Постанова від 15 березня 2011 р. у справі №2-а-158/11 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-а-158/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 березня 2011 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бондар Я.М.,

при секретарі - Джемерчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу старшого сержанта міліції Тицького Олександра Володимировича про визнання протиправним правового акта індивідуальної дії та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача в обґрунтування якого вказав, що 23.11.2010 року постановою серії АН № 855590 про адміністративне правопорушення, складеною інспектором ВДАІ Тицьким О. В. його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 255,00 гривень.

Позивач вважає, що вищезазначена постанова неправомірна та незаконна у зв`язку із чим просить скасувати її.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву в якій просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити їх.

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України приймає рішення слухати справу за відсутності відповідача.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку про те, що заявлений позов обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, підчас складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення на підставі нього постанови про адміністративне правопорушення відповідачем не було дотримано вимог ст. ст. 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду такої справи. Також, під час винесення постанови, не дотримано вимог статті 33 КУпАП, тобто при винесенні постанови інспектором ВДАІ не було враховано характер вчиненого порушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Також при винесенні постанови не було дотримано вимог ст. 268 КУпАП та позивачу не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, дати пояснення, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою. Крім того, позивач зазначає, що не порушував правил дорожнього руху, оскільки рухався, в з встановленою в населеному пункті швидкістю в загальному потоці автотранспорту, про що зазначив і в протоколі про адміністративне правопорушення. На прохання позивача відповідач не надав доказів того, що вимірювана швидкість руху належить саме транспортному засобу позивача. До того ж, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеку дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Однак, прилад який застосовувався в даному випадку, а саме «Іскра-1 № 19060»не працює в автоматичному режимі, що не дає підстави, використовувати, зроблені ним вимірювання швидкості в якості доказу, здобутого законним шляхом.

Як вбачається із змісту позову, а також письмових доказів (протоколу та постанови про адміністративне правопорушення) 23.11.2010 року відповідачем було винесено постанову серії АН № 855590 про порушення позивачем ч. 1 ст. 122 України, а саме –рух транспортного засобу з перевищенням встановленої максимально допустимої швидкості, за що на позивача накладено штраф в розмірі 255,00 грн.

Згідно вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.

Як вбачається із дослідженої судом постанови, інспектором ВДАІ було зафіксовано рух транспортного засобу «ВАЗ`д.н.з. НОМЕР_1 з перевищенням швидкості руху.

В судове засідання відповідач не з`явився, не надіслав доказів порушення позивачем правил дорожнього руху та не долучив до справи свідків скоєння правопорушення, в судовому засіданні вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення не доведена, сам позивач вину не визнав в тому числі підчас складання протоколу про адміністративне правопорушення, отже суд не може зробити висновку про те, що фіксація порушення була вчинена з додержанням відповідних норм законодавства, а отже і спростувати доводи позивача, суд не може.

У зв`язку з вищевикладеним суд вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст. ст. 122, 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу старшого сержанта міліції Тицького Олександра Володимировича про визнання протиправним правового акта індивідуальної дії та його скасування –задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову серії АН № 855590 від 23.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП скоєне ОСОБА_1 , винесену інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування АТ м. Кривого Рогу старшим сержантом міліції Тицьким Олександром Володимировичем.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Бондар Я.М.