Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №210/4421/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/837/26 Справа № 210/4421/25 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н.А. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М.,

при секретарі судового засідання Примак Н.М.,

за участю:

захисника адвоката Неклеси М.М.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Неклеси М.М., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 12 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір,-

в с т а н о в и л а :

постановою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 12 листопада 2025 року встановлено, що відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 359841 від 12.06.2025 року, 12.06.2025 року о 16:48 год. в м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях, Металургійний р-н, ЕО 149 ОСОБА_1 керував ТЗ Volkswagen Passat ДНЗ НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, сповільненість, запах алкоголю з порожнини рота. В закладі охорони здоров`я не пройшов огляд в повному обсязі для встановлення стану алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога номер 898 від 12.06.2025. Правопорушення зафіксовано на службовий портативний нагрудний відеореєстратор підвищеної міцності «Video Badge VB 400», (474344, 475777, 475780), факт руху зафіксовано на автомобільний відеореєстратор Xiaomi Yi Smart Dash WiFi Gray International Edition.

На зазначену постанову захисник адвокат Неклеса М.М., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, із пропуском строку на апеляційне оскарження.

В клопотанні про поновлення строку вказує, що ним подано апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, однак постановою Дніпровського апеляційного суду скаргу повернуто, через недотримання вимог ст. 271 КУпАП.

Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, захисник адвокат Неклеса М.М. подав апеляційну скаргу на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 12 листопада 2025 року – 19.11.2025 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2026 року вказану апеляційну скаргу повернуто захиснику. Вдруге апеляційну скаргу захисник адвокат Неклеса М.М. подає 18.02.2026 року.

На підставі викладеного, вважаю за можливе визнати причину незначного пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 12 листопада 2025 року.

В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати та провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

На обґрунтування своїх вимог вказує, що працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час його зупинки.

Вказує, що ОСОБА_1 не оглядався працівниками поліції візуально на наявність ознак на стан сп`яніння, зокрема щодо запаху з порожнини рота (не було прохання подихати), не перевірялась координація рухів, а мова у ОСОБА_1 чітка та зрозуміла. Порушень мовлення не вбачається.

Стверджує, що дані про те, що водію було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, матеріали справи не містять. Отже, з урахуванням викладеного, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а відтак, є недійсним.

Наголошує, що під час проходження огляду у медичному закладі, у ОСОБА_1 не було відібрано жодного біологічного зразка, передбаченого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до цього, предметом дослідження біологічного середовища повинні були бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, також для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, які зазначені вище.

Зазначає, що оскільки поліцейський є зацікавленою особою, а тому його рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Неклесу М.М., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 12 листопада 2025 року скасувати, вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи захисту, викладені ним у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно припису ст. 8 КУпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.

Згідно положень ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23.02.2006 року за № 3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні.

Відповідно до положення частини 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Бендерський проти України" (заява № 22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не належно виконані.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознакою відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, доведенню підлягає факт керування транспортним засобом з ознаками сп`яніння та факт відмови від проходженні відповідного огляду на стан такого сп`яніння.

Судом першої інстанції встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 359841, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП інспектором ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- відеозаписами із боді - камери інспекторів патрульної поліції та відео реєстратора, на яких відображено обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення, факт керування автомобілем Volkswagen Passat ДНЗ НОМЕР_1 саме водієм ОСОБА_1 та процедуру проходження медчиного огляду на стан сп`яніння;

- рапортом працівника поліції, з якого встановлено, що під час патрулювання на підставі п. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Volkswagen Passat, ДНЗ НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 . Під час бесіди у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився. У закладі охорони здоров`я останній не пройшов огляд у повному обсязі;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 898 від 12.06.2025 року, складеним КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР»;

- довідкою відділення адміністративної практики ППП у місті Кривий Ріг УПП у Дніпропетровській області ДПП, відповідно до якої, згідно з наявними обліковими базами, гр. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 ;

- іншими письмовими матеріалами.

Дослідивши відеозапис поліцейських, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , апеляційним судом встановлено, що водія було доставлено поліцейськими до закладу охорони здоров`я та запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер». Останній намагався тричі продути прилад, однак через брак повітря в легенях не зміг продути його настільки, наскільки цього вимагає газоаналізатор. У зв`язку із цим ОСОБА_1 було запропоновано надати біологічну речовину - сечу, на що він повідомив, що на даний час не може її здати. Лікар зазначила, що у нього є дві години. Після спливу зазначеного часу ОСОБА_1 біологічну речовину у вигляді сечі самостійно здати не зміг. Іншої біологічної речовини у ОСОБА_1 відібрано не було.

Апеляційний суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.

Згідно з п. п. 6, 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби)

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розділом ІІІ Інструкції визначається, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

В даному випадку водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу та погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Водночас, дії ОСОБА_1 щодо неможливості здати ним біологічну речовину у виді сечі та продути газоаналізатор «Драгер», розцінені, медичним працівником та працівниками поліції, як відмова від проходження огляду у медичному закладі. При цьому, іншого виду біологічної речовини, яка прямо зазначено в Інструкції здати водію не запропоновано. Не зважаючи на той факт, що надання зазначеної біологічної речовини за короткий проміжок часу, є індивідуальними особливостями організму, саме тому відповідною Інструкцією передбачено відібрання інших видів біологічної речовини.

Більш того, апеляційний суд зауважує, що вимогами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09 листопада 2015 року взагалі не передбачено проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» у закладі охорони здоров`я. Огляд спеціальними технічними засобами може проводити лише поліцейський на місці зупинки транспортного засобу.

Отже, в даному випадку у разі проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я можливе відібрання лише біологічної речовини у вигляді сечі, слини, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук та крові.

Відтак, враховуючи те, що лікар у медичному закладі обмежився лише пропозицією ОСОБА_1 продути газоаналізатор «Драгер», що не передбачено Інструкцією, та здати сечу, яку він фізіологічно не міг здати, і при цьому не було вжито заходів для дослідження будь-якого іншого біологічного середовища, як це передбачено відповідною Інструкцією, зокрема не взято кров для дослідження або слину, апеляційний суд доходить висновку, що під час огляду ОСОБА_1 було порушено порядок його проведення. Висновок лікаря про відмову від проходження огляду, з урахуванням поведінки ОСОБА_1 , який вчиняв дії для проходження такого огляду, не може слугувати достатнім та беззаперечним доказом відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки медичним працівником не було вжито всіх заходів для надання можливості ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що за відсутності належних доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеною.

Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, що не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган. Разом з тим особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутності складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б беззаперечно доводили факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

За вказаних обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

клопотання захисника адвоката Неклеси М.М., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 12 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника адвоката Неклеси М.М., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – задовольнити.

Постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 12 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 , визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА