Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №521/16109/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1468/26

Справа № 521/16109/24

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних

справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2025 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

03 жовтня 2024 року ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до суду з вказаним вище позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 83300 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 16 грудня 2023 року між сторонами укладено у електронній формі договір про надання грошових коштів у позику №2418511223, за умовами якого позивач надав відповідачці грошові кошти в сумі 14000 грн, шляхом перерахунку на вказаний нею банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов`язалася повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою.

Позикодавець умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши позичальниці кредит на потрібну їй суму, однак ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 85625,40 грн, яка складається з: 14000 грн – заборгованості за тілом кредиту, 69300 грн – заборгованості за процентами.

Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором позики №2418511223 у розмірі 83300 грн, яка складається із: 14000 грн – заборгованості за тілом кредиту; 69300 грн – заборгованості за процентами. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матвєєв В.Ю., просить скасувати рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, нарахованих поза межами строку дії кредитного договору.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що вказаний вище кредитний договір укладено сторонами 16 грудня 2023 року строком на 30 днів, тобто до 15 січня 2024 року, отже починаючи з 16 січня 2024 року позивач позбавлений можливості нараховувати проценти за понадстрокове користування кредитом, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду, викладеній, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17, від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

За умовами укладеного між сторонами договору, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 15 січня 2024 року, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, та у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання позикодавець має право на стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак у цій справі таких позовних вимог не заявлено, тому, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами дії кредитного договору задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими поза межами дії кредитного договору є безпідставними.

Виходячи з усталеної практики Верховного суду та статті 625 ЦК України, заборгованість за кредитним договором має бути розрахована наступним чином: 14000 грн (тіло кредиту)х 1,5% (встановлена відсоткова ставка) х 30 днів (строк позики) = 6300 грн.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України).

Позивач ТОВ «Іннова Фінанс» отримав у електронний кабінет копію апеляційної скарги та ухвали Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивач ТОВ «Іннова Фінанс» не скористався.

Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (83300 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На стадії апеляційного перегляду справи, факт укладення кредитного договору, отримання на його виконання грошових коштів у розмірі 14000 грн, а також правомірність нарахування процентів у межах строку дії кредитного договору, тобто впродовж 16 грудня 2023 року – 15 січня 2024 року в сумі 6300 грн, скаржниця не заперечує.

Як на підставу задоволення вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості за нарахованими відсотками, нарахованими після 15 січня 2024 року, тому зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 367 ЦПК України, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції лише у цій частині.

Заслухавши суддю — доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах, визначених ч.1 ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає, виходячи з такого.

16 грудня 2023 року ТОВ «Іннова Фінанс» (далі – Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі – Позичальник) у формі електронного документу уклали договір надання грошових коштів у позику №241851223 за умовами якого Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику у розмірі 14000 грн шляхом їх безготівкового перерахунку на рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.1.3., п.1.4. та/або 1.5. цього Договору, його додатків (пункт 1.1 розділу «Предмет договору»).

Тип позики – Кредит (пункт 1.1.1 розділу «Предмет договору»).

Мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 1.1.2 розділу «Предмет договору»).

Процентна ставка – фіксована (пункт 1.1.3 розділу «Предмет договору»).

Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми Лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» - 1.5% на день (547.5 річних) (пункт 1.1.4 розділу «Предмет договору»).

Процентна ставка Позаакційна (базова) - 2,99% на день (1091,35 % річних) (пункт 1.1.5 розділу «Предмет договору»).

Строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів (пункт 1.2 розділу «Предмет договору»).

Орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково (пункт 1.3 розділу «Предмет договору»).

Дата надання позики 16-12-2023 (пункт 1.3.1 розділу «Предмет договору»).

Дата повернення позики 15-01-2024 (пункт 1.3.2 розділу «Предмет договору»).

На період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1.5% (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ“ІННОВА ФІНАНС”, Правил ації ТОВ “ІННОВА ФІНАНС” “Повторний кредит”) від суми Позики за кожний день користування Позикою (пункт 1.4 розділу «Предмет договору»).

У межах строку Позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до розділу 4 даного Договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у пункті 1.1.5. цього Договору з першого дня дії Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті (пункт 1.4.1 розділу «Предмет договору»).

У випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1.5% на день (з урахуванняи Програми Лояльності ТОВ “ІННОВА ФІНАНС”, Правил акції ТОВ “ІННОВА ФІНАНС” “ Повторний кредит”) перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою (пункт 1.5 розділу «Предмет договору»).

За порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування (пункт 1.5.1 розділу «Предмет договору»).

У разі порушення Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми Позики та/або процентів за користування нею, Позикодавець має право нарахувати неустойку (штраф та пеню) (пункт 3.3 розділу «Відповідальність сторін»).

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (пункт 3.3.1 розділу «Відповідальність сторін»).

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (пункт 3.3.2 розділу «Відповідальність сторін»).

Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання за договором про споживчий кредит не допускається (пункт 3.3.3 розділу «Відповідальність сторін»).

Нарахування Позикодавцем неустойки (штраф,пені) не застосовується у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування (пункт 3.3.4 розділу «Відповідальність сторін»).

Позичальник має право продовжити строк (надалі - Пролонгація) користування Позикою (пункт 4.1 розділу «Відповідальність сторін»).

У випадку ініціювання Позичальником прологації Позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду Пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує Позичальник при оформленні Пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті 1.1.5. цього Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді (додатковому договорі), укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді (додатковому договорі), що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті (пункт 4.2 розділу «Відповідальність сторін»).

Рішення суду в оскаржуваній частині про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 69300 грн мотивоване тим, що відповідачка не повернула кредитні кошти у встановлений договором строк (15 січня 2024 року), тому процентна ставка розрахована в розмірі 2,5% на день від суми позики за кожен день користування позики.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами. Такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 червня 2019 року у справі N 2-6315/11 (провадження N 61-23326св18) та від 28 квітня 2020 року у справі N 263/16688/17 (провадження N 61-16584св19).

Як убачається з кредитного договору №2418511223 від 16 грудня 2023 року, сторонами досягнуто домовленості щодо такої істотної умови кредитного договору, як строк позики, а саме 30 днів, та визначено дату повернення позики – 15 січня 2024 року.

Докази того, що у порядку, визначеним розділом 4 кредитного договору, сторонами було досягнуто домовленості щодо пролонгації його, у справі відсутні.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, постановах від 04 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц).

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі N 910/4518/16).

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зауважує, що право позикодавця нараховувати проценти поза межами строку кредитного договору, яке встановлене у пункті 1.5 кредитного договору, то цей пункт кредитного договору розташований в розділі, яким врегульовано правомірну поведінку сторін («Предмет договору»), водночас вказані правила містять окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника («Відповідальність сторін, порядок вирішення спорів»). Позивач у наданих суду розрахунках заборгованості з процентів за період поза межами строку кредитування нарахував суми саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

З огляду на наведене, відсутні правові підстави для стягнення з позичальниці процентів, передбачених кредитним договором, поза межами строку кредитування.

Зазначене тлумачення умов кредитного договору відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 квітня 2023 року у справі N 910/4518/16, на яку міститься посилання в апеляційній скарзі.

Як було зазначено вище, відповідно до умов кредитного договору, укладеного 16 грудня 2023 року між сторонами, скаржниці надано кредит у розмірі 14000 грн, строком на 30 днів, тобто з датою повернення 15 січня 2024 року.

Отже, позивач, окрім заборгованості за тілом кредиту (14000 грн) також має право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 6300 грн, виходячи з розрахунку 14000 грн*1,5%*30 днів.

Нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, зі сплином 30-ти денного строку після 15 січня 2024 року, не ґрунтується на умовах кредитного договору, які погоджені сторонами.

Вказаному суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами у розмірі 69300 грн, яка підлягає зменшенню до 6300 грн.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Наведене вище є підставою для зміни рішення суду в оскаржуваній частині, а не його скасування, як про те зазначає скаржниця, тому скаргу потрібно задовольнити частково, оскільки не має підстав для скасування рішення суду.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки підлягає частковому задоволенню, а рішення суду потрібно змінити, зменшивши суму кредитної заборгованості за процентами, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача з 69300 грн до 6300 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на наведені вище висновки апеляційного суду, про часткове задоволення позову, що становить 24,3% від загальної ціни позову, тому стягнутий з відповідачки на користь позивача судовий збір за подання позову підлягає зменшенню з 2422,40 грн до 588,64 грн, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З огляду на те, що за результатами апеляційного перегляду, розмір задоволених позовних вимог зменшено на розмір оспорюваної суми, тому сплачений ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з ТОВ «Іннова Фінанс» у розмірі

2749 грн.

Керуючись ст. ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2025 року в оскаржуваній частині змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» кредитну заборгованість за процентами з 69300 грн до 6300 грн та суму судового збору з 2422,40 грн до 588,64 грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (ЄДРПОУ 44127243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2749 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: О.Ю. Карташов

М.В. Назарова