Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №243/1819/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/590/2026

Номер справи 243/1819/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» березня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

- секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

- прокурора – ОСОБА_3 ,

- обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

- захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon, на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026052510000067 від 14.01.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 29 січня 2026 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 317 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2026 року близько 12 години 00 хвилин (більш точний час під час судового розгляду встановити не виявилось можливим) ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , проводив своє дозвілля разом зі своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

В цей же час у ОСОБА_4 , який є особою, що вживає наркотичні речовини, виник умисел на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, з метою реалізації якого він запросив за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , раніше знайомих йому ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11

30 січня 2026 року близько 12 години (більш точний час під час судового розгляду встановити не виявилось можливим), ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 вживають наркотичні засоби, діючи умисно, незаконно, розуміючи протиправний характер своїх протиправних дій, не маючи корисливого мотиву, порушуючи вимоги ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров`я України з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, ОСОБА_4 надав дозвіл ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на вживання у приміщенні кухні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичного засобу – канабісу, обіг якого обмежено, який ОСОБА_4 зберігав за місцем мешкання.

Після чого, 30 січня 2026 року у денний час доби до 12 години 52 хвилини (більш точний час встановити під час судового розгляду не виявилось можливим) ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , з дозволу ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні кухні, за вищевказаною адресою шляхом куріння вжили наркотичну речовину, обіг якої обмежено – канабіс.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

03 березня 2026 року між прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим – ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений, за участю захисника, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 317 КК України, тобто в наданні приміщення для незаконного вживання наркотичних речовин, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 – за ч. 1 ст. 317 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі та остаточне покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України з урахуванням вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2026 року, яким останнього засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з`ясував в обвинуваченого чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також, що він має такі права:

- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Суд роз`яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Сторони просять затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1,4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.01.2026 року засуджений до покарання у вигляді пробаційного нагляду, суд вважає за необхідне при призначенні остаточного покарання застосувати вимоги п.п.а-1 п.1 ч.1 ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до набуття вироком суду законної сили слід скасувати.

Речові докази по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 03 березня 2026 року про визнання винуватості між прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 317 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 71, п.п.а-1 п.1 ч.1 ст. 72 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_4 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 січня 2026 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 скасувати.

Речові докази: зелену речовину рослинного походження, загорнуту до аркушу паперу та поміщену до паперового конверту; зелену речовину рослинного походження, загорнуту до аркушу паперу та поміщену до паперового конверту; 2 обрізані пластмасові пляшки, на верхній з яких мається саморобний прилад для вживання наркотичних засобів з нашаруванням невідомої речовини, що залучені постановою слідчого від 30.01.2026 та зберігаються в камері зберігання речових доказів при відділі поліції №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за квитанцією №921 про отримання речових доказів, вилучених 12.02.2026 під час здійснення кримінального провадження №12026052510000067 від 14.01.2026 - після набрання вироком законної сили знищити.

Роз`яснити, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України Угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1