Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №932/2343/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/2343/26

Провадження № 3/932/550/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Петунін Ігор Владиславович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, місце реєстрації та мешкання за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол серії ВАД № 859706 від 11.02.2026 за змістом якого 11.02.2026 приблизно о 18.58 год., ОСОБА_1 в магазині «DAMASK Hookan store» за адресою: бульвар Театральний, 3, м. Дніпро здійснила продаж рідин для паління електронних пристроїв без марок акцизного податку у кількості 1 од. вартістю 330 грн. всупереч вимогам ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР та скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 156 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася з невідомої причини, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини та положень діючого законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатися про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 року №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП», суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, що являє собою сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначається об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 156 КУпАП, тобто суть адміністративного правопорушення.

Такі вимоги щодо викладення у протоколі про адміністративне правопорушення точної фабули правопорушення з вказівкою нормативного акту, який був порушений відповідною особою, зазначені судом апеляційної інстанції, а саме Дніпровським апеляційним судом при розгляді справ № 211/1684/22, № 204/3983/22, № 227/727/22.

Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення лише вказано, що ОСОБА_1 здійснила продаж рідин для паління електронних пристроїв всупереч ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР.

Між тим, згідно п. 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-ІХ від 18.06.2024, з 01.01.2025 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР, на який є посилання у протоколі, втратив чинність.

Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається факту реалізації ОСОБА_1 рідин для паління в електронних пристроях оскільки не надані докази отримання нею грошей за продаж вказаних рідин. Гроші, отримані від реалізації рідин для паління в електронних пристроях, згідно матеріалів справи, не вилучалися.

В постанові від 30.08.2022 по справі № 202/3045/22 Дніпровський апеляційний суд звертає увагу на те, що саме на поліцейських покладається обов`язок зі збирання доказів, в т. ч. і даних щодо отримання грошей винною особою від продажу, вилучення цієї виручки та предметів торгівлі, які в подальшому відповідно до санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП, повинні бути конфісковані у разі визнання особи винною.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності в діях особи складу адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 247, 265, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І. В. Петунін