Вирок від 13 березня 2013 р. у справі №214/1449/13-к — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1449/13-к

1-кп/214/75/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

за участю обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження №12012040050000044 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, з вищою освітою, працюючого ПАТ «АрселрМіттал Кривий Ріг», нагрівач металу, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого: 22 січня 2008 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст. ст. 186 ч.2, 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

3 листопада 2012 року приблизно о 17 годині 10 хвилин в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, по проїжджій частині об`їзної дороги, з боку вул. Дніпропетровське шосе в напрямку м-ну Індустріальний рухався автомобіль «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 . В цей час проїжджу частину об`їзної дороги, в районі станції швидкісного трамваю « 2-га міська лікарня», зліва направо по напрямку руху автомобіля, переходила пішохід ОСОБА_6 . Під час подальшого руху водій ОСОБА_4 , при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_6 , що переходила дорогу та яку він мав можливість виявити, в порушення вимог п. 12.3 «Правил дорожнього руху» України», відповідно до якого: « у випадку виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку водій об`єктивно мав можливість виявити, він повинен негайно застосувати заходи для зниження швидкості, навіть до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», своєчасно заходів для зменшення швидкості не вжив, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_6 була травмована.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2552 від 10.12.2012 року потерпілій ОСОБА_6 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини, перелому 5-6 ребер праворуч зі зміщенням, розриву правої легені, гемопневмотораксу праворуч, перелому правої кличці зі зміщенням, перелому зовнішньої щиколотки правої малогомілкової кістки з задовільним станом, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 58/27-35 від 12.02.2013 року в діях водія ОСОБА_4 по керуванню автомобілем «ВАЗ 21099» вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 «Правил дорожнього руху» України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Встановлені судом підтверджуються наступними доказами.

Так з показань обвинуваченого вбачається, що 3 листопада 2012 року, керуючи автомобілем допустив порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП та потерпіла отримала пошкодження. Обставини справи, наявні в справі докази не оспорює. У вчиненому щиро кається.

В силу ст.349 ч 3 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, відповідно до ст.ст.94, 86 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого вважає що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими.

Суд, відповідно до ст.ст.94, 85 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого вважає що ці докази прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений, керуючи автомобілем порушив вимоги Правил дорожнього руху, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

На підставі ст. 94 КПК України, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження і, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до внутрішнього переконання про те, що показання обвинуваченого містять достатні дані на підтвердження встановлених судом обставин, що дозволяє суду ухвалити обвинувальний вирок.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує обставину, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відомості про особу підсудного, який раніше судимий, працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, та з урахуванням усіх зазначених обставин, вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного судом покарання.

Тому, призначивши ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, суд на підставі ст. 75 КК України, вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 п.п. 2, 3, 4 КК України.

Суд з урахуванням характеру порушення правил дорожнього руху, допущеного обвинуваченим, характеристики обвинуваченого, його сімейного стану вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді 3 (ТРЬОХ) років (ШЕСТИ) місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням тривалістю на (1) рік 6 (ШІСТЬ) місяців.

На підставі п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію.

Строк покарання обчислювати з моменту оголошення вироку.

Після вступу вироку до законної сили: речовий докази по справі автомобіль «ВАЗ 21099» реєстраційний номер НОМЕР_1 – вважати переданим ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи – у сумі 858 грн. 20 коп.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 – не обирати.

Матеріали кримінального провадження № 12012040050000044 залишити на зберіганні при обвинувальному акті 214/1449/13-к.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України, копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1