Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №465/3433/25 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №465/3433/25

Суддя: Дзеньдзюра С. М.

465/3433/25

2/465/1857/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11.03.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

за участі секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позов мотивують тим, що вони постійно користуються квартирою по АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 у вказаній квартирі не проживає понад один рік (а фактично понад 10 років), комунальні послуги не сплачує, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має, та взагалі квартирою не цікавиться. Факт реєстрації відповідачки у вказаній квартирі порушує права позивачів на вільне розпорядження і користування майном, через що позивачі позбавлені можливості оформити свої законні права на квартиру. Просять взяти до уваги, що відповідно до довідки № 255 від 26.03.2025р., виданої Відділом житлового господарства ЛКП "Вулецьке" вказано, що в квартирі зареєстровано 4 особи: ОСОБА_4 дочка, яка фактично не проживає в квартирі, ОСОБА_2 внук, фактично проживає, ОСОБА_1 внук, фактично проживає, ОСОБА_3 дочка, фактично проживає. 3 Актів ЛКП "Вулецьке" вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає три особи, а ОСОБА_4 фактично не проживає. Оскільки позивачі мають намір реалізувати своє право на приватизацію квартири, в якій постійно проживають та оформити за собою право власності, просять визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 14.10.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09.12.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, однак в матеріалах справи містяться заяви їх представника, адвоката Шимчишина І.С. про розгляд справи без їх участі, щодо винесення заочного рішення суду не заперечив.

Відповідачка в судові засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про час та місце розгляду даної справи, зокрема шляхом надіслання на зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів і судової повістки, які повернулися на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також відповідачка повідомлялася шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Судової влади України. Відзиву на позов не подала.

Частиною 11 ст.128 ЦПК України, визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивачі не заперечують проти такого вирішення справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що згідно довідки з місця проживаня про склад сім`ї і прописки ЛКП "Вулецьке" № 255 від 26.03.2025 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з акту ЛКП "Вулецьке" № 158 від 01.02.2016 року, акту № 46 від 31.03.2021 року, акту №53 від 22.04.2021, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 5 (п`ять) осіб, фактично проживає 3 (три) особи. Не проживають ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з акту ЛКП "Вулецьке" б/н від 31.03.2025 року, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрована, але фактично не проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно ст. 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно зі статтею 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим дане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (стаття 72 ЖК України).

Аналіз норм статей 72 ЖК України свідчить, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31 серпня 2022 року у справі №3 44/19735/19 (провадження № 61-13123св21), у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 89 ЦПК України).

Cуд на підставі досліджених доказів встановив, що відповідачка понад шість місяців не проживає у спірному житлі, будь-якого інтересу до даного житла не проявляє, доказів на спростування доводів позовної заяви про її відсутність за місцем реєстрації без поважних причин понад шість місяців не надала, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивачі не просили стягувати судові витрати з відповідачки, у зв`язку із чим суд вважає за можливе не стягувати судові витрати позивачів з відповідачки.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 64, 71-72 ЖК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволити.

Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Дзеньдзюра С.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua