Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №607/2405/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 Справа №607/2405/26 Провадження №1-кп/607/1182/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження №12026211040000086 від 09.01.2026 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Князівка, Республіка Молдова, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 , без місця реєстрації, із середньою спеціальною освітою, перебуває в цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштований, в силу ст. 89 КК України не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 приблизно у 2021 році (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території Рівненської області (більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» №637/97-ВР від 18.11.1997, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, придбав шляхом привласнення знайденого каміння бурштину в сировині, масою 0,93404 кілограм.

Надалі, реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на особисте збагачення, не маючи відповідних документів, які б підтверджували законність походження придбаного ним каміння бурштину, перевіз бурштин у сировині, який відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» №637/97-ВР від 18.11.1997, Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994, відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення, масою 0,93404 кілограм, ринкова вартість якого станом на 09.01.2026 становить 3010,45 гривень, до м. Тернопіль, де зберігав його до 09.01.2026 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Цього ж дня приблизно о 14:05, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, маючи на меті збут каміння бурштину, ОСОБА_5 звернувся до одного із ломбардних відділень ТОВ «ДІМ МІКРОФІНАНС», що розташоване за адресою: м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 14, але отримавши відмову, попрямував у напрямку вул. Шептицького у м. Тернополі, де був виявлений працівниками поліції.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

По суті пред`явленого обвинувачення обвинувачений пояснив, що приблизно у 2021 році працював на роботах, пов`язаних із встановленням баштових кранів. З його слів, перебуваючи в одній із місцевостей Рівненської області, де здійснюється видобуток бурштину, він побачив, як під час проведення облави люди, які займалися його видобутком, почали тікати. У цей час він знайшов пакет із камінням, який забрав із собою та привіз додому, після чого забув про нього. Надалі, коли йому знадобилися кошти, він намагався здати каміння до ломбарду, однак там його не прийняли. У подальшому це каміння було вилучене працівниками поліції. Розкаявся.

Прокурор у судових дебатах просила визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, та, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро кається, на обліках не перебуває, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України просила звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік із покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Крім того, арешт, накладений на бурштин, просила скасувати, речовий доказ – конфіскувати в дохід держави, а судові витрати – стягнути з обвинуваченого.

У судових дебатах обвинувачений визнав вину, а в останньому слові – ствердив, що більше такого не повториться.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 240-1 КК України, як придбання, перевезення та зберігання бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; відсутність обставин, які б обтяжували покарання; дані про особу обвинуваченого: його вік, офіційно не працевлаштований, та вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статі обвинувачення.

Також, беручи до уваги: інші відомості про особу обвинуваченого – в силу ст. 89 КК України не судимий, на динамічному диспансерному спостереженні в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра КНП «ТОКПЛ» ТОР не звертався; обставину, яка пом`якшує покарання, – щире каяття, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, а тому приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 слід покласти обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 цієї статті.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в користь держави відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речового доказу суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України з подальшою передачею до Державної установи «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України», відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно з ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_3 в період дії іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 3 565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.01.2026 у справі №607/680/26 на предмет, візуально схожий на бурштин, який упаковано в сейф пакет №RAW0048663, який належить ОСОБА_3 , – скасувати.

Речовий доказ, а саме бурштин у сировині, який віднесено до дорогоцінного каміння органогенного утворення, маса якого становить 0,93404 грама, та який поміщено у сейф-пакування експертної служби №4114850, на якому міститься підпис експерта, квитанція №016567 від 30.01.2026, що зберігається у камері зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, – конфіскувати в дохід держави з подальшою передачею до Державної установи «Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України».

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддяОСОБА_1