Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №185/1194/20 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1194/20

Провадження № 2/185/770/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача адвоката Пономаренко В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УніверсалБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В

13.02.2020 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.03.2018 року, станом на 10.01.2020 року, у розмірі 46923.91 грн. та судові витрати по справі у розмірі 2102.00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Банк зазначив, що відповідно до укладеного договору про надання банківських послуг «Monobank» від 12.03.2018 року відповідач отримав кредит у розмірі 13000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Позивач свої зобов`язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак, відповідач не виконав належним чином умови укладеного договору, в результаті чого станом на 10.01.2020 року виникла заборгованість у розмірі 46923.91 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 16395.58 грн., заборгованість за пенею та комісією 30528.33 грн.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнала частково посилаючись на скрутні життеві у яких опинилася відповідач по справі, що унеможливлює погашення нею сум заборгованості в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи суд встановив наступне. Відповідно до укладеного договору про надання банківських послуг «Monobank» від 12.03.2018 року відповідач отримав кредит у розмірі 13 000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач свої зобов`язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак, відповідач не виконав належним чином умови укладеного договору, в результаті чого станом на 10.01.2020 року виникла заборгованість у розмірі 46923.91 грн., в тому числі: -загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 16395.58 грн. -заборгованість за пенею та комісією - 30528.33 грн.

Законом України № 891-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» 15 вересня 2020 року прийнятим Верховною Радою України, зазначено, що будь-який кредит на суму меншу або таку ж як офіційна сума мінімальної заробітної плати на момент отримання кредиту, або укладений кредитний договір на строк до одного місяця, вважається «споживчим кредитом» та регулюється нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про споживче кредитування» нормативно зазначено, що максимальна сума пені, штрафів за прострочення споживачем кредитних зобов`язань по споживчому кредиту, не може перевищувати подвійної суми, по договору кредитування, та не може бути збільшена.

Відсотки по кредиту нараховуються на основі тіла кредиту – суми, яку позичив позичальник. Вони зазвичай встановлюються на основі процентної ставки та терміну позики. Тобто, якщо позичальник отримав кредит в розмірі 13 000 гривень на термін 12 місяців з процентною ставкою 20%, то загальна сума, яку він повинен сплатити, складе 15 600 гривень (13 000 + 2 600 відсотків).

Нарахування банками пені чи штрафів, що перевищують тіло кредиту, є незаконним. Згідно із законодавством України, загальний розмір штрафних санкцій (пені та штрафів) за споживчими кредитами не може перевищувати 50% від суми кредиту.

Законом України «Про споживче кредитування» заборонено безмежне зростання боргу.

Окрім того, суд вважає доцільним застосувати ст. 551 ЦК України та скасувати розмір неустойки, оскільки є вагомі аргументи про "надмірність" нарахування порівняно зі збитками банку. Крім того суд приймає до уваги, що відповідач має доньку (дитину з інвалідністю та пошкоджене житло, де вона зареєстрована разом з донькою. Ці факти є критичними для виконання рішення, а не лише для його винесення. Тому суд врахувує скрутне матеріальне становище відповідачки (витрати на лікування дитини, відновлення житла) та виходячи з викладеного вище вважає доцільним задовольнити позов частково в частині стягнення загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 16395.58 грн.

Стосовно розстрочення або відстрочення виконання рішення (наприклад, дозволити платити тіло кредиту невеликими частинами протягом 6 місяців), як просила адвокат в судовому засіданні, суд не може погодитися з цим. Оскільки рішення суду підлягає негайному виконанню після набрання його чинності, а сума є не значною для її погашення. Однак, суд звертає увагу на те, що в пошкодженій квартирі зареєстрована дитина з інвалідністю, виконавцю вкрай важко звернути стягнення на це майно без дозволу органів опіки та піклування.

Однак, суд погоджується з позицією адвоката відповідачки в частині наявності виняткових обставин відповідачки, що вона має на своєму утриманні доньку, яка є дитина з інвалідністю 1 А групи та яка потребує постійного догляду та надзору, а також у відповідачки пошкоджене житло під час військових дій рф. Велика частина сімейного бюджету витрачається на реабілітацію та лікування доньки. Крім того, внаслідок збройної агресії рф було пошкоджено житло відповідачки. Це призвело до критичного погіршення її майнового стану та необхідності витрат на відновлення житла.

Враховуючи вищевикладені складні життєві обставини, керуючись ст. 267 ЦПК України, суд прийшов до висновку щодо часткового задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту, оскільки, такі життєві обставини відповідачки дійсно створюють значний психологічний та фінансовий тиск на неї, а скрутне становище впливає на здатність вчасно вносити платежі, що тягне за собою нарахування штрафів, пені та погіршення кредитної історії в подальшому.

У постанові Великої Палати ВС у справі № 444/9519/12, визначено фундаментальний принцип: право банку нараховувати відсотки припиняється після закінчення строку кредиту або пред`явлення вимоги про дострокове погашення. Це часто використовується для "відсікання" зайвих нарахувань банку.

Суд, приходить до висновку, що наявність дитини з інвалідністю та пошкодженого житла є "винятковою обставиною", яку суд зобов`язаний враховувати для пом`якшення виплат кредиту.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до норм ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 16 395.58 грн.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102.00 грн.

Керуючись ст. 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В

Позов Акціонерного товариства «УніверсалБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 16 395.58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) витрати на судовий збір у розмірі 2102.00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін