Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №450/1047/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1047/26 Провадження № 2-о/450/124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

з участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Пустомити справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Водопийко Христина Тарасівна, заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,

встановив:

представник заявника звернулася до суду із заявою, у якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступне тимчасове обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що за адресою: АДРЕСА_2 проживає заявниця ОСОБА_1 разом із колишнім чоловіком ОСОБА_3 , їхньою донькою ОСОБА_4 , чоловіком доньки ОСОБА_5 та малолітнім онуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний будинок належить заявниці на праві власності. Заявниця зазначає, що протягом останніх років її колишній чоловік ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями, вчиняє вдома конфлікти та застосовує до неї й інших членів сім`ї психологічне насильство, висловлюється нецензурною лайкою та образами. Такі дії нерідко відбуваються у присутності малолітнього онука, який болісно реагує на конфлікти та проявляє ознаки сильного емоційного стресу. З цих підстав щодо ОСОБА_3 неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення за фактами домашнього насильства. Зокрема, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №450/5240/25 його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. У подальшому, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.02.2026 у справі №450/213/26 ОСОБА_3 також було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП. Разом з тим, незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 продовжує вчиняти домашнє насильство психологічного характеру відносно заявниці, що підтверджується, зокрема, складенням 18.02.2026 року чергового протоколу про адміністративне правопорушення. У зв`язку з цим заявниця вказує на наявність реальних ризиків повторного вчинення домашнього насильства, оскільки ОСОБА_3 на шлях виправлення не стає, а його поведінка створює небезпеку для її психічного здоров`я та безпеки членів сім`ї. За наведеного просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 3505 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала з підстав, аналогічно викладеним у заяві. Додатково вказала, що боїться ОСОБА_3 , переживає внаслідок його дій щодо неї та членів сім`ї постійні стреси, приблизно 10 років, як розлучені, останній у вказаному будинку не зареєстрований. Просила заяву задовольнити.

Представник заявника - адвокат Водопийко Х.Т. у судовому засіданні заяву підтримала з підстав, аналогічно викладеним у заяві. Просила таку задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, день та місце судового засідання. Клопотань до суду не скеровував.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Відтак, судом не встановлено законних підстав для перенесення розгляду справи, а також підстав для відкладення такого розгляду. З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі заінтересованої особи.

Дослідивши надані у справі докази, заслухавши заявника та його представника, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із колишнім чоловіком ОСОБА_3 , їхньою донькою ОСОБА_4 , чоловіком доньки ОСОБА_5 та малолітнім онуком ОСОБА_6 .

Заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.04.2016 року вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 , - задоволити; шлюб укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 04.05.1991 року Пустомитівським РВ ЗАГС Львівської області, актовий запис № 29, - розірвати.

Згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 у частці 1/1.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису, стверджує, що ОСОБА_3 систематично вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, через зловживання останнім алкогольними напоями, що проявляється у висловлюванні на її адресу образ, нецензурної лайки, провокуванні конфліктів та скандалів у місці спільного проживання, у тому числі у присутності інших членів сім`ї, що підтверджується постановами про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Главою 13 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3502 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана, зокрема, особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. 3, 4, 6, 8, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Зі змісту положень ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вбачається, що є визначений перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Положеннями ст.21 цього Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 даного Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Обмежувальним приписом стосовно кривдника є встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , суд бере до уваги, що наведені заявником обставини підтверджуються постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.02.2026 року у справі № 450/213/26, згідно з якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП, та визнано винним у вчиненні 10.01.2026 року о 09:00 год., у АДРЕСА_2 , домашнього насильства психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_1 , що проявилось в умисному висловлюванні нецензурною лексикою та було вчинено повторно протягом року.

Окрім цього, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.12.2025 року у справі № 450/5240/25 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та визнано винним у вчиненні 28.10.2025 року близько 19.05 год. в АДРЕСА_2 , умисного висловлювання образ, нецензурної лайки в сторону своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , та своєї доньки ОСОБА_4 , що проживають разом за вищевказаною адресою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю, таким чином вчинив домашнє насильство психологічного характеру та 28.10.2025 року близько 19.05 год. в АДРЕСА_2 в умисному висловлюванні образ, нецензурної лайки в сторону своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , та своєї доньки ОСОБА_4 , що проживають разом за вищевказаною адресою, чим завдав шкоду психічному здоров?ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

За змістом ст. 350 6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Частинами 2, 3, 4 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ст.77-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини та їх правове регулювання, оцінивши зібрані докази, суд дійшов переконання, що заявником надано належні та допустимі докази, які в своїй сукупності підтверджують факти вчинення домашнього насильства щодо неї зі сторони заінтересованої особи, яке відбувається вже протягом кількох років і має систематичний характер, те що ОСОБА_3 є беззаперечним кривдником, а вжиті заходи, а саме притягнення його до адміністративної відповідальності не вплинули на поведінку ОСОБА_3 і він продовжує вчиняти протиправні дії, а тому існують ризики продовження чи повторного вчинення насильства та загрози настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи.

З підстав, наведених вище, суд погоджується із доводами ОСОБА_1 та з метою застосування дієвого та ефективного захисту її інтересів, а також недопущення повторного випадку домашнього насильства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст. 2, 5, 10, 81, 82, 258, 259, 264, 265, 350-1-350-6, 350-8, 353, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Водопийко Христина Тарасівна, заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису - задоволити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 на строк шість місяців, яким:

- заборонити ОСОБА_3 перебувати у місці проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Повідомити про прийняте рішення Відділ поліції № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік та Пустомитівську міську раду Львівського району Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.03.2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

СуддяІ. І. Мельничук