Рішення від 21 вересня 2011 р. у справі №2-2022/11 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-2022/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 вересня 2011 року

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бондар Я.М.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на проживання у квартирі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, на обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що відповідачка ОСОБА_2 є її тіткою і 17.12.2004 року подарувала їй квартиру АДРЕСА_1 . В тому ж 2004 році відповідачка виїхала з квартири, забравши свої речі і на сьогодні не підтримує із нею жодних стосунків. Позивачка як власниця квартири несе витрати по утриманню житла, в тому числі вимушена сплачувати комунальні платежі, які нараховуються і на відповідачку, яка залишилася зареєстрованою у квартирі. Знаходження відповідача на реєстраційному обліку у квартирі порушує та обмежує майнові права позивачки тому вона просила суд усунути перешкоди у здійсненні нею право власності та зняти з реєстрації відповідачку.

У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, підтвердивши зміст позовної заяви.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена за допомогою оголошення у засобах масової інформації, заяв про причини неявки у судове засідання або про слухання справи за їх відсутності не подавала, у зв`язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: довідка (а.с.4), договір дарування (а.с.8), витяг (а.с.6), акт, складений сусідами (а.с.7), довідка з АБ (а.с. 9).

Суд оцінюючи, відповідно до ст. 212 ЦПК України всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.

Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є позивачка ОСОБА_1 . В даній квартирі відповідачка не проживає, залишила квартиру добровільно, у зв`язку з укладенням договору дарування.

Вказані обставини встановлені на підставі пояснень позивача, які узгоджуються з дослідженим договором дарування (а.с.8), витягом (а.с.6), довідкою (а.с.4), актом (а.с.7).

Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей. У судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з укладенням договору дарування квартири у АДРЕСА_2 , право власності на дану квартиру перейшло до позивачки ОСОБА_1 , а відповідачка ОСОБА_2 не знявшись з реєстрації у даній квартирі, не проживає у ній більше року.

Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік.

Факт не проживання відповідачки у вказаній квартирі більше семи років підтвердили допитані у судовому засіданні кожний окремо свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Вислухавши позивачку, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд на підставі ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню. Отже відповідачка ОСОБА_2 повинна бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.00 коп., а також держмита у сумі 8грн.50коп. на користь позивача.

Керуючись ст. 150 ЖК України, ст. 405 ЖК України, ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 37грн.00 коп. за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8грн.50коп. за сплату держмита.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Бондар Я.М.