Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №609/1140/25 — Шумський районний суд Тернопільської області

Суд: Шумський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №609/1140/25

Суддя: Харлан М. В.

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/1140/25

1-кп/609/22/2026

11 березня 2026 року

Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в режимі відеоконференції в м. Шумськ кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216010000229 від 10 жовтня 2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку: АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, заміжню, не депутата, з середньою освітою, непрацюючу, на утриманні чи виховані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше не судиму. -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку та жительку: АДРЕСА_2 , українку, громадянку України, розлучену, не депутата, з вищою освітою, непрацюючу, на утриманні чи виховані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше не судиму, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2025 року, близько 09 години 30 хвилин, у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , які спільно перебували на АДРЕСА_1 , неподалік житлового будинку №7, під час словесної суперечки виник протиправний умисел спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 , 10 жовтня 2025 року, близько 09 години 30 хвилин, перебуваючи на АДРЕСА_1 , неподалік житлового будинку №7, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході словесної суперечки, ОСОБА_6 стоячи навпроти ОСОБА_4 , нанесла останній 2 (два) удари кулаками обох рук в область голови з обох сторін, після чого схватила однією із рук за капюшон та волосяний покрив на голові ОСОБА_4 , а іншою рукою нанесла близько чотирьох ударів в область голови та обличчя ОСОБА_4 , під час чого ОСОБА_7 , стоячи позаду ОСОБА_4 , нанесла останній 4 (чотири) удари своєю правою ногою по обох ногах ОСОБА_4 , з внутрішньої сторони.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинила потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді садна лівої тім`яної ділянки волосяної частини голови, синець лівої виличної ділянки, що поширюється на щічну ділянку, садно лівої щічної ділянки, садно правого крила носа, садна на шкірі верхньої губи зліва та справа, що за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями обвинувачена ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Крім того, 10 жовтня 2025 року, близько 09 години 30 хвилин, у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , які спільно перебували на АДРЕСА_1 , неподалік житлового будинку №7, під час словесної суперечки з ОСОБА_4 виник протиправний умисел спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_6 , 10 жовтня 2025 року, близько 09 години 30 хвилин, перебуваючи на АДРЕСА_1 , неподалік житлового будинку №7, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході словесної суперечки, ОСОБА_6 стоячи навпроти ОСОБА_4 , нанесла останній 2 (два) удари кулаками обох рук в область голови з обох сторін, після чого схватила однією із рук за капюшон та волосяний покрив на голові ОСОБА_4 , а іншою рукою нанесла близько чотирьох ударів в область голови та обличчя ОСОБА_4 , під час чого ОСОБА_7 , стоячи позаду ОСОБА_4 , нанесла останній 4 (чотири) удари своєю правою ногою по обох ногах ОСОБА_4 , з внутрішньої сторони.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинила потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді синець правого та лівого стегон, синець ділянки правого колінного суглоба, що за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Вказаними діями обвинувачена ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не визнала та суду показала, що у зазначений у обвинувальному акті день вона разом із ОСОБА_7 їхала автомобілем в сторону с. В. Дедеркали Кремнецького району Тернопільської області. В цей час, попереду них, на підводі, рухалася ОСОБА_4 , яка перешкоджала їхньому руху. Зупинившись біля підводи ОСОБА_7 вийшла з автомобіля, підійшла до підводи та запитала чому ОСОБА_4 зруйнувала її сім`ю. В цей час ОСОБА_4 взяла палицю та почала наносити удари ОСОБА_7 . Вибігши з автомобіля вона підійшла до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 де побачила, як ОСОБА_7 вирвала палку з рук ОСОБА_4 . Згодом, повернувшись із ОСОБА_7 до свого транспортного засобу побачила, як ОСОБА_4 зійшла із підводи, взяла молочний мірник, підійшла до автомобіля та почала наносити цим мірником удари по голові ОСОБА_7 . Зловивши за капюшон ОСОБА_4 відтягнула останню від ОСОБА_7 . Чи наносила тілесні ушкодження ОСОБА_4 не пам`ятає. Після інциденту звернулася по медичну допомогу.

Обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не визнала, підтвердила викладені її сестрою ОСОБА_6 , під час її допиту у судовому засіданні, обставини та суду показала, що 10.10.2025р. рухаючись автомобілем із сестрою ОСОБА_6 побачила підводу, яка перешкоджала їхньому руху. Після того, як ОСОБА_6 посигналила та зупинила транспортний засіб вона вийшла із автомобіля, підійшла до ОСОБА_4 та запитала чому ОСОБА_4 влізла в її сім`ю. ОСОБА_4 схопила палку та вдарила нею по її руці. Вирвавши палку із рук ОСОБА_4 , разом із сестрою ОСОБА_6 пішла до автомобіля де ОСОБА_4 знову нанесла їй удари металевим молочним мірником по обличчю, після чого ОСОБА_4 схопила її за волосся. Після того, як ОСОБА_6 їх розборонила, вона нанесла два удари металевим мірником по плечах ОСОБА_4 . Чи наносила ОСОБА_6 удари ОСОБА_4 не бачила.

11.03.2026р. у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , відмовився від допиту свідків у даному кримінальному провадженні. В судових дебатах просив визнати винними обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їм покарання відповідно до санкції ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їхня вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України також повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду, зокрема:

Наданими в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка суду показала, що 10.10.2025р. вона на кінній підводі рухалася прямою дорогою та збирала молоко. На дворі був дощ та вітер, тому рухалася у капюшоні, у зв`язку із чим не чула автомобіль, який рухався позаду. Обернувшись побачила ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які її обзивали, в автомобілі також знаходилася їхня родичка ОСОБА_8 . Згодом із автомобіля вийшла ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , почали її шарпати та обзивати. Чи скинули її з підводи чи вона зійшла із неї самостійно не пам`ятає. Маючи у руках дерев`яний прут почала ним розмахувати над ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_6 схопила її за куртку, почала бити по лицю та вирвала їй жмут волосся із голови. В подальшому ОСОБА_6 тримала її капюшон, а ОСОБА_7 , ззаду била її по ногах. Після завершення даного інциденту викликала поліцію та швидку допомогу.

Винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , також доведена оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.10.2025р. відповідно до якого ОСОБА_4 заявила, що 10.10.2025р., близько 09.30 год. на вулиці с. Садки Кременецького району громадянки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , без причин, нанесли їй тілесні ушкодження по голові, в область спини та обличчя, у зв`язку із чим просить вказаних осіб притягнути до відповідальності;

-письмовою відповіддю директора КНП ШМР «Шумська міська лікарня» ОСОБА_11 № 781 від 14.10.2025р., відповідно до якої ОСОБА_4 10.10.2025р. зверталася по медичну допомогу. Діагноз: забій м`яких тканин обличчя, садна лівої щоки та верхньої губи, забій носа. Забій м`яких тканин волосяної частини голови та попереку з ліва;

-копією спеціального журналу обліку осіб, які звернулися до медичної установи з тілесними ушкодженнями кримінального характеру, розпочатого 17.11.2015р., згідно якого ОСОБА_4 10.10.2025р. зверталася по медичну допомогу у КНП ШМР «Шумська міська лікарня»;

-висновком судово-медичної експертизи № 739, розпочатої 13.10.2025р. та закінченої 17.10.2025р., відповідно до якої при судово-медичній експертизі у гр-ки. ОСОБА_4 виявлені: садна лівої тім`яної ділянки волосяної частини голови; синець лівої виличної ділянки, що поширюється на щічну ділянку; садно лівої щічної ділянки; садно правого крила носа; садна на шкірі верхньої губи зліва та справа; синець правого та синці лівого стегон; синець ділянки правого колінного суглоба. Вид і морфологічні властивості виявлених у ОСОБА_4 ушкоджень свідчать про їх утворення від дії тупих предметів близько за 2-4 доби до її експертного обстеження, не виключено у вказаний в постанові термін події. Виявлені у гр-ки. ОСОБА_4 синці та садна за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень - п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995). Характер та розташування виявлених у ОСОБА_4 ушкоджень не виключають можливості їх утворення за наведених у постанові та протоколі її допиту від 13.10.2025р. обставин події. Відмічені тілесні ушкодження не властиві для утворення при падінні на площині (з висоти власного росту).

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.10.2025р., додатком до протоколу та фототаблицею ілюстрацій до протоколу, з якого вбачається, що 21.10.2025р., починаючи з 15.05 год. по 15.21 год., за участю потерпілої ОСОБА_4 та статиста проведено слідчий експеримент. Під час проведення слідчого експерименту, потерпіла показала, яким чином ОСОБА_6 схватила її обома руками за верхній одяг, шарпала, наносила удари, а також яким чином ОСОБА_7 перебуваючи в неї за спиною нанесла обома руками удари в область спини, поясниці та по ногах.

Одночасно суд не приймає до уваги, надані прокурором, письмові пояснення ОСОБА_4 , оскільки потерпіла ОСОБА_4 була безпосередньо допитана у судовому засідання де надала суду особисті показання.

Аналізуючи вищевказані докази, які є логічними та послідовними по відношенню до обставин події, не викликають сумнівів у їх правдивості і суперечності між собою, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку та вважає, що прокурором її дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Окрім цього, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку та вважає, що прокурором її дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Доказів, які б стверджували протилежне, як то спростовувати викладені в обвинувальних актах обставини вчинення кримінального правопорушення, або підтвердити чи встановити іншу версію події і не причетність обвинувачених до вчинення кримінального правопорушення не надано і не здобуто в процесі судового розгляду.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_6 встановлено, що вона є уродженкою с. Садки Кременецького району Тернопільської області, українкою, громадянкою України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заміжня, непрацююча, з середньою освітою, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, її ставлення до нього, особу винної, позитивну характеристику, думку потерпілої та її представника, які висловили позицію, щодо необхідності призначення покарання у виді максимального штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.125 КК України, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема у судовому засіданні не встановлено обставин, що пом`якшують покарання. До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

На підставі наведеного, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_6 слід призначити покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вищевказане покарання суд вважає необхідними та достатніми для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченою, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою так і іншими особами.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд не вбачає.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_7 встановлено, що вона є уродженкою с. Садки Кременецького району Тернопільської області, українкою, громадянкою України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонерка, з вищою освітою, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, її ставлення до нього, особу винної, позитивну характеристику, думку потерпілої та її представника, які висловили позицію, щодо необхідності призначення покарання у виді максимального штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.125 КК України, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема у судовому засіданні не встановлено обставин, що пом`якшують покарання. До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

На підставі наведеного, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_7 слід призначити покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вищевказане покарання суд вважає необхідними та достатніми для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченою, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою так і іншими особами.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд не вбачає.

В ході досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування - відсутні.

Речові докази – відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, КПК України суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

ОСОБА_7 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Відповідно до п.15 ст.615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua