Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №521/13377/25 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 521/13377/25

Провадження № 2/515/260/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 березня 2026 року м. Татарбунари Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до Хаджибейського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" (далі-ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога") та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 323318459 (далі-кредитний договір, Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно з яким кредитодавець надав відповідачу шляхом ініціювання через банк-провайдер, грошові кошти у сумі 10300,00 грн. За умовами кредитного договору відповідач зобов`язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним в порядку та у строки, визначені умовами Договору, однак своїх зобов`язань не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на день подання позову до суду складає у загальному розмірі 44854,44 грн та складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 10300,00 грн, заборгованості по несплаченим відсотках за кгриствання кредитом у сумі 34554,44 грн, заборговансть по штрафних санкціях (пеня, штрафи) у сумі 0,00 грн. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (далі - ТОВ "Таліон Плюс") укладено Договір факторингу №28/1118-01, дія якого у подальшому продовжувалася шляхом укладання Додаткових угод та після підписання Реєстру прав вимоги №273 від 27 лютого 2024 року ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" відступило право грошової вимоги по заборгованості ОСОБА_1 до ТОВ "Таліон Плюс". 31 липня 2024 року було укладено договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" (далі-ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" ) права вимоги за кредитним договором відповідача відсутплено до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс". 04 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (далі- ТОВ "Юніт Капітал") було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №323318459 від 23 грудня 2023 року.

Посилаючись на викладені обставини, зазначаючи, що заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, з метою захисту та поновлення порушених прав позивача, а саме повернення кредитних коштів та у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вищевказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі 7000,00 грн.

25 серпня 2025 року Хаджибейський районний суд м.Одеси виніс ухвалу, якою цивільну справу передано до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за підсудністю.

19 вересня 2025 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області відповідною ухвалою передав цивільну справу за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.

12 грудня 2025 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Дем`яновій О.А.

23 грудня 2025 року Татарбунарським районним судом Одеської області винесено ухвалу пров ідкриття провадження у справі та призначено її до розглдяу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачу судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку за місцем її проживання направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, а також судова повістка, які повернулися з відміткою пошти "Адресат відсутній" (а.с.148).

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічого реєстру №1690096 від 21.08.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно з ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «Відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).

Таким чином, судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи. Відповідач своїм правом подати відзив у встановлений судом строк не скористалася.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст.ст.19,279 ЦПК України вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку спрощеного позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, з ухваленням заочного рішення, у відповідності до ст.ст.280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» із заявкою на отримання грошових коштів в кредит, в якій надавши свої персональні дані, зазначила бажану суму кредиту 10300,00 грн на строк 30 днів та номер карткового рахунку для зарахування грошових коштів 5168-75ХХ-ХХХХ-1616 (а.с.35).

Перед підписанням Договру кредитної лінії ОСОБА_1 ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту, який у згрупованому виді містить умови кредитного договору та на підтвердження належного охнайомлення з умовами підписала паспорт споживого кредиту одноразовим ідентифікатором 6632 (а.с.36-37).

23.12.2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 підписано Договір кредитної лінії №323318459 (а.с.38-47).

За умовами кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 10300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 10300 ,00 грн 00 коп. 23.12.2023 року, що є датою надання Кредиту (п.2.1., 2.2., 2.3. кредитного договору).

Відповідно до п.4.1 кредитного договору з метою укладення цього Договору Позичальник, ознайомившись з Правилами, заповнив Заявку, вказавши всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. При подачі Заявки Позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення Договору (перший Транш) та строк оплати обов`язково платежу по процентам за користування Кредитом. Протягом обраного строку застосуються спеціальні умови користування кредитом – Дисконтний період. Максимально доступна сума Кредиту, яка доступна Позичальнику і яку Позичальник може отримати шляхом ініціювання другого та наступних Траншів, вказана в п. 2.1. Договору як сума Кредитного ліміту, та визначається Кредитодавцем в залежності від кредитного рейтингу Позичальника.

За змістом п.4.5 Кредитного договору за результатами заповнення Заявки Позичальник вказує реквізити Платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його ім`я рахунком, на який він бажає отримати Кредит.

Позичальник ознайомився з інформацію наведеною в Паспорті Кредиту, який надано Кредитодавцем Позичальнику у вигляді електронного документа, підписаного створенням кваліфікованого електронного підпису директора Кредитодавця, шляхом відправки Оферти електронним листом на адресу електронної пошти Позичальника та шляхом відображення Оферти в Особистому кабінеті. На підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту Позичальник вводить Одноразовий ідентифікатор направлений Кредитодавцем у спеціальному полі під Офертою в Особистому кабінеті; Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового Сторінка 11 із 23 ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати» (п. 4.10.6., 4.10.7. кредитного договору).

Пунктом 5.1 Кредитного договору визначено, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5168-75XX-XXXX-1616, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Згідно з п. 8.1 Кредитного договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено.

Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: За період від дати видачі Кредиту до 22.01.2024 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 456,25 (чотириста п`ятдесят шість цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,25 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка); У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 22.01.2024 р. проценти нараховуються за ставкою 456,25 (чотириста п`ятдесят шість цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,25 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Індивідуальна процента ставка) (п. п. 8.3., 8.3.1., 8.3.2. кредитного договору).

Відповідно до п.8.4. Кредитного договору після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Розділом 7 Кредитного договору сторони погодили порядок погашення кредиту та сплати процентів. Так, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 22.01.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: -закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; - дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 22.01.2029 року (п. 7.3.кредитного договору)

Згідно з п.11.1 Кредитного договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Згідно з Довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», сформованою 07.08.2024 року, ОСОБА_1 здійснила акцепт оферти 23.12.2023 о 23:13:38 та підписала договір одноразовим ідентифікатором DPUQ-6632, згідно з яким перерахування грошових коштів у сумі 10300,00 грн за договором №323318459 від 23.12.2023 відбулося 23.12.2023 о 23:13:53 (а.с.65-66).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Так, ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Отже положення вказаного законодавства свідчать про те, що, з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено та не заперечується сторонами, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" укладено кредитний договір №323318459 від 23.12.2023 року в належній формі, досягнувши згоди з усіх істотних умов договору.

Виходячи з наведених умов вказаного вище договору, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта.

Первісний кредитор у повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши обумовлені умовами договору грошові кошти на рахунок відповідача.

Платіжним дорученням №1697а314-7113-476b-8fa9-0d570d007c60 від 23.12.2023 року підтверджується переказ коштів у сумі 10300,00 грн згідно договору №323318459 від 23.12.2023 на платіжну картку ОСОБА_1 №5168-75ХХ-ХХХХ-1616 (а.с.76).

Із Письмового поясненя ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" від 02.12.2024 року вбачається, що у зв`язку з тим, що товариство є небанківською фінансовою установою та не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень), підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору (а.с.77).

Згідно з довідкою ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" від 21.09.2025 року на виконання кредитного договору №323318459 від 23.12.2023 року, надавач платіжних послуг Платника АТ "СЕНС БАНК» здійснило за посередництва надавача платіжних послуг отримувача АТ КБ "ПриватБанк" перерахування грошових коштів у сумі 10300,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 5168-75XX-XXXX-1616 (а.с.78).

З інформації АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-260105/79850-БТ від 05.01.2026 року, наданої на виконання ухвали суду від 23.12.2025 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), на яку було зарахування коштів на суму 10 300,00 грн від 23-12-2023 року (а.с. 144).

Також АТ КБ «ПриватБанк» надав виписку по рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 23-12-2023 - 28-12-2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалася карткою: здійснювала перекази зі своєї картки на рахунки інших банків, поповнювала картку, сплачувала вартість товарів та послуг (а.с. 145-146).

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором ОСОБА_1 не виконала, у порушення ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України суму кредиту не повернула, відсотки за користування кредитом не сплатила, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором.

На підставі поданих стороною позивача доказів, встановлені всі обставини на які посилається позивач.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 (провадження № 61-18379св21).

Процесуальний обов`язок, передбачений ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідачем не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання нею зобов`язання за кредитним договором або відсутність обов`язку його виконання.

На підтвердження наявності та розміру заборгованості за кредитним договором №323318459 від 23.12.2023 року позивачем надано розрахунок заборгованості сформований ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога", з якого вбачається, що станом на 27.03.2024 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість у загальному розмірі 23481,94 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10300,00 грн, заборгованість по процентах-13181,94 грн (а.с.119зворот-120).

Даний розрахунок відповідачем не спростований, доводів за заперечення щодо наявності заборгованості чи її розміру та контррозрахунку ОСОБА_1 не надала.

Згідно з розрахунком, сформованим ТОВ "Таліон Плюс" заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №323318459 від 23.12.2023 року станом на 31.07.204 року становить у загальному розмірі 44854,44 грн, зяких: тіло кредиту - 10300,00 грн, проценти - 34554,44 грн (а.с.121-122).

Із Виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, сформованої ТОВ "Юніт Капітал", слідує, що станом на 25.06.2025 року за період з 04.06.2025-25.06.2025 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 44854,44 грн, з них прост орочене тіло - 10300,00 грн, прострочені відсотки-34554,44 грн (а.с.123).

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Факторинги

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі-Договір факторингу 1), відповідно до якого ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с.79-82).

Пунктом 2.1. Договору факторингу 1 сторони погодили, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визнасених цим Договором.

Згідно з п.4.1 Договору факторингу 1 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку.

У подальшому ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладали Додаткові угоди №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, якими строки дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року неодно разово продовжувався, останньою Додатковою угодою №32 від 31.12.2023 його строк продовжено до 31.12.2024 року (а.с.85зворот, 8689, 91,91зворот, 92).

Згідно з Випискою з Реєстру прав вимоги №273 від 27.02.2024 року первісним кредитором передано право вимоги ТОВ «Таліон Плюс» по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №323318459 від 23.12.2023 року у загальній сумі 23481,94 грн (а.с.93-94).

31 липня 2024 року було укладено договір факторингу № 31/0724-01 (далі-Договір факторингу 2), відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с.97-100)

Пунктом 2.1. Договору факторингу 2 сторони погодили, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визнасених цим Договором.

Згідно з п.4.1 Договору факторингу 2 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку.

Згідно з Випискою з Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №323318459 від 23.12.2023 року у загальній сумі 44854,44 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10300,00 грн, заборгованість за відсотками - 34554,44 грн (а.с.103-104).

Платіжною інструкцією в національній валюті №7075 від 05.08.2024 року підтверджується оплата відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 року (а.с.105).

04 червня 2025 року було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі-Договір факторингу 3) відповідно до якого ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с.106-109).

Пунктом 1.2 Договору факторингу 3 сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги по заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до Фактора прав вмиоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з Акторм прийому-передачі Реєстру боржників від 04 червня 2025 року, Клієнь передав, а Фактор прийняв Рекєстр боржників в кількості 13254, після чого з урахуванням п.1.2 Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від Клієнта до Фактора перейшли права вимоги щодо заборгованостей до боржників (а.с.111).

Згідно з Випискою з Реєстру боржників до вказаного Договору факторингу 04 червня 2025 року від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до позивача відійшло право вимоги по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №323318459 від 23.12.2023 року у загальній сумі 44854,44 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10300,00 грн, заборгованість за відсотками - 34554,44 грн (а.с.113-114).

Платіжними інструкціями №№№467,468 від 10.06.2025 року, №№469,470 від 11.06.2025 року, №№478,479 від 19.06.2025 року та №483 від 25.06.2025 року підтверджується сплата грошових коштів за відступлення пррава вимоги за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року на розрахунковий рахунок ТОВ "ФК"Онлайн Фінанс" (а.с.115-119).

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 323318459 від 23.12.2023 року.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року в справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

З наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору кредитної лінії №323318459 від 23.12.2023 року сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором DPUQ-6632. Таким чином, укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримала кредит у сумі 10300,00 грн за вказаним кредитним договором, проте не виконувала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти в повному обсязі не повернула. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Доказів погашення заборгованості суду не надано.

Оскільки відповідач в порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, то у неї утворилася заборгованість перед позивачем, як новим кредитором.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10300,00 грн, а також заборгованості за відсотками у сумі 34554,44 грн.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно - правового спору.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Об`єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені договором кредиту належним чином не виконала, а тому приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та процентів за користування кредитом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.

Враховуючи те, що позов ТОВ «Юніт Капітал» підлягає задоволенню у повному обсязі, суд, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, визначає позивачу судові витрати у сумі 2422,40 грн.

Також, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року (а.с.124-125), Протокол погодження вартості послуг до вказаного Договору (а.с.125зворот), Додаткову угоду №25770742202 від 05.06.2025 року (а.с.126), Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року (а.с.126зворот), Довіреність та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката тараненка А.І. (а.с.127,128).

Згідно з п.3.1, 3.3 Договору про надання правничої допомоги отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару, який складається з суми вартості послуг, тарифів, узгоджених сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток №1).

Сторонами також погоджено, що після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг (п.3.4 Договору про надання правничої допомоги).

Відповідно до п.3.6. Договору про надання правничої допомоги сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа наступного місяця за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.

Додатковою угодою №25770742202 від 05.06.2025 року сторони погодили надання професійної правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №323318459 від 23.12.2023 року (а.с.126).

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року клієнт отримав від адвокатського бюро "Тараненко і партнери" послуги у сумі 7000,00 грн (а.с.126зворот).

Таким чином, суд під час вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оцінивши обґрунтованість пред`явлених вимог, дійшов висновку про наявність правових підстав задоволення цієї вимоги з огляду на наступне.

Таким чином, суд під час вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оцінивши обґрунтованість пред`явлених вимог, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення цієї вимоги у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22). Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Враховуючи на відсутність клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, то заявлена сума на відшкодування правничої допомоги підлягає до стягнення у повному обсязі у сумі 7000,00 грн.

На підставі викладеного,керуючись статтями 2,7,10-13,18,43,44,49, 76-83, 133, 141, 247, 258, 263, 265, 268,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м.Київ, вул.Рогнідинська, буд.4 літера А, офіс 10) заборгованість за Кредитним договором №323318459 від 23.12.2023 року у загальному розмірі 44854,44 (сорок чотири тисячі вісімсот п`ятдесят чотири) грн 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м.Київ, вул.Рогнідинська, буд.4 літера А, офіс 10) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м.Київ, вул.Рогнідинська, буд.4 літера А, офіс 10) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 10 березня 2026 року.

Суддя О.А.Дем`янова