Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №509/1285/25 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1285/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року c-ще.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання? ОСОБА_2

прокурора? ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162380000101 від 24.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Інгулець Інгулецького району Дніпропетровської області, українки за національністю, громадянки України, не одруженої, не маючої на утриманні дітей, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

13 січня 2025 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період дії воєнного стану введеного на всій території України, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому безперервно продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX, відповідно до якого, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, за раптово виниклим злочинним наміром, направленим на таємне викрадення чужого майна, прибула до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , того ж дня та у той же приблизно час, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через незачинені вхідні ворота, зайшла на подвір`я вказаного домоволодіння, де через незачинені вхідні двері зайшла до приміщення будинку, звідки, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, викрала зимову ковдру синього кольору з принтом квітів, синтепонову розмірами 1,60х2 м, вартістю 500 гривень 00 копійок, ТВ тюнер у корпусі чорного кольору «XOPERA digital HD 1004», вартістю 350 гривень 00 копійок, плед- ковдру розмірами 2х2,20 м, двухстороння, плюшева, з принтом квітів, вартістю 1450 гривень 00 копійок, консерву у жерстяній банці «яловичина, тушкована стерилізована» ємкістю 525 г, вартістю 139 гривень 00 копійок, консерву у жерстяній банці «свинина тушкована» ємкістю 525 г, вартістю 106 гривень 00 копійок, консерви у жерстяних банках «Carne de Porc» ємкістю 200 г. у кількості 3-х штук, вартістю по 37 гривень за одну, на суму 111 гривень 00 копійок, консерву у жерстяній банці «Сардини Аквамарин» ємкістю 200 г, вартістю 54 гривні 00 копійок, та зайшла через незачинені вхідні двері до приміщення гаражу, звідки викрала пральну машинку ПМ-2 Донбас-7 № 00022 2016 р.в., вартістю 850 гривень 00 копійок, килим червоного кольору з принтом квітів розмірами 1,5х2 м, вартістю 467 гривні 00 копійок, які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, ОСОБА_4 , з викраденим майном покинула місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4027 гривень 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло та інше приміщення, вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Згідно ст. 2, 11 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Кваліфікація кримінального правопорушення - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю та змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення. Обов`язковими (універсальними) елементами складу будь-якого кримінального правопорушення є: 1) об`єкт кримінального правопорушення; 2) об`єктивна сторона кримінального правопорушення; 3) суб`єктивна сторона кримінального правопорушення; 4) суб`єкт кримінального правопорушення.

Об`єктивна сторона - зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об`єкту кримінального правопорушення.

Так, об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України утворює, зокрема діяння (таємне викрадення чужого майна), обов`язковими ознаками крадіжки є матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також причинний зв`язок між цією шкодою і таємним викраденням.

Крадіжка вважається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним.

Суб`єктивна сторона крадіжки характеризуються прямим умислом на заволодіння чужим майном. Судом встановлено, що таємне викрадення чужого майна у потерпілої обвинувачена вчиняла з прямим умислом з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном.

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України є відносини проти власності.

Так, у наслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачена ОСОБА_4 посягнула на право власності потерпілої ОСОБА_5 .

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 здійснювала кримінальне правопорушення шляхом таємного викрадення майна (крадіжка) ОСОБА_5 , поєднаній з проникненням у житло та інше приміщення, вчиненій в умовах воєнного стану, що дозволяє кваліфікувати її дії за ч. 4 ч. 185 КК України.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №4757-ІХ продовжено з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі № 722/594/22 зроблено висновок щодо застосування положень ч. 4 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану». ОП ККС дійшла висновку, що з урахуванням змін, внесених Законом України від 03 березня 2022 року № 2117-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», норма закону України про кримінальну відповідальність, передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає застосуванню у разі вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану. Тобто за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.

Судом встановлено, що під час вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою на всій території України діяв воєнний стан.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, Суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаній з проникненням у житло та інше приміщення, вчиненій в умовах воєнного стану.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала себе винною у інкримінованому їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та пояснила суду, що взимку 2025 року у нічний час доби, викрала із вказаного вище домоволодіння - із будинку та гаражу, чуже майно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, так як випила горілку. Викраденим майно розпорядилась на власний розсуд, частину з якого вилучили у подальшому працівники поліції. Перелік викраденого та його вартість, які зазначені в обвинувальному акті, підтвердила.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутній сумнів щодо добровільності їхньої позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачену, а також інші письмові докази надані прокурором щодо долі речових доказів та процесуальних витрат у справі, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачена є винною у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази, дотримуючись положень ст. 94 КПК України, суд встановив, що вони є взаємоузгодженими, достатніми, належними та допустимими, логічно доповнюють один одного і дійшов обґрунтованого переконання про те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, доведена поза розумним сумнівом.

Під час судових дебатів прокурор просив суд призначити обвинуваченій покарання у вигляді п`яти років обмеження волі з звільненням ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням на три роки, із покладанням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Обвинувачена у судових дебатах зазначила, що щиро розкаюється у вчиненому та просила не позбавляти її волі.

Потерпіла надала суду заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд бере до уваги і визнає обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття. Зазначена обставина вказана у обвинувальному акті.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Зазначена обставина вказана у обвинувальному акті.

5. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості, пропорційності та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Конституційний суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності при вирішенні питання відповідності покарання вчиненому злочину, зазначив, що справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість; це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина; при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину; призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

При обранні конкретного виду покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, оскільки санкцією частини 4 статті 185 КК України передбачений безальтернативний вид покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Обвинуваченою вчинений закінчений умисний злочин, суспільна небезпечність якого полягає у посяганні на право власності в умовах воєнного стану, коли підтримання безпеки та стабільності майнових відносин має особливо важливе значення для Держави та громадян. Здійснення крадіжки в період воєнного стану підриває почуття захищеності населення, створює додаткові ризики дестабілізації та ускладнює забезпечення життєдіяльності в умовах збройної агресії. Сукупність цих обставин свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності діяння.

Призначаючи покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами. А також враховує наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченої відповідно ст. 66 КК України, а саме щире каяття, та обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченої відповідно ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також суд враховує??ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані, які характеризують особу обвинуваченої, яка раніше не судима, а також розсудливу поведінку обвинуваченої під час судового розгляду, щодо забезпечення? ефективного судового розгляду справи, визнання нею вини у вчиненому злочині.

При цьому суд констатує відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України.?

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_4 має середню освіту, на утриманні не має малолітніх та неповнолітніх дітей, не одружена, офіційно не працює, раніше не судима.

За зазначених обставин, суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченої, а також попередження вчинення як нею, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений злочин.

Разом з тим, зважаючи, що обвинувачена, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні протиправного діяння, щиро розкаялася, суд вважає можливим її виправлення без відбування покарання, та приходить до переконання про можливість звільнення ОСОБА_4 на підставі?ст. 75 КК України?від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених?ст. 76 КК України.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої відсутній.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по справі: у вказаному кримінальному провадженні під час досудового розслідування проведено судово-товарознавчу експертизу № 652/25 від 04.03.2025 року, витрати на проведення якої склали 480 гривень 00 копійки, які підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.?368,?370,?371,?373,?374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4?ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до?ст. 75 КК України?звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до?ст. 76 КК України?покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.02.2025 року по справі №509/960/25 на майно: 1) килим червоного кольору; 2) пральну машинку ПМ-2 Донбас-7, № 00022, 2016 р.в.; 3) ковдру синього кольору з принтом квітів; 4) пусті жерстяні банки з під консервів тушонки у кількості 6 штук; 5) ТВ тюнер у корпусі чорного кольору «XOPERA digital HD 1004»; 6) CD диск з відеозаписом події крадіжки, вчиненої 13.02.2025 за адресою: АДРЕСА_3; 7) плед - скасувати.

Рішення щодо долі речових доказів після набрання вироком суду законної сили:

Речові докази по кримінальному провадженню:

- CD диск з відеозаписом події крадіжки, вчиненої 13.02.2025 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Новоградківка, вул. Квітнева, 35 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

- килим червоного кольору; пральну машинку ПМ-2 Донбас-7, № 00022, 2016 р.в.; ковдру синього кольору з принтом квітів; пусті жерстяні банки з під консервів тушонки у кількості 6 штук; ТВ тюнер у корпусі чорного кольору «XOPERA digital HD 1004»; плед, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , вважати повернутими власнику та залишити в її розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь судового експерта ОСОБА_6 на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 , витрати за проведення експертиз в сумі 480 гривень, а саме:

витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №652/25 від 04.03.2025 року в сумі 480 гривень.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1