Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 березня 2026 р.
Справа: №333/9118/25
Суддя: Ковальова Ю. В.
Справа № 333/9118/25
2/333/728/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Симоненко В.О.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Муравський Олександр Володимирович до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
за участю:
представника позивача - адвоката Муравського О.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
22.09.2025 року до суду звернувся адвокат Муравський О.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначив, що 28.04.2025 ОСОБА_1 було надано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13 000 доларів США шляхом надсилання з криптовалютного рахунку (гаманця) позивача (адреса: НОМЕР_6) на криптовалютний рахунок відповідача (адреса: НОМЕР_7) у мережі TRON. Отримання грошової позики відповідач підтвердив розпискою та фотознімком, на якому він зафіксований із цією розпискою. До теперішнього часу відповідач борг не повернув. 19.08.2025 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів та 29.08.2025 адвокатський запит, які були проігноровані відповідачем. Просить стягнути з відповідача заборгованість за борговою розпискою від 28.04.2025 року в сумі 13 000 доларів США, а також 5366, 40 грн. судового збору та 20 000 грн. витрат на правову допомогу.
ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просиві їх задовольнити в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача заборгованість за борговою розпискою від 28.04.2025 року в сумі 13 000 доларів США, а також 5366, 40 грн. судового збору та 20 000 грн. витрат на правову допомогу, докази понесення яких будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим, до судового засідання неодноразово не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2025 року відкрито провадження по справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасникам справи встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.12.2025 року витребувано у ОСОБА_2 оригінал боргової розписки від 28.04.2025 року щодо отримання грошових коштів в сумі 13 000 доларів США.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, в зв`язку з чим суд відповідно до положень ст. 178 ч.8 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами та вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Судом встановлено, що 28.04.2025 ОСОБА_1 було надано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13 000 доларів США шляхом надсилання з криптовалютного рахунку (гаманця) позивача (адреса: НОМЕР_6) на криптовалютний рахунок відповідача (адреса: НОМЕР_7) у мережі TRON. Ідентифікатор транзакції (Transaction ID) - 16bfb0aba6c4f65971bc3bf29ce88d3e30ea753a34ce147d9d9052618439b3bf, дата переказу - 28.04.2025.
Факт здійснення транзакції підтверджується записом у блокчейні мережі TRON, інформація про який доступна через сервіс моніторингу TRONSCAN, а також скріншотами з месенджера Telegram, де ОСОБА_2 підтвердив отримання коштів.
Отримання відповідачем грошових коштів підтверджується копією розписки, що містить власноручний підпис ОСОБА_2 , а також фотоматеріалами, на яких він зафіксований із цією розпискою. Як вбачається з копії розписки, ОСОБА_2 бере грошові кошти у ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 13 000 доларів США та зобов''язується їх повернути через три місяці. Також вказано номер телефону ОСОБА_2 НОМЕР_1 .
Як вбачається зі скріншотів листування в месенджері Телеграм, користувач ОСОБА_1 ( @ НОМЕР_2 ) та користувач ОСОБА_2 ( @ НОМЕР_3 , НОМЕР_1 ) обговорюють питання надання в борг коштів в сумі 13 000 доларів США та ОСОБА_2 підтвердив отримання коштів.
Судом також було досліджено наданий позивачем електронний доказ, а саме - запис екрану з облікового запису месенджера Telegram, що належить ОСОБА_1 , який містить листування (голосові повідомлення) з ОСОБА_2 , в тому числі про надіслання фото розписикм про отримання грошових коштів.
ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Відповідач не оспорював договір позики, не надав суду доказів, що договір укладений проти його справжньої волі.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 зазначено, що: «добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contrafactum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non conceditvenire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Схожий по суті висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, в якій вказано, що «водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах» (п.8.26).
Судом встановлено, що після усної домовленості щодо надання позики, позивач ОСОБА_1 перерахував відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у криптовалюті (криптовалютний гаманець з ідентифікатором НОМЕР_7 у системі переказів «TRONSCAN», який ОСОБА_2 вказав ОСОБА_1 в переписці) на загальну суму 13 000 доларів США.
USDT - стейблкоїн (від англ. stablecoin - стабільна монета) - тобто це криптовалюта, ринкова вартість якої прив`язана до вартості певного активу. Курс стейблкоїна Tether (USDT) дорівнює курсу американського долара: 1 USDT = 1 USD.
Криптогаманець - це програмне забезпечення, яке зберігає приватні та публічні ключі і взаємодіє з різними блокчейнами, щоб дозволити користувачам надсилати та отримувати цифрову валюту і контролювати свій баланс.
На підтвердження належності криптогаманця НОМЕР_7 саме відповідачу ОСОБА_2 позивачем було надано скріншоти листування сторін по справі у месенджері Telegram, а також відеозапис екрану з месенджера Telegram, де чітко видно текст листування, чітко видно сторін такого листування, зокрема ім`я відправника та його номер телефону, паспорт відповідача. У цьому листуванні відповідач ОСОБА_2 сам вказує, на який гаманець необхідно перерахувати кошти. Крім того, зі скріншотів листування вбачається, що відповідач підтвердив надходження грошових коштів.
Із дослідженої переписки у застосунку Телеграм вбачається, що реквізити криптогаманця, на який позивачем здійснювалось перерахування криптовалюти (цифрових активів), був повідомлений позивачу саме відповідачем.
Таким чином, суд враховує дані обставини та вважає доведеним належність крипто валютного гаманця НОМЕР_7 саме відповідачу ОСОБА_2 .
Крім того, позивачем було надано відеозапис, з якого вбачається, що між позивачем та відповідачем відбулась розмова щодо перерахування коштів.
Таким чином, електронні документи, як докази у справі, можуть бути подані стороною до суду як в оригіналі, так і в паперовій копії, посвідченій у порядку, передбаченому законом.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 червня 2023 року в справі №916/3027/21 зазначила, якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.
У зв`язку із тим, що у даному випадку із наданих позивачем скріншотів листування можливо чітко ідентифікувати учасників такого листування, текст листування підтверджує фактичні обставини, що викладені в позовній заяві, тому суд приймає такі докази до уваги.
Таким чином, суд вважає доведеними обставини щодо перерахування позивачем відповідачу ОСОБА_2 цифрових активів.
Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач взагалі не надав відзиву на позов та доказів того, що він не отримував грошові кошти, своєчасно та в повному обсязі виконав умови договору та не надав доказів про відсутність заборгованості чи про заборгованість у меншому розмірі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про достатність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені витрати за сплату судового збору у розмірі 5366,40 грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Муравський Олександр Володимирович до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28.04.2025 року в сумі 13000 /тринадцять тисяч/ доларів США та судовий збір в сумі 5366 /п`ять тисяч триста шістдесят шість/ гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
СУДДЯ: Ю.В. Ковальова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua