Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №317/157/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/157/26

Провадження №: 2-а/317/7/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Мінгазов Р.В..,

за участі секретаря судового засідання Луц А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

07 січня 2026 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Замета Наталія Олександрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому представник позивача просила суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № R212137 від 20.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі закрити..

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 09.10.2025 представником позивача, адвокатом Заметою Н.О. було зроблено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про надання інформації підстави про оголошення в розшук ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, та надання необхідних документів, які стали підставою для оголошення позивача в розшук. 13.10.2025 надійшла відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання (реєстрації), де ініціювати виконання процедури взяття його на військовий облік. 20.12.2025 у додатку «Резерв +» з`явилася інформація стосовно постанови № R212137 від 21.11.2025, з приводу того, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО, та накладено стягнення у вигляді штрафу і розмірі 17000 грн. В ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 ОСОБА_1 автоматично, рішенням вищого штабу, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до даних Реєстру ОСОБА_1 є військовозобов`язаним. 20.12.2025 представник позивача звернулась з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання постанови № R212137 від 21.11.2025 відносно ОСОБА_1 , проте відповіді на момент звернення до суду не надано. З огляду на викладене позивачеві невідомо зміст постанови № R212137 від 21.11.2025.

08.01.2026 відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Розгляд справи проведено в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268, 272, 286 КАС України.

Надано відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву 5 днів з дня вручення даної ухвали, роз`яснивши, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, із одночасним надісланням копії відзиву та доданих до нього документів позивачеві. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України). Неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4ст. 159 КАС України).

Задоволено клопотання позивача про витребування з ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в рамках якої винесено оскаржувана постанова № R212137 від 21.11.2025.

Відповідач не скористався своїм правом, відзив не надав, витребувані завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в рамках якої винесено оскаржувана постанова № R212137 від 21.11.2025 не надано.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач у судове засідання не з`явився. У заяві, яка надійшла на адресу суду просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.10.2025 № ЩТ/1884 вбачається, що ОСОБА_1 автоматично взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак ОСОБА_1 за не взятий на облік за місцем проживання, у зв`язку з чим відносно нього неможливо проведення мобілізаційних заходів, та він ухиляється від виконання військового обов`язку. ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання (реєстрації), де ініціювати виконання процедури взяття його на військовий облік. Протокол про адміністративне правопорушення не складався.

20.12.2025 у додатку «Резерв +» з`явилася інформація стосовно постанови № R212137 від 21.11.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО, до сплати 17000 грн.

Статтею 8 Конституції України задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

У абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за порушення правил військового обліку, необхідна наявність факту порушення обліку.

Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду не став на військовий облік.

За вказаних обставин, враховуючи що відповідно до виписки з «Резерв +» ОСОБА_1 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 де і перебуває на теперішній час, відповідно до того, що суд повинен надати оцінку постанові яка була винесена ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно позивача, проте він цього не може зробити так як Відповідача не надав суду доказів на підставі чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Частина 3 статті 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина десята статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, який набув чинності18.05.2024.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.19 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

У статті 210 КУпАП визначено, що положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.

Відтак, з огляду на вимоги вказаного вище Закону, а також вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», можливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи не виключає обов`язку позивача актуалізувати свої облікові дані в ТЦК.

Уповноваженому органу ще 16.08.2024 стало відомо про відсутність на військовому обліку Позивача, однак оскаржувану постанову за № R212137 винесено 21.11.2025. Відповідачем порушені строки складання протоколу та постанови.

Строк накладення штрафу ТЦК - це часовий проміжок між вчиненням правопорушенням та винесенням постанови про накладення грошового штрафу за порушення правил військового обліку. Тобто, даний термін визначає часові межі, в які правопорушник може бути притягненим до адміністративної відповідальності. У разі спливу даного строку, штраф не може бути накладеним.

Строки накладення адміністративного стягнення закріплені у ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За порушення правил військового обліку може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Виходячи з таких обставин Відповідач маючи у своєму розпорядженні відомості електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, таких обставин не врахував, дійшов передчасного висновку про наявність усіх ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.

Відповідно дост.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Так, статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, що у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим адміністративне стягнення накладено на позивача необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У даному випадку Відповідач не вжив заходів для повного з`ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону, тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з приписами ст.280КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на наведене, суд констатує, що відповідачем у встановленому законодавством порядку не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем порядку військового обліку, за що позивача оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 286 КАС України, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 850 грн. 00коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-79, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № R212137 від 20.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень).

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. вулиця Лук`яненка Левка 23) протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Мінгазов