Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №466/1867/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1867/26

Провадження №1-кп/466/605/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, з неповною середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий згідно зі ст.89 Кримінального кодексу України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_5 14 січня 2026 року у період часу з 11.00 год до 12.00 год, перебуваючи за місцем свого проживання, у квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час сімейного конфлікту, який раптово виник після спільного розпивання алкогольних напоїв з його рідним братом – потерпілим ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тримаючи кухонний ніж, наніс цим ножем один удар в область черевної порожнини потерпілого ОСОБА_4 . У подальшому, у ході боротьби з потерпілим ОСОБА_4 , лежачи на підлозі, обвинувачений ОСОБА_5 наніс ще п`ять ударів тим самим ножем в область черевної порожнини потерпілого ОСОБА_4 , спричинивши потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.

Так, унаслідок цих дій обвинувачений ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_4 , згідно з висновком судово-медичної експертизи від 20 лютого 2026 року №122, травму грудної клітки, живота, у вигляді проникаючого поранення у праву плевральну порожнину з наявністю рани бокової поверхні грудної клітки справа та проникаючого поранення в черевну порожнину з наявністю рани верхньої центральної частини передньої черевної стінки з пошкодженням лівої частки печінки. Ці поранення супроводжувались правобічною внутрішньо-грудною та внутрішньо-черевною кровотечою, утворились від неодноразової дії колюче-ріжучого предмета, могли виникнути від декількох, не менше шести ударів ножем в ділянку різних поверхонь грудей (передня та права бокова), в ділянку передньої черевної стінки живота, в ділянку передньої поверхні лівого плеча незадовго до поступлення в лікарню 14 січня 2026 року.

Рана правої бокової поверхні грудної клітки, проникаюча в плевральну порожнину, та рана передньої черевної стінки, проникаюча в черевну порожнину, з пошкодженням лівої частки печінки, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дві рани у верхній частині передньої поверхні грудної клітки, без проникнення в грудну порожнину та без ушкодження магістральних судин та одна рана на передній поверхні лівого плеча відносяться до легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день).

Обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України, визнав повністю та надав показання про те, що він 14 січня 2026 року у з 11.00 год до 12.00 год, перебуваючи за місцем свого постійного проживання, у стані алкогольного сп`яніння, під час сімейного конфлікту, який раптово виник після спільного розпивання алкогольних напоїв з рідним братом ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тримаючи кухонний ніж, яким перед тим йому погрожував ОСОБА_4 , наніс цим ножем один удар в область черевної порожнини потерпілого. Потім, у ході боротьби з потерпілим, вже лежачи на підлозі, він, ОСОБА_5 наніс ще п`ять-шість ударів тим самим ножем в область черевної порожнини потерпілого. Після цього він зупинився та побачив, що накоїв. Одразу ж взявся зупиняти кров та викликав швидку медичну допомогу. Щиро розкаюється у вчиненому, просить пробачення у потерпілого та матері, розуміє наслідки своїх дій, просить суворо його не карати.

Не зважаючи на визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина у вчиненні злочину при викладених вище обставинах доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами у справі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні надав показання про те, що він є рідним братом обвинуваченого та вони разом з батьками і сестрою проживають у квартирі АДРЕСА_2 . 14 січня 2026 року дійсно виник конфлікт між ним та братом, вони в той час розпивали алкогольні напої та перебували в стані алкогольного сп`яніння, тому він добре не пам`ятає усіх подій. Пам`ятає, що дійсно, він, ОСОБА_4 , почав душити ОСОБА_5 та погрожував ножем, потім почалась сварка, під час якої ОСОБА_5 забрав цей ніж і наніс йому удар в черевну порожнину. Коли вони бились та впали на підлогу, ОСОБА_5 продовжував його бити ножем кілька разів. Після цього вони зупинились, обвинувачений зрозумів, що зробив, пробував спинити кров і негайно викликав швидку медичну допомогу. Просить не карати суворо обвинуваченого, він йому повністю пробачив, претензій жодних не має та впевнений, що брат більше так вчиняти не буде. Просить не призначати реальне покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють обставини справи щодо події злочину та винуватості обвинуваченого, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, на підставі ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який не працевлаштований офіційно, однак, за його словами, має підробітки; на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , не встановлено. При цьому суд зауважує, що в обвинувальному акті сторона обвинувачення зазначила про відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що обвинувачений раніше не судимий згідно зі ст.89 Кримінального кодексу України, примирився з потерпілим, шкодує про вчинене, потерпілий претензій до нього не має та просить призначити покарання, не пов`язане з реальним відбуванням покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 121 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 Кримінального кодексу України, оскільки, з урахуванням суспільної небезпечності обвинуваченого, його виправлення можливе без відбування покарання.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі ст. 377 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід, застосований відносно обвинуваченого, у вигляді тримання під вартою, необхідно скасувати та звільнити обвинуваченого з-під варти в залі судового засідання.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 Кримінального кодексу України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з визначенням двох років іспитового строку.

Відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_5 , скасувати, звільнити обвинуваченого з-під варти в залі судового засідання.

Вирок в частині звільнення ОСОБА_5 з-під варти, виконується негайно після його проголошення в залі судового засідання.

Зарахувати у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з 14 січня 2026 року до 11 березня 2026 року включно.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 15 січня 2026 року (справа № 466/313/26, провадження № 1-кс/466/123/26).

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 15 січня 2026 року (справа № 466/313/26, провадження № 1-кс/466/124/26).

Речові докази, а саме:

-оптичний носій інформації DVD-R диск об`ємом 4,7 Gb, на якому є п`ять файлів аудіозаписів; оригінал картки виїзду ШМД за ф.110, №336 від 14 січня 2026 року з електрокардіограмою; картку виклику ШМД за ф.109 №336 на 1 аркуші, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- оптичний носій інформації DVD-R диск об`ємом 4,7 Gb, на якому є чотири файли аудіозаписи, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-один змив зі слідами РБК, вилучений з паркету-підлоги коридору; один змив зі слідами РБК, вилучений з паркету-підлоги кімнати №1; піксельний кітель зі слідами РБК та механічними пошкодженнями у вигляді порізів; марлевий бинт зі слідами РБК та марлеву маску зі слідами РБК, 3 ножі, вилучені з кухні, та 3 ножі, вилучені з балкону, - знищити;

-светр сірого кольору, джинси чорного кольору, пару шкарпеток чорного кольору, з ознаками носіння, – повернути ОСОБА_5 .

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча ОСОБА_1