Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №459/567/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/567/26

Провадження № 1-кп/459/38/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Шептицький, Львівської області кримінальне провадження № 12026141150000003 від 02.01.2026 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого у Львівсько-Волинському ВГРЗ на посаді водія-рятувальника, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 13.12.2025 приблизно о 19 годині 30 хвилин, перебуваючи на сходовому майданчику першого поверху будинку АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт з матір`ю ОСОБА_5 , під час якого не маючи на меті спричинення тілесного ушкодження, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, штовхнув ОСОБА_5 своїм лівим плечем в область її лівого плеча, від чого остання впала та вдарилася до підлоги. Внаслідок вказаних протиправний дій ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого черезвертлюжного перелому лівого стегна зі зміщенням, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.

За згодою сторін згідно із ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи по даному провадженні допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою у вчиненому визнав повністю, у обсязі пред`явленого обвинувачення та щиро розкаявся. Пояснив, що 13.12.2025 в межах 18-19 год, перебував у гостях в своєї матері ОСОБА_5 . Там була сестра, з якою виникла сварка. Він її виштовхував з квартири. При цьому була присутня матір. Проходячи повз неї, він зачепив її плечем, від чого остання впала на пілогу.

Потерпіла подала письмову заяву про розгляд справи її відсутності, просила суворо не карати обвинуваченого.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Вина обвинуваченого у тому, що він спричинив необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Ці дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.128 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставини, що пом`якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та особи з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах.

Разом з тим, при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує особу обвинуваченого, що є людиною середнього віку, працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий. За місцем проживання, скарг зі сторони сусідів не надходило.

Згідно із ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження учинення нових злочинів можливе без відбування ним покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

Судових витрат в матеріалах кримінального провадження не має.

Цивільний позов заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_4 ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1