Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №212/2634/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/107/26 Справа № 212/2634/25 Суддя у 1-й інстанції - Ведяшкіна Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М.,

при секретарі судового засідання Примак Н.М.,

за участю:

захисника адвоката Голуба С.О.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника адвоката Щербаня В.С., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 22 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір, -

в с т а н о в и л а :

постановою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 22 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 02.03.2025 року о 01:10 годині, в м. Кривий Ріг, Покровський район, поблизу будинку № 10, мікрорайону 4-й Зарічний, керував транспортним засобом Mercedes Benz е320, днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на БК 475721, 475635, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, та відповідно вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову захисник Щербань В.С., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та провадження закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.

На обґрунтування своїх вимог вказує, що посилання поліцейських щодо фіксації руху на БК 475721, 475635 не має жодного підтвердження. В матеріалах справи відсутня будь-яка фіксація руху транспортного засобу.

Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 інкриміновано керування транспортним засобом Mercedes-Benz е320, днз НОМЕР_1 , який зафіксовано на відеозаписі. Однак у подальшому останній відкриває та заходить до салону маршрутного таксі білого кольору, номерний знак якого неможливо встановити з відеозапису. У матеріалах справи відсутні докази, якими було б можливо підтвердити факт керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом.

Вказує, що поліцейські не роз`яснили права, передбачені ст. 268 КУпАП, та, найголовніше, ст. 63 Конституції України до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення. Суд зобов`язаний визнавати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння, як отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або отримання їх з порушенням цього права.

Наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник адвокат Голуб С.О. підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив на порушення права на захист ОСОБА_1 через розгляд справи за його відсутності та наявності заяви про відкладення судового засідання. Також наголосив на відсутності доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свого адвоката захисника Голуба С.О.

Вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи захисту, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації чи трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Всупереч зазначеним вимогам закону справа стосовно ОСОБА_1 розглянута без його участі та участі захисника адвоката Щербаня В.С., без даних про належне їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Так, матеріали справи містять заяву захисника адвоката Щербаня В.С., про відкладення судового засідання, призначеного на 22.05.2025 року. Також у матеріалах справи міститься довідка про перебування судді Ведяшкіної Ю.В. у відпустці по 18.07.2025 року.

Водночас розгляд справи відбувся 22.08.2025 року без участі сторін. В постанові наведено, що в судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Щербань В.С. не з`явились, повідомлені належним чином.

Разом з цим, матеріали справи не містять жодних даних про призначення справи на 22.08.2025 року, про направлення сторонам повідомлення про дату, час та місце судового засідання на вказану дату та відповідно про належне їх повідомлення, тобто про обізнаність ОСОБА_1 та його захисника адвоката Щербаня В.С. про призначений розгляд справи.

Отже, під час апеляційного перегляду встановлено, що проведення судового розгляду за відсутністю даних про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника адвоката, порушено право на захист ОСОБА_1 , що є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.

З огляду на зазначене, такі істотні порушення тягнуть за собою скасування судового рішення та постановлення нової постанови судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 294 КУпАП в разі скасування постанови суду першої інстанції суд апеляційної інстанції повинен розглянути справу по суті з винесенням нового рішення, або закрити провадження у справі.

Твердження сторони захисту про те, що зі спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд не має права встановлювати наявність або відсутність вини особи та досліджувати докази за аналогією закону, передбаченою ст. 49 КК України, є хибними.

Так, статтею 38 КУпАП передбачені певні строки накладення адміністративного стягнення, тобто суд переходить до вказаної стадії лише тоді коли досліджені докази та встановлено наявність вини особи в інкримінованому адміністративному правопорушенні. Законом передбачений сплив строків саме накладення стягнення, тобто етапу якому обов`язково передує встановлення фактичних обставин та наявність вини особи.

При цьому, нормами кримінального кодексу України передбачений сплив строків давності саме притягнення особи до кримінальної відповідальності в цілому та відсутній обов`язок встановлення фактичних обставин правопорушення, а КУпАП передбачено сплив строків накладення стягнення, перейти до вирішення такого, можливо лише в разі дослідження доказів та встановлення вини особи.

Отже, для закриття провадження у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, на переконання апеляційного суду, обов`язково передує встановлення фактичних обставин, тобто дослідження доказів та встановлення вини особи.

За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно припису ст. 8 КУпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.

Згідно положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за № 3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні.

Відповідно до положення частини 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Бендерський проти України" (заява № 22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 02.03.2025 року о 01:10 годині, в м. Кривий Ріг, Покровський район, поблизу будинку № 10, мікрорайону 4-й Зарічний, керував транспортним засобом Mercedes Benz е320, днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на БК 475721, 475635, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, та відповідно вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами, які є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 2600064 від 02.03.2025 року, зокрема:

- направленням, виданим 02.03.2025 року о 01:25 годині, на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння;

- рапортом, відповідно до якого, під час патрулювання в Покровському районі 02.03.2025 року екіпажом Буран 103 було зупинено транспортний засіб Mercedes Benz е320, д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. На законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, останній відмовився, складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- відеозаписом, відповідно до якого зафіксовано зупинку транспортного засобу Mercedes-Benz е320, днз НОМЕР_1 , з якого вийшов ОСОБА_1 та, спілкуючись із поліцейськими, почав рух до іншого транспортного засобу, який, з його слів, також належить йому та в якому знаходяться його документи. При цьому поліцейськими зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: хитку ходу; під час спілкування він не заперечував факт керування транспортним засобом Mercedes-Benz E320, днз НОМЕР_1 . Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest відмовився, так само відмовився і від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку;

- довідкою, виданою старшим інспектором відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознакою керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження відповідного огляду.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, доказуванню в даному випадку підлягає факт керування транспортним засобом, виявлення ознак алкогольного сп`яніння та факт відмови водія від проходження огляду на вимогу поліцейського.

Апеляційний суд вважає відеозапис поліцейських належним та допустимим доказом, який беззаперечно підтверджує події викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, на відеозаписі логічно та послідовно зафіксований весь перебіг подій, який стосується саме адміністративного правопорушення, підстав для сумніву щодо достовірності у апеляційного суду не виникає.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, їх належними та допустимими доказами, якими беззаперечно підтверджено наявність обов`язкових ознак інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що не заперечується стороною захисту.

Апеляційний суд наголошує, що норми діючого КУпАП та відповідної Інструкції не вимагають обов`язкової відео фіксації керування особою транспортним засобом, такий факт підлягає доведенню сукупністю доказів, які вказують, що особа керувала транспортним засобом, більш того, саме фіксування особи в стані руху є технічно неможливим, а тому на підставі усіх наявних доказів у справі, суд встановлює доведеність або спростування факту керування транспортним засобом особою, на яку складено протокол.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом Mercedes-Benz е320, днз НОМЕР_1 , оскільки особисті речі залишив в іншому автомобілі, спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом. Відповідно до відеозапису ОСОБА_1 рухався саме з лівого боку автомобіля, тобто біля водійського місця, при цьому спрацював світловий сигнал автоматичного зачинення дверей автомобіля, на що також вказував характерний рух ОСОБА_1 . Працівниками поліції висловлено обурення щодо поведінки останнього на дорозі та порушення ним вимог ПДР України, внаслідок чого ОСОБА_1 вибачився.

У подальшому під час спілкування з поліцейськими ними було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та висунуто вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився, при цьому жодного разу не заперечивши факту керування транспортним засобом Mercedes-Benz е320, днз НОМЕР_1 .

Однак, попри надання повної можливості пройти такий огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер», ОСОБА_1 уникав його проходження та просив дозволу пройти до автомобіля за своїми речами. Таку можливість працівниками поліції було надано, після чого ОСОБА_1 підійшов до іншого автомобіля, в якому здійснює перевезення військовослужбовців, та після телефонної розмови відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд зауважує, що сукупності вказаних дій ОСОБА_1 достатньо для безсумнівного висновку про керування останнім транспортним засобом Mercedes-Benz е320, днз НОМЕР_1 , 02.03.2025 року о 01:10 год., що є обов`язковою ознакою інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Лише заперечення особи, щодо якої складено протокол про керування транспортним засобом, не може спростувати інші докази, що містяться у матеріалах справи та підтверджують протилежне.

Той факт, що останній забирав речі з іншого автомобіля - мікроавтобуса, в якому здійснює перевезення пасажирів, не виключає факту керування ним легковим автомобілем, який належить саме ОСОБА_1 , а навпаки підтверджується сукупністю доказів, зокрема погодженням останнього з фактом порушення ним ПДР України під час спілкування з працівниками поліції.

Позицію сторони захисту про недоведеність керування транспортним засобом ОСОБА_1 апеляційний суд сприймає як спосіб захисту, який не підтверджений під час апеляційного перегляду.

Отже, поліцейськими правомірно висунуто вимогу проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявності ознак такого сп`яніння, що не заперечується ОСОБА_1 та його захисником. Однак від такого огляду водій відмовився.

Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимог ст. 256 КУпАП, оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення не містить суттєвих порушень, які б давали суду підстави для визнання доказів недопустимими або неналежними.

У процесі доказування вини доцільно керуватися принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульовано у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням до первісного визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання.

Отже, апеляційним судом перевірено всі доводи сторони захисту та поза розумним сумнівом встановлено, що матеріалами справи підтверджено як факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , так і факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського, що є обов`язковими ознаками порушення вимог п. 2.5 ПДР України та, відповідно, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи сторони захисту не вказують на порушення вимог закону, що б в свою чергу потягло визнання доказів недопустимим або вказувало на відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

Водночас, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , апеляційний суд позбавлений можливості застосувати таке стягнення, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 02.03.2025 року, отже на час постановлення судом апеляційної інстанції нового рішення минув строк накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП у разі пропущення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу захисника адвоката Щербаня В.С., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – задовольнити частково.

Постанову Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 22 серпня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 , визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, – скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА