Рішення від 04 грудня 2012 р. у справі №435/7162/12 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 435/7162/12

2/435/2704/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 грудня 2012 року

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого –судді Ан О.В.,

при секретареві –Плахотіній Л.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи –суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про нарахування та стягнення заборгованості з заробітної плати та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Криворізький міський центр зайнятості, про зміну формулювання звільнення, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом до фізичної особи –суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про нарахування та стягнення заборгованості з заробітної плати, з якого вбачається, що 31 серпня 2004 року між сторонами укладений трудовий договір, згідно якого ОСОБА_1 прийнята на роботу в магазин «Альянс`на посаду продавця-консультанта з продажу взуття. З 01.03.2007р. по 01.03.2010р. у зв`язку з народження дитини позивачка знаходилася у відпустці по догляду за дитиною. 01.03.2010р. ОСОБА_1 написала заяву про звільнення. Проте відповідач, ОСОБА_2 , у відповідності до чинного законодавства, не провела у встановлення строк розрахунок та звільнення, не віддала вчасно трудову книжку, не провела розрахунок та компенсацію за невикористану відпустку. Відповідач провила звільнення та віддала трудову книжку лише 11.11.2010р., а розрахунок та виплату компенсації за невикористану відпустку так і не здійснила по теперішній час. Отже, відповідачем, було затримано проведення розрахунку та повергнення трудової книжки позивача з 01.03.2010р. по 11.11.2010р., тобто з вини відповідача ОСОБА_1 була позбавлена можливості вчасно отримувати розрахунок та власну трудову книжку, яка їй була необхідна для влаштування на нове місце роботи, а тому позивачка втратила можливий заробіток з вини відповідача, чим завдала матеріальної шкоди в розмірі середньої заробітної плати, яка за період з 01.03.2010р. по 11.11.2010р. складає 18 956,40 грн. Також, відповідачем не сплачена компенсація за невикористану відпустку за 2010р. за період роботи з 01.03.2010р. по 11.11.2010р. в розмірі 841,50 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся в суд з даним позовом.

Відповідачка звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Криворізький міський центр зайнятості, про зміну формулювання звільнення, з якої вбачається, що 31 серпня 2004 року між сторонами укладений трудовий договір, згідно якого ОСОБА_1 прийнята на роботу в магазин «Альянс`на посаду продавця-консультанта з продажу взуття. З 01.03.2007р. по 01.03.2010р. відповідачка знаходилася у відпустці по догляду за дитиною. При закінчені відпустки по догляду за дитиною, відповідачка не повідомила про свої наміри щодо виходу на роботу. На її адресу було направлено повідомлення про те, що вона не приступила до роботи та з проханням пояснити причину відсутності на роботі та вирішити питання щодо роботи взагалі. Крім цього були складені акти відсутності працівника по місцю роботи за період з березня по листопад 2010р.. Відповідачем не було надано документів, які б підтверджували поважність причин її відсутності на роботі, у зв`язку з чим позивач звернувся з зустрічною позовною заявою.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності просив залишити зустрічний прозов без задоволення.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічною позовною заявою та її представник до судового засідання не з`явилася, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, в якій зазначили, що позовні вимоги за первісним позовом не визнають та просять відмовити в їх задоволені. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримують в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові та просять їх задовольнити.

Суд дослідив матеріали справи:

- трудовий договір від 31.08.2004р. укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 була прийнята на роботу в магазин «Альянс`на посаду продавця-консультанта з продажу взуття. Договір зареєстрований 03.09.2004р. за №1416 (а.с.3);

- трудова книжка, відповідно до якої СПД ОСОБА_2 31.08.2004р. прийняла ОСОБА_1 на роботу продавцем непродовольчих товарів за трудовим договором від 03.09.2004р. та зареєстрований №1416. 11.11.2010р. звільнена за угодою сторін (а.с.6-7);

- довідка про середню заробітну плату ОСОБА_1 , яка працювала в СПД ОСОБА_2 (а.с.9);

- повідомлення направлені СПД ОСОБА_2 ОСОБА_1 про необхідність з`явитися та пояснити причину відсутності на робочому місці (а.с.40-42);

- табелі виходу на роботу працівників та акти від 31.01.2010р., 30.04.2010р., 31.05.2010р., 30.06.2010р., 31.07.2010р., 31.08.2010р., 30.09.2010р., 31.10.2010р., 10.11.2010р. про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 02.03.2010р. по 10.11.2010р. (а.с.43-51, 52-63);

- свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.65)

Оцінивши докази, суд визнав їх належними, допустимим та прийняв їх. Вивчивши докази, суд встановив, що 03.09.2004р між сторонами укладено трудовий договір на невизначений термін, про що зроблено запис в трудову книжку позивача. З 02.03.2010 року по 10.11.2010 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. ОСОБА_1 направлялися листи з вимогою пояснити причину відсутності на робочому місці і розірвати трудовий договір. 11.11.2010 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи за згодою сторін.

Суд, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу, повно і всебічно з`ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог первісного позову та задоволення вимог зустрічної позовної заяви мотивуючи своє рішення наступним чином.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Розірвання трудового договору повинно бути зареєстровано в службі зайнятості населення.

В супереч вимог ст. 60 ЦПУ України ( кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) позивач ОСОБА_1 не надала доказів про те, що 01.03.2010р. написала заяву про звільнення та передала її особисто в руки відповідача, та про те що сторони домовились зареєструвати розірвання трудового договору в службі зайнятості.. Статтею 241 КЗпП України встановлено, що у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір в державній службі зайнятості за місцем свого проживання, у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України (з 2011 р. Міністерством соціальної політики України). Розірвання трудового договору повинно бути підтверджено підписами сторін трудових відносин в усіх примірниках трудового договору, згідно з пунктом 17 "Форми трудового договору" між працівником і фізичною особою.Таким чином, записи фізичної особи-роботодавця про підстави припинення трудового договору, а також підписи її та найманого працівника повинні стояти на трьох примірниках трудового договору. Після повідомлення сторонами в центр зайнятості відповідальна посадова особа центру зайнятості протягом трьох днів зобов`язана зняти трудовий договір з реєстрації. Позивачем не доведений факт порушення ФОП ОСОБА_2 вимог чинного законодавства щодо розрахунку та звільнення ОСОБА_1 . На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог первісної позовної заяви.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви, суд приходить до висновку про їх задоволення, оскільки, відповідно до ч.1 п.1 ст. 40 КЗпП України Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Як вбачається з матеріалів справи, а саме актів про відсутність працівника на робочому місці, ОСОБА_1 було відсутність на робочому місці без поважних причин з 02.03.2010р. по 10.11.2010р. (а.с.43-51). ОСОБА_1 не надано доказів поважності причини відсутності на робочому місці Зареєструвати в службі зайнятості населення розірвання трудового договору без працівника фізична особа підприємець не може. Отже суд вважає, що реєструючи розірвання трудового договору 11.11.2010 року за згодою сторін фактично підтвердило відсутність трудових відносин між сторонами і приховувало підстави розірвання трудового договору за ст.. 40 ч.1 п.4 КЗ про П України. Дані обьставнини підтверджуються актами відсутності ОСОБА_1 на робочому місці та табелями виходів на роботу ( акти на а.с. 43-51, табелі на а.с. 52-63).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 212-214 ЦПК України, ст. 60 ЦПК України, ст. 38,40 КЗпП України, суд –

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи – суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про нарахування та стягнення заборгованості з заробітної плати.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Криворізький міський центр зайнятості, про зміну формулювання звільнення.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 , замість вказаного у трудовій книжці, у трудовому договорі, у приказі про звільнення: звільнити по ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, вказати: звільнити ОСОБА_1 за прогули без поважної причини по ст. 40 ч. 1 .4 КЗпП України.

Змінити дату звільнення, вказати дату звільнення 02.03.2010 року.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив на підставі зачяви відповідача , поданої протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в Дніпропетровський апеляційний суд через суд Саксаганського районна протягом 10 днів з моменту винесення позивачем, після перегляду заочного рішення відповідачем, поданням апеляційної скарги.

Суддя О.В. Ан