Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №947/2283/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

Справа № 947/2283/26

Провадження № 3/947/609/26

11.03.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ГП №314821 від 19.12.2025, складений інспектором УПП в Одеській області ДПП ст.лейтенантом поліції Дарієнко М. щодо

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 19.12.2025, близько 01:25 год., за адресою: м.Одеса, пров.Майський, буд.4, здійснив злісну непокору законному розпорядженню працівника поліції ст.лейтенанта ОСОБА_2 , а саме не зупинився на вимогу під час комендантської години, намагався втекти, після зупинки транспортного засобу чинив активний супротив під час затримання, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Такі дії ОСОБА_1 інспектором поліції були кваліфіковані за ст.185 КпАП України.

ОСОБА_1 та його представник – адвокат Лужанов С.В., до суду не прибули, були повідомлені належним чином.

Згідно ст.268 КпАП України явка особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення у вказаній категорії справ, та/або його представника, не є обов`язковою, а тому протокол розглянуто без їх участі.

Разом з тим, адвокат Лужанов С.В. подав письмове клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України.

Своє клопотання адвокат Лужанов С.В. обґрунтовує тим, що 19.12.2025 року інспектором УПП в Одеській області Дарієнко М. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КпАП України.

Згідно рапорту поліцейського ст.лейтенанта поліції Калашнікової Т.О. від 19.12.2025 року, останньою було зазначено, що ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі на великій швидкості, поліцейськими було здійснено спробу зупинки автівки шляхом гучномовця та червоно-синіх проблискових маячків, але транспортний засіб не зупинявся. Також інспектор зазначила, що водій після зупинки біля пров.Маячного, буд.4, поводив себе зухвало, на зауваження не реагував, провокував конфлікт, під час спілкування різко почав рух, наїхав на ногу командиру роти поліцейській Калашніковій Т.О., після чого водія затримано, складено протокол адміністративного затримання АА № 018853 та протокол по ст.185 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне затримання, складеного 19.12.2025 року, останній був складений в 01:34 год. у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, для припинення адмінправопорушення, складання адмінматеріалів тощо.

З викладеними у протоколі серії ГП 314821 від 19.12.2025 року про адміністративне правопорушення та у рапорті поліцейського відомостями, сторона захисту не погоджується та вважає за необхідне надати свої заперечення з цього приводу.

Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.

Так, статтею 185 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також за вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

З даної норми вбачається, що дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції.

Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

Відповідно до положень ст.185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2011 № 10-рп/2011 у справі №1-28/2011, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не зупинився на вимогу під час комендантської години та намагався втекти.

Однак, сторона захисту зазначає, що жодних вимог поліцейських до ОСОБА_1 про необхідність зупинитися під час руху ним на транспортному засобі не було висунуто, ОСОБА_1 рухався після заряджання на своєму електричному транспортному засобі із допустимою швидкістю у напрямку свого житла по пров.Майскому, буд.4 у м.Одесі, що детально пояснив в своїх поясненнях.

При цьому, під час руху на транспортному засобі, поліцейські не вимагали через гучномовець від ОСОБА_1 зупинитися, так само на транспортному засобі поліцейських не були включені червоно-сині проблискові маячки, про що поліцейський, що складав протокол за ст.185 КУпАП, власноруч підтвердив ОСОБА_1 під час спілкування з останнім, посилаючись на технічні несправності проблискових маячків свого службового транспортного засобу, що вбачається з відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

Таким чином, за умови не включення поліцейськими червоно-синіх проблискових маячків на своєму службовому транспортному засобі, та включення лише синіх проблискових маячків, за відсутності звернення до ОСОБА_1 про необхідність зупинки керованого ним транспортного засобу, законної вимоги поліцейських про зупинення транспортного засобу не було, відтак ОСОБА_1 не мав обов`язку зупинитись.

При цьому, у відповіді на адвокатський запит захисника Лужанова С.В. від 16.01.2026 року начальник Управління патрульної поліції в Одеській області повідомив, що 19.12.2025 було проведено огляд технічного стану службового автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 , та підтверджено справність такого транспортного засобу, а скарг та зауважень щодо технічної несправності проблискових маячків від поліцейських не надходило.

Більш того, у відповіді на запит захисника Лужанова С.В. щодо надання відеозаписів з автомобільного відеореєстратору та з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, начальник Управління патрульної поліції в Одеській області повідомив, що відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейської ОСОБА_3 немає, оскільки він був розряджений, а відеозапису з автомобільного відеореєстратора немає, оскільки відеофіксація з автомобіля не здійснювалась.

Таким чином, законної вимоги поліцейських до ОСОБА_1 про необхідність зупинки керованого ним транспортного засобу, не було висунуто, а відтак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, в діях ОСОБА_1 не має.

До того ж ігнорування водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу утворює інший склад адміністративного правопорушення, а не склад, передбачений ст.185 КУпАП.

Щодо посилань поліцейських на те, що ОСОБА_1 після того, як був зупинений поліцейськими біля воріт на в`їзд до будинку №4 по пров.Майського у м.Одесі, в процесі спілкування з поліцейськими намагався втекти, після чого наїхав на ногу командиру роти поліцейській ОСОБА_3 та чинив активний супротив під час затримання, то слід зазначити, що такі твердження поліцейських є хибними та спростовуються відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

В дійсності ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими поводив себе спокійно, намагався з`ясувати причини його зупинки та перевірки документів, нікуди не втікав, а лише намагався заїхати у ворота свого будинку та переставити керований ним транспортний засіб на автомобільну стоянку во дворі будинку, аби не заважати проходу та проїзду іншим особам та транспортним засобам на прибудинкову територію.

При цьому, ОСОБА_1 під час заїзду на транспортному засобі у двір будинку, не здійснював наїзду на ногу командиру роти поліцейської Калашнікової Т.О., що, зокрема, підтверджено поліцейським, що складав протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення, під час спілкування зі своїми колегами та вбачається із відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейських, а також зазначене вбачається з відповіді на адвокатський запит захисника Лужанова С.В. від 14.01.2026 року, де начальник Управління патрульної поліції в Одеській області повідомив, що ст.лейтенант поліції Калашнікова Т.О. не фіксувала під час подій 19.12.2025 року травмування та службова перевірка за даним фактом не проводилась.

При цьому, з відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейських як раз вбачається, що саме поліцейські вели себе зухвало та грубо як під час спілкування із ОСОБА_1 так і під час його затримання, попри його неодноразові зазначення про те, що він не чине та не має наміру чинити опору поліцейським, самостійно дійде до службового авто та не потребує супроводу.

Таким чином, з відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейських вбачаються неправомірні дій саме поліцейських щодо незаконного затримання 19.12.2025 року ОСОБА_1 , оскільки останній виконував всі законні вимоги поліцейських, не втікав, супротив не чинив, не порушував порядок та спокій громадян, тобто в його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.185 КУпАП та, як наслідок, були відсутні підстави для його затримання.

Крім того, слід звернути увагу суду на те, що поліцейські після того, як ОСОБА_1 затримали за протоколом АА № 018853, за відсутності жодних підстав, здійснили незаконне затримання та поміщення керованого ним транспортного засобу Tesla Model S, номерний знак НОМЕР_2 на штрафний майданчик, попри те, що ОСОБА_1 не порушував на ньому правил зупинки або стоянки, що вбачається з відповіді т.в.о. заступника начальника Управління патрульної поліції в Одеській області на адвокатський запит Лужанова С.В. від 13.01.2026 року, де зазначено, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за порушення правил зупинки або стоянки на вищевказаному транспортному засобі не складалися.

Тому, на думку адвоката, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КпАП України необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст.278 КпАП України під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи зібрані необхідні додаткові матеріали, які мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши зібрані інспектором поліції матеріали, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України, що є підставою для закриття справи.

Так, автором протоколу не надано достатньої сукупності доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, нібито, вчиненого ОСОБА_1 , та які б підтверджували обґрунтованість складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.185 КпАП України.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не виконував закону вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, намагався стекти, чинив супротив під час затримання.

В матеріалах справи наявний CD-диск, на якому наявний відеозапис події, які мали місце 19.12.2025.

Так, з дослідженого CD-диску вбачається, що спілкування поліцейського з ОСОБА_1 відбувається, коли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 стоїть перед брамами. Поліцейський пред`являє претензії ОСОБА_1 , що той не зупинився на вимогу про зупинку. ОСОБА_1 пояснює, що ніякої вимоги про зупинку транспортного засобу йому ніхто не висловлював, він доїхав до місця призначення та зупинився, після чого до нього підійшли працівники поліції та почали пред`являти претензії.

Самого факту керування транспортного засобу ОСОБА_1 , висловлювання вимог поліцейським про зупинку транспортного засобу, невиконання ОСОБА_1 законних вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, переслідування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на відеозапису відсутні.

Як вбачається з наданих захисником відповідей начальника Управління патрульної поліції в Одеській області - відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейської ОСОБА_3 немає, оскільки він був розряджений, а відеозапису з автомобільного відеореєстратора немає, оскільки відеофіксація з автомобіля не здійснювалась.

Разом з тим, на відеозапису з бодікамери напарника ОСОБА_3 вбачаються непрофесійні дії працівників поліції, які поводять себе, не поважаючи особу водія, звертаючись до нього на «ти», використовуючи безпідставні погрози, перехід на особистості, явно перевищуючи свої владні повноваження, при цьому, конфлікт спровокували саме поліцейські, висловлюючи безпідставні обвинувачення і незаконні вимоги тощо.

Вказані явно неправомірні дії працівників поліції, незважаючи на надання ОСОБА_1 на вимогу поліцейських свого посвідчення та інших документів, призвели до того, що ОСОБА_1 висловив бажання запросити собі адвоката, оскільки порушувалися його право на захист, про що заявив поліцейським, та став знімати перебіг подій на належний йому мобільний телефон.

Такі вимоги і дії ОСОБА_1 розлютили поліцейських, один з поліцейських вибив мобільний телефон з руки і вони вирішили затримати та затримали ОСОБА_1 , про що був складений протокол затримання.

Отже, надані відеоматеріали свідчать про непрофесійні та незаконні дії працівників поліції (інший поліцейський не заважав напарнику здійснювати перевищення влади чи наданих службових повноважень), які спровокували обґрунтоване обурення з боку громадянина ОСОБА_1 , громадські права якого були грубо порушені поліцейськими: працівники поліції не висловлювали ОСОБА_1 жодних законних розпоряджень, здійснили незаконне його затримання з надуманих причин, безпідставно і надмірно застосували фізичну силу і спеціальні засоби проти особи.

Фактично, з огляду на судову практику Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом національного законодавства України, в діях поліцейських, як мінімум, вбачаються порушення кількох статей Конвенції про захист людини і основоположних свобод: ст.3 «Заборона катування»: Аксонь проти Турції – нелюдське поводження; Валашинас проти Латвії - порушення принципу поваги до людської гідності; Душка проти України – затримання було лише як засіб психічного і фізичного впливу; Мельник проти України – жорстоке поводження; Кучерук проти України, Корнейкова і Корнейков проти України - свавільне і надмірне застосування сили, безпідставне застосування спеціальних засобів; ст.5 «Право на свободу та особисту недоторканність»: Корнійчук проти України, Макаренко проти України, Войкін та інші проти України, Красюков та інші прти України - незаконне і свавільне затримання особи тощо.

Таким чином CD-диск із відеозаписом подій є належним доказом, на якому не зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України.

Крім того, з огляду на правову доктрину «отруєного дерева», коли наступні здобуті поліцейськими докази, такі як протокол адміністративного затримання ОСОБА_1 та сам протокол про адміністративне правопорушення - визнаються недопустимими доказами і на них суддя не ґрунтує судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02),«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Більш того, відповідно до ст.60 Конституції України ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Тому, заперечення ОСОБА_1 щодо неналежної поведінки поліцейських, цілком зрозуміла та обґрунтовується недовірою водія до представників правоохоронного органу.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

При таких даних суд не вбачає наявності усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України. У зв`язку з чим відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України.

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КпАП України, відносно ОСОБА_1 закрити через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.