Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №514/1672/25 — Тарутинський районний суд Одеської області

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

Справа№ 514/1672/25

Провадження по справі № 1-кп/514/92/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025168270000098, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Серпневе Тарутинського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, одруженого, має на утриманні 3-х малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 на початку 2018 року, перебуваючи за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з мотивів протиправного набуття права керування механічними транспортними засобами категорії «A1, А, В, С1, С», всупереч порядку отримання посвідчення на право керування транспортними засобами, встановленого вищезазначеним Положенням, у мережі «Фейсбук» на невстановленій сторінці виявив інформацію про надання послуг з виготовлення посвідчення на право керування транспортними засобами.

Зателефонувавши невстановленій досудовим розслідуванням особі, ОСОБА_4 замовив та придбав у неї підроблений за невстановлених обставин (у невстановлений час та місці) офіційний документ, а саме, посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 10.02.2012 ВРЕР 2 УДАІ м. Києва на ім`я ОСОБА_4 , яке в дійсності вищезазначеним державним органом йому не видавалось та яке нібито надавало йому право керування транспортними засобами категорії «A1, А, В, С1, С».

У подальшому, 08.10.2025 приблизно о 09:30 годині, на блок-посту БЛ-005 за вул. Красна у селищі Бессарабське Болградського району Одеської області, ОСОБА_4 був зупинений працівником поліції сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області під час керування транспортним засобом марки «BMW» моделі «Х5», номерний знак (D) НОМЕР_2 , керування якого, згідно вищезазначеного Положення, потребує наявності посвідчення на право керування транспортними засобами категорії «В».

За зазначених вище обставин, ОСОБА_4 , діючи з умислом спрямованим на використання завідомо підробленого документу, з мотивів підтвердження нібито наявності у нього права на керування вказаним транспортним засобом, пред`явив працівнику поліції завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 10.02.2012 ВРЕР 2 УДАІ м. Києва на власне ім`я ОСОБА_4 , яке надавало право керування транспортними засобами категорії «A1, А, В, С1, С», та яке в дійсності йому не видавалось у встановленому законом порядку.

В ході судового розгляду ОСОБА_4 вину визнав та розповів про обставини кримінального правопорушення, вказавши, що вчинив його за вищевказаних обставин, та щиро розкаявся в його вчиненні.

Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, (далі КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав за можливе обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, та щодо заходів забезпечення кримінального провадження. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, і кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа.

За змістом ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, яке згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Згідно з медичною довідкою ОСОБА_4 на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебуває.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 358 КК України.

Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним, нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Крім цього, суд дійшов висновку про стягнення обвинуваченого ОСОБА_4 документально підтверджених витрат на залучення експерта при проведенні судової технічної експертизи документів за експертними спеціальностями 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» в розмірі 3565 гривень 60 копійок.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений згідно з ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року арешт майна.

Керуючись ст. 369-371, 373-375 КПК України суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) процесуальні витрати на залучення експерта, пов`язані з проведенням судової технічної експертизи документів за експертними спеціальностями 2.1 «Дослідження реквізитів документів», 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів» в розмірі 3565 гривень 60 копійок.

З набранням вироком законної сили скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2025 року у справі № 514/1438/25 (№ 1-кс/514/109/25) арешт на майно, а саме:

посвідчення водія серія НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВРЕР 2 УДАІ м. Києва від 10.02.2012 року, яке упаковано до полімерного сейф-пакету НПУ NPU 5069995 та залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025168270000098, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2025 року.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копію вироку обвинуваченому та прокурору вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1