Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №766/720/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/720/26

Пров. №3/766/1123/26

09.03.2026 суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С., за участю особи щодо якої складно протокол: ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ААД 702537 від 13.01.2026, пішохід ОСОБА_1 13.01.2026 року о 17.35 год. в м. Херсоні, селище Текстильників, по вул. Бабушкіна (Олександра Русова), навпроти буд. 52, неочікувано вирішив перейти проїзну частину справа наліво в невстановленому місці, не маючи елементів зі світло-відбиваючих стрічок на одязі, в результаті чого водій автомобіля ЗАЗ Сенс, держномер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 здійснив наїзд на нього, чим порушив п.п. 4.7, 4.4., 4.14 б Правил ДОрожнього руху. В результаті ДТП гр. ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, а автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 вину в судовому засіданні не визнав, пояснивши, що він 13.01.2026 року дійсно йшов проїжджою частиною дороги, оскільки тротуари були засипані снігом. Жодних машин не було. Ходити тротуаром не було можливості через те, що вони не були очищені від снігу. Несподівано він почув наближення машини та побачив світло фар позади нього, у звязку з чим він перейшов дорогу наліво, та зупинився на узбіччі проїжджої частини, щоб пропустити машину. В момент, коли він стояв на узбіччі проїжджій частині дороги, автомобіль в`їхав в нього. Вважає, винним в ДТП автомобіль, який рухався з перевищенням швидкості руху, не слідкував за дорогою, та при виявленні перешкоди не вчинив заходів щодо уникнення ДТП аж до зупинення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про отримання СМС – повідомлення, причини неявки не повідомив, заяв та клопотань не надавав.

До протоколу про адміністративне правопорушення додані наступні документи:

- копія протоколу серії ААД № 702537 від 13.01.2026 року в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та встановлено пункт ПДР, порушення якого мало своїм наслідком настання дорожньо-транспортної пригоди;

- схема місця ДТП від 13.01.2026 року, що містить інформацію щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди та пошкоджень, отриманих автомобілєм,

- письмові покази ОСОБА_1 ,

- письмові покази ОСОБА_2 .

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до вимог ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, за ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин (п.1.10 ПДР України).

Так, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є будь-який учасник дорожнього руху.

Згідно п. 1.10 ПДР України, пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами та не виконує на дорозі будь-яку роботу.

Згідно до п.п. 1.3, 1.5 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

З протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що пішохід ОСОБА_1 13.01.2026 року о 17.35 год. в м. Херсоні, селище Текстильників, по вул. Бабушкіна (Олександра Русова), навпроти буд. 52, неочікувано вирішив перейти проїзну частину справа наліво в невстановленому місці, не маючи елементів зі світловідбиваючою поверхнею на одязі, в результаті чого водій автомобіля ЗАЗ Сенс, держномер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 здійснив наїзд на нього. В результаті ДТП гр. ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, а автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

При цьому, сам факт переходу проїзної частини пішоходом, в тому числі і в разі, коли він став учасником ДТП, не є саме по собі підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з протоколу пішоходу ОСОБА_1 інкриміновано порушення п.4.7, 4.4, та п.4.14 (б) ПДР.

Відповідно до п. 4.4 Правил Дорожнього Руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи.

Пунктом 4.7 ПДР встановлено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Відповідно до п. 4.14 б ПДР пішоходам забороняється раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.

Стаття 127 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами, особами, які керують гужовим транспортом.

Отже, за наявністю підстав, передбачених порушенням передбачених п. 4.7. ПДР, п. 4.4 та п.4.14(б) ПДР, пішоходи притягуються до відповідальності, за ст. 127 КУпАП.

Однак порушення приписів ч.4 ст.127 КУпАП уповноваженими посадовими особами Національної поліції у провину ОСОБА_1 не ставиться.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі«Карелін протиРосії» («Karelinv.Russia»,заява №926/08,рішення від20вересня 2016року)Європейський судз правлюдини розглянувситуацію,коли національнийсуд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

З показів ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що зіткнення відбулось коли він вже перейшов проїзджу частину дороги та стояв на узбіччі дороги. В матеріалах справи наявний лише протокол про адміністартивне правопорушення та пояснення потерпілого, інші докази по справі відсутні, в тому числі відсутні показання свідків.

За таких обставин, не можна виключати версію подій, зазначеним ОСОБА_1 щодо того, що зіткнення відбулось під час коли він вже стояв на узбіччі дороги, а водій автомобілю не був уважним, не слідкував за дорогою, не обрав меншу швидкість руху та при виявленні перешкоди не вчинив заходів щодо уникнення ДТП аж до зупинення. Крім того, з письмових показів потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що він бачив пішоходів, які слідували проїжджою частиною дороги, що свідчить про те, що відсутність світло-відбиваючих стрічок на одязі, не перешкоджали йому можливості бачити вказаних осіб.

У такому вигляді сам по собі протокол не може бути доказом у справі, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень частини 3 статті 62 Конституції України, тлумачаться на користь ОСОБА_1 .

Отже, зібрані уповноваженими органами матеріали про адміністративне правопорушення не свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 4.7, 4.4, 4.14 б Правил Дорожнього Руху, як про це зазначено у складеному стосовно нього в протоколі, які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Враховуючи загальний принцип щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь, суд вважає, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 124, п.1 ч.1 ст.247, 251, 280 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

СуддяМ. С. Рябцева