Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №309/526/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/526/26

Провадження № 2/309/254/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хуст, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (81). На момент смерті чоловіка вона проживала разом з ним. Син не претендує на спадкове майно. З метою прийняття спадщини після матері вона звернулася до нотаріуса, який повідомив про неможливість оформлення спадкових прав через відсутність правовстановлюючих документів. У зв`язку з чим змушена звернутися до суду для захисту свого права.

Посилаючись на викладене просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позов підтримує та просить задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, подавши заяву у якій визнає позов, та просить розглянути справу без його участі.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Позивач є дружиною померлого, а відповідач його сином (а.с.7).

Згідно довідки Крайниківського старостинського округу від 10.12.2025 на день смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 з ним постійно проживала дружина ОСОБА_1 (а.с.9). Аналогічні відомості викладені у акті обстеження житлово-побутових і матеріальних умов від 28.01.2026 (а.с.11).

Згідно виписки з погосподарської книги Крайниківського старостинського округу головою дворогосподарства житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (81) був ОСОБА_5 , рік побудови – 1967 р. (а.с.10).

Відповідно до довідки Хустського ДПТІ будинок за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрований (а.с.12).

На даний будинок виготовлено технічний паспорт (а.с.13, 14).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року не є перешкодою для оформлення спадкових прав.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Відтак відсутність реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на спадкове майно (не оформлення ними спадщини) не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини після смерті останніх.

Відтак оскільки спірний будинок збудований чоловіком позивачки, на будинок зроблено технічний паспорт, будинок не є самочинним будівництвом, то такий будинок входить до складу спадщини за померлим ОСОБА_3 , однак відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок перешкоджає оформленню спадкових прав на нього у нотаріальному порядку, а отже такі права підлягають судовому захисту.

Оскільки позивач є спадкоємцем за законом, а інший спадкоємець за законом відповідач ОСОБА_2 визнав позов повністю, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, є підставою для його задоволення.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрат покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 11 березня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.