком на 2 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді застави скасувати, грошові кошти, внесені в якості застави в розмірі 90840 гривень повернути заставодавцю – ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua