Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №345/644/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/644/26

Провадження № 2/345/1067/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

10.03.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

з участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, а саме просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 567,77 грн, яка складається з: 453,85 грн за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2018 року до квітня 2021 року, інфляційні втрати у розмірі 52,42 грн, 3% річних у розмірі 16,52 грн. Також просить стягнути судові витрати.

Позов мотивує тим, що постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2023 КП «Екосервіс» Калуської міської ради визнано банкрутом. Відповідно до протоколу електронного аукціону №BRD001-UA-20241028-00226 від 07.11.2024 переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 14.11.2024 на підставі вказаного протоколу аукціону між КП «Екосервіс» Калуської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено акт про придбання майна на аукціоні.

Згідно Додатку №1 до вказаного Акту зазначено перелік фізичних осіб, які мають заборгованість перед КП «Екосервіс» Калуської міської ради. Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Придбавши майно КП «Екосервіс» Калуської міської ради позивач отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Екосервіс» Калуської міської ради, що надає статус правонаступника, тобто є новим кредитором до фізичних осіб боржників за надані послуги з поводження з побутовими відходами згідно з додатком №1 до акту про придбання майна на аукціоні від 14.11.2024 року, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до акта звірки розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , проживає одна особа, абонентом є ОСОБА_4 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 459864494 від 11.01.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власниками є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування, та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу.

У зв`язку з отриманою інформацію, адвокатом Біжко Ю.О. здійснено пошук у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та відповідно до інформаційної довідки (459864494 від 11.01.2026р.) з метою встановлення правових підстав отримання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1570999826104). Таким чином, при пошуку було виявлено: договір дарування №1354 від 07.06.2018, в якому зазначається, що 1/2 частки права власності на майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке попередньо належало ОСОБА_4 було подаровано ОСОБА_2 , та період формування заборованості за житлово-комунальні послуги припадає на час право власності коли майно перейшло на ОСОБА_2 . Таким чином, з огляду на приписи статті 1 Закону України «Про житлово комунальні послуги» Відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг.

Акт звірки розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , підтверджує, що за період з вересня 2018 року до травня 2021 року (включно) розмір наданих послуг з управління побутовими відходами Відповідачам становить на суму 453,85 грн

Оскільки відповідачами не погашено дану заборгованість перед позивачем, як правонаступником КП «Екосервіс» Калуської міської ради, позивач має право вимагати відшкодування інфляційних витрат, розмір яких склав 52,42 грн та нарахування 3% річних на суму заборгованості, що становить 16,52 грн. Відповідачі добровільно вказану заборгованість не погашають, тому позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути в примусовому порядку вказану вище заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача в судове засідання не прибула, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подали, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги, є індивідуальним споживачем.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ст. 1 ч. 1 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

В судовому засіданні встановлено, що Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2023 року КП «Екосервіс» Калуської міської ради визнано банкрутом.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №BRD001-UA-20241028-00226 від 07.11.2024 року переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 14.11.2024 року на підставі вказаного протоколу аукціону між КП «Екосервіс» Калуської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено акт про придбання майна на аукціоні.

Згідно Додатку №1 до вказаного Акту зазначено перелік фізичних осіб, які мають заборгованість перед КП «Екосервіс» Калуської міської ради.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

КП «Екосервіс» здійснювало вивезення та захоронення твердих побутових відходів на території Калуської територіальної громади. Послуги населенню надавались фактично, оскільки КП «Екосервіс» було єдиним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території Калуської територіальної громади. Тарифи з вивезення побутових відходів на території Калуської територіальної громади затверджувалися рішеннями виконавчого комітету Калуської міської ради.

За адресою: АДРЕСА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на абонента ОСОБА_3 .

Акт звірки розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , підтверджує, що за період з вересня 2018 року до травня 2021 року (включно) розмір наданих послуг з управління побутовими відходами Відповідачам становить на суму 453,85 грн

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 459864494 від 11.01.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власниками є ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі договору дарування, та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу.

В договорі дарування №1354 від 07.06.2018 зазначається, що 1/2 частки права власності на майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке попередньо належало ОСОБА_4 , було подаровано ОСОБА_2 .Період формування заборованості за житлово-комунальні послуги припадає на час, коли право власності на майно перейшло до ОСОБА_2 .

З огляду на приписи статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг.

Таким чином, між КП «Екосервіс» та відповідачами виникли відносини щодо надання послуг з управління побутовими відходами на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідачами не виконано свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги. Як вбачається з наданого позивачем акту звірки розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з вересня 2018 року до травня 2021 року розмір заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 становить 453,85 грн.

Таким чином, доказами підтверджується перехід права вимоги позивача до відповідачів щодо заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 , яка становить 453,85 грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, по суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані норми права визначають такі ознаки відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі заміни сторони зобов`язання до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Набуте позивачем право вимоги щодо заборгованості відповідача не включає в себе нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Зокрема, акт про придбання майна на аукціоні не передбачає, що позивач набув право вимоги, окрім суми боргу, на такі нарахування. Тому, суд приходить до висновку, що позивач набув права на нарахування 3% річних та інфляційних з моменту набуття права вимоги на дебіторську заборгованість КП «Екосервіс», тобто з 14.11.2024.

Дослідивши проведені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що вони здійснені відповідно до вимог законодавства. Розмір нарахованих за період з 14.11.2024 до 30.01.2026 3% річних складає 16,52 грн, а інфляційних втрат – 52,42 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань відповідачами суду не надано, не подано будь-яких доказів на спростування користування наданими їм КП «Екосервіс» послугами.

Таким чином, вимоги позивача слід задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 567,77 грн, яка складається з: 453,85 грн за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2018 року до квітня 2021 року, інфляційні втрати у розмірі 52,42 грн, 3% річних у розмірі 16,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частинах витрати по сплаті судового збору на загальну суму 1064,96 грн, а саме з кожного по 532,48 грн, оскільки солідарне стягнення судових витрат не передбачено діючим законодавством.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 612, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 81, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса АДРЕСА_2 ) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) заборгованість у розмірі 567,77 грн, яка складається з: 453,85 грн за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2018 року до квітня 2021 року, інфляційні втрати у розмірі 52,42 грн, 3% річних у розмірі 16,52 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – 532,48 грн судового збору.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 – 532,48 грн судового збору.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий