Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №515/29/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/29/26

Провадження № 2/515/432/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Олійника К. І.

секретаря судового засідання Корнчук О. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 21.02.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір №7609248 на суму 24 000,00 грн.

Сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

На виконання умов кредитного договору, 21.02.2024 року первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № 4149-49XX-XXXX-0742, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

23.10.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Таким чином, відповідно до: Реєстру Боржників за Договором Факторингу та Акту прийому-передачі до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача.

16.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу №16/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Таким чином, факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 16.05.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №16/05/25-Е.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 98 290,31 грн, яка складається з: 23 994,72 грн - заборгованість по тілу кредиту; 62 295,59 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 12 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Посилаючись на зазначене, ТОВ «ФК «ЕЙС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором № 7609248 від 21.02.2024 року в розмірі 98290,31 грн та понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Рух справи

08 січня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.

13 січня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» наступну інформацію, а саме:

- чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка 4149-49ХХ-ХХХХ-0742;

- про факт зарахування коштів на платіжну Карту (маска Карти) за період від 21.02.2024 до 26.02.2024 в сумі 24 000,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): на платіжну Карту - маска карти , за період з 21.02.2024 по 26.02.2024 у сумі 24 000,00 грн; витребувати інформацію у вигляді:

- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника)

- повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_3 , витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_3 .

У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_3 не належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витребувано інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_3 .

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

ТОВ «ФК «ЕЙС» у позовній заяві просило провести розгляд справи за відсутності представника, зазначивши, що підтримує позовні вимоги та не заперечує відносно заочного розгляду справи.

07 лютого 2026 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 13 січня 2026 року, копію позовної заяви та додатки до неї.

ОСОБА_1 не скористався правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Суд, зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

21.02.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7609248, підписаний одноразовим ідентифікатором «С9474».

Відповідно до п.1.1. укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus".

Як вбачається з п.1.2. на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно п.1.3. сума кредиту(загальний розмір) складає: 24000,00 гривень. Тип кредиту кредит.

Пунктом 1.4. передбачено, що строк кредиту 360 дні (день).

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до п.1.5. тип процентної ставки - фіксована.

Як вбачається з п.1.5.1. стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Як вбачається з п.1.6. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п. 2.1. кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 .

Відповідно до п. 2.2 Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 21.02.2024 року або 22.02.2024 року (а.с.43-51).

Одночасно з Договором відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «SВ7956» було підписано - Паспорт споживчого кредиту, де зазначена інформація про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту, про додаткову інформацію та про інші важливі правові аспекти (а.с13-15).

Також в Паспорті зазначено, що відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Підтверджує отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. № 2523_241031102406 від 31.10.2024 р, повідомляється, що 21.02.2024 о 23:20:03 було перерахування коштів на суму 24000,00 грн, номер картки № НОМЕР_4 (а.с.72).

23.10.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір факторингу №23.10/24-Ф відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами у т.ч. за кредитним договором №7609248 від 21.02.2024, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (а.с.53,55).

16.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16/05/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» суму фінансування, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується відступити права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Як вбачається з Акту приймання-передачі від 16.05.2025 року до Договору факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передало, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняло Реєстр Боржників та право вимоги по Боржниках.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 16.05.2025 року до Договору факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 98290,31грн., з яких: 23994,72 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 62295,59 грн. - сума заборгованості за відсотками; 12000,00 грн. - штраф (а.с.19 зв).

Згідно з Картою обліку договору (розрахунок заборгованості) за договором № 7609248 від 21.02.2024 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 98290,31 грн, з яких тіло кредиту 23994,72 грн; проценти, нараховані за період 21.02.2024-18.07.2024 - 62290,31 грн та штраф 12000,00 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 7609248 від 21.02.2024 р зазначено, що загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 98290,31 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 23994,72 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 62295,59 грн та штрафні санкції 12000,00 грн (а.с.30)

13.02.2026 на адресу суду, на виконання ухвали суду від 13 січня 2026 року, з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов лист від 04.02.2026 № 20.1.0.0.0/7-260130/70379-БТ, в якому повідомлено, що банківська картка № НОМЕР_5 емітовано на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ; фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Також до листа додано виписку про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_1 за період 21.02.2024 по 26.02.2024, з якого слідує, що 21.02.2024 на картковий рахунок відповідача було зараховано 24 000,00 грн.

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

У відповідності до положень статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/5 від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також Іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

Відповідач, підписавши кредитний договір, не лише погодив його умови, але й скористалась кредитом.

Факт отримання кредиту та наявності кредитної заборгованості ОСОБА_1 не спростовано.

Надані позивачем докази свідчать, що ОСОБА_1 ознайомлений з умовами кредитування й прийняв їх.

Відповідач не довів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не подав.

Отже судом встановлено, що Договір №7609248 від 21.02.2024 року та Паспорт споживчого кредиту від 21.02.2024 року між кредитодавцем та ОСОБА_1 укладені в електронній формі, так як містять електронні підписи позичальника та кредитодавця зі змісту яких вбачається, що в них визначено основні істотні умови, характерні для кредитних договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, з якими позичальник в свою чергу погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання зазначених документів, тому Договір та Паспорт споживчого кредиту мають силу договору, який вважається таким, що вчинений у письмовій формі, що відповідає вимогам ч.1 ст.205 та ст.207 ЦК України.

Відтак судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором №7609248 від 21.02.2024 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

У відповідності достатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зстаттею 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Судом вставнолено, що після укладення ряду правочинів щодо переуступки права вимоги до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 7609248 від 21.02.2024 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 24 000,00 грн. по вказаному вище договору є доведеною, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення відсотків за кредитним договором

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Аналогічна позиція підтримана в постанові Великої Палати від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), де зазначено: «…Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання…».

Згідно умов кредитного договору від 21.02.2024 року № 7609248 сторонами визначено, що кредит ОСОБА_1 надано на 360 днів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, щор відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування, отже, позивачем вірно визначено розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом, а тому вони підлягають до стягнення.

Висновки за результатами розгляду справи

При вирішенні спору, спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, особливо при заочному порядку розгляду справи, проте це означає, що у такому випадку суд повинен розглянути позов і визначити розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону.

Враховуючи, що боржник, отримавши кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов`язання, а тому, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача слід стягнути кредитну заборгованість у розмірі 86 290,31 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 23 994,72 грн, заборгованості за відсотками - 62 295,59 грн.

Щодо судових витрат

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено повністю, в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Разом з цим, позивач просив відшкодувати витрати на правничу допомогу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача було надано копію договору про надання (правничної) допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткової угоди № 25771172167 від 11.09.2025 року до договору правничної допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг.

Оцінка судом вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Враховуючи на відсутність клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, то заявлена сума на відшкодування правничої допомоги підлягає до стягнення у повному обсязі.

Керуючись статтями 525,526,530,615,626,628,629,638,1048,1050,1054,1055 ЦК України 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 7609248 від 21 лютого 2024 року у розмірі 86 290,31 грн, з яких: 23 994,72 - тіло кредиту; 62 295,59 грн - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч грн).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, каб. 13);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя К. І. Олійник