Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №592/3260/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/3260/26

Провадження № 1-кп/592/676/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12026205520000115 від 11.02.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

18.11.2025 Сумським районним судом Сумської області ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 засуджений 18.11.2025 Сумським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Засуджений ОСОБА_4 поставлений на облік Сумського міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області 20.01.2026.

21.01.2026 ОСОБА_4 було під підпис роз`яснено порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт, про що свідчить підписана власноруч підписка. Під час ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання, засуджений повідомив, що на даний час ніде не працює. Йому було доведено, що на підставі ч. 1 ст. 36 КВК України та ч. 2 ст. 38 КВК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначаються органами місцевого самоврядування. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день, але не менше двадцяти п`яти - годин на місяць.

Засудженому, також, було доведено та роз`яснено, що згідно вимог ст. 37 КВК України: засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов`язані: додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації. Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк с не своєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Також засудженого було ознайомлено, зі ст. 40 КВК України, доведено що є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт та його наслідки.

20.01.2026 вручено направлення до Комунального підприємства «Сумикомунінвест» СМР, відповідно до якого засуджений повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт з 21.01.2026.

03.02.2026 засуджений з`явився до органу пробації та надав письмове пояснення у якому зазначив, що не з`явився за направленням до КП «Сумикомунінвест» СМР у період з 21.01.2026 по 22.01.2026 та з 26.01.2026 по 03.02.2026 без поважної причини.

У зв`язку з цим, 03.02.2026 на підставі письмового пояснення, ОСОБА_4 винесено застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки доказів відсутності на відпрацюванні з поважних причин, останній не надав.

Надалі, незважаючи на всі роз`яснення наслідків ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та отримане попередження, ОСОБА_4 знову продовжив ухилятися від виконання судового рішення та відповідно не з`являтись на відпрацювання. Так, надалі, а саме - після вжиття уповноваженим органом з питань пробації відповідних заходів реагування, які передбачені ч. 1 ст. 40 КВК України, засуджений знову був відсутній на відпрацюванні громадських робіт, а тому, 11.02.2026 засудженому вдруге винесено застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за те, що ОСОБА_4 був відсутній на відпрацюванні громадських робіт з 04.012.2026 по 11.02.2026, оскільки поважних причин не прибуття на підприємство не встановлено.

Отже, згідно з інформацією КП «Сумикомунінвест» СМР станом на 11.02.2026 засудженим відпрацьовано 2 годин, із призначених ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.11.2026, 200 годин громадських робіт.

Зазначені дії засудженого являють собою невиконання встановлених обов`язків (бездіяльність) щодо відбування покарання у виді громадських робіт, оскільки ОСОБА_4 був відсутній на відпрацюванні громадських робіт без поважних причин.

Відповідно до положень ст. 36 КВК України покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засудженого, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначає орган місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 37 КВК України засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов`язані додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт; повідомляти уповноважений орган з питань пробацїї про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до нього уповноваженим органом з питань пробації може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є:

- систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;

невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Таким чином, засуджений ОСОБА_4 будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, обов`язками засудженої особи, а також будучи неодноразово письмово попередженим про наслідки ухилення від відбування цього виду покарання, зокрема, з можливістю бути притягнутим за такі дії до кримінальної відповідальності, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи необхідність відбування призначеного йому вироком суду покарання у виді громадських робіт, при цьому маючи реальну можливість його відбувати, з метою ухилення від відбування покарання не відпрацював 198 годин із призначених 200 годин громадських робіт згідно вироку Сумського районного суду Сумської області від 18.11.2026.

Стаття закону України про кримінальну відповідальність

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робі.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обвинувачений свою вину у вчинені кримінального правопорушення при зазначених вище обставинах визнав повністю. Зокрема пояснив, що розумів, що має відбувати покарання у виді громадських робіт, зокрема у парку «Казка» але не відбував покарання оскільки зловживає спиртними напоями та працювати не міг. Його попереджали про відповідальність але він не звертав на це увагу.

Покази обвинуваченого є логічними і послідовними та узгоджуються між собою, а тому не викликають сумнівів у суду й поза розумним сумнівом підтверджують вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд вирішив обмежитися показами обвинуваченого та визнав не доцільним дослідження інших доказів, проти чого сторони кримінального провадження не заперечували, оскільки обставини ніким не оспорювалися та немає сумнівів у добросовісності їх позиції.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

При призначенні покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу, обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання суд не встановив.

ОСОБА_4 визнав свою вину та сприяв досудовому розслідуванню й судовому розгляду, і ці обставини суд визнає такими, що пом`якшують покарання.

Мотиви призначення покарання

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, є кримінальним проступком.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання:1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленумом Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (статті 12 Кримінального кодексу України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

ОСОБА_4 вчинив навмисний кримінальний проступок, раніше судимий. Суд визнав ряд обставин, які пом`якшують покарання, які наведено вище.

На підставі викладеного, враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, конкретні обставини вчинення кримінального проступку, поведінку обвинуваченої після вчинення, його особу, обставини, які пом`якшують покарання, суд приходить до переконання про можливість призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення під час умовно дострокового відбування покарання за попереднім вироком Сумського районного суду Сумської області 18.11.2025, а тому остаточне покарання слід призначити згідно з ст. 71 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

До обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а тому підстав для застосування запобіжного заходу немає.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки та встановити обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком приєднати частину невідбутого покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області 18.11.2025 та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання в виді пробаційного нагляду строком на два роки десять днів.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин обвинувачення, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, обвинуваченим у той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та іншим присутнім учасникам розгляду. Відсутнім учасникам розгляду направити копію вироку не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя ОСОБА_1