Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №127/5009/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5009/26

Провадження № 3/127/1041/26

П О С Т А Н О В А

05 березня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Вінницького районного Управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч. 1 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 747079 від 13.02.2026 року вбачається, що 13.02.2026 року приблизно о 07.40 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, принижував, шарпав за одяг та душив, чим завдав шкоду психічному та фізичному здоров`ю.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, подав заяву, в якій повідомив, що проходить військову службу і знаходиться в зоні бойових дій. Також надав письмові пояснення, згідно яких вину не визнав, оскільки не вчиняв домашнього насильства. Суду повідомив, що того дня між ним та колишньою дружиною виникла сімейна сварка, яку ініціювала ОСОБА_2 з приводу розподілу майна. Під час сварки колишня дружина викликала працівників поліції. Запевнив суд, що він не спричинив жодної шкоди ОСОБА_2 і його дії не становили небезпеки для його колишньої дружини. Він зробив належні висновки для себе. Просив закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Судом встановлено, що 13.02.2026 року о 07.41 год. від ОСОБА_2 надійшов виклик до поліції про те, що колишній чоловік за місцем їх проживання застосував фізичну силу до неї при дитині. ШМД не потребує.

Згідно протоколу прийняття заяви та пояснень ОСОБА_2 , вона просить прийняти міри адмінвпливу до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 13.02.2026 року в АДРЕСА_1 , за місцем спільного проживання, вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме порвав футболку, намагався душити, ображав, обзивав, принижував.

Ризик вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства 13.02.2025 року відносно ОСОБА_2 визначено як високий. Стосовно кривдника винесено терміновий заборонний припис ЕТ № 103831 від 13.02.2026 року.

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно колишньої дружини в матеріалах даної справи немає.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідальність за частиною 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за частиною 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктом вказаних правопорушень є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії чи бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку третіх особі, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, а також фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, мордування тощо, тобто таке фізичне насильство, яке не підпадає під дії КК України.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, а обставини, викладені в протоколі, фактично ґрунтуються виключно на заяві потерпілої ОСОБА_2 .

Наявні в матеріалах справи протокол прийняття заяви та пояснення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру не свідчать про доведеність складу адміністративних правопорушень.

ОСОБА_1 письмово повідомив, що між ним і колишньою дружиною виник сімейний конфлікт, непорозуміння, а в подальшому вони помирились. Будь-яких інших належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства (психологічного та фізичного характеру, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх, нездатність захистити себе, фізичний біль або іншим чином завдається шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої особи) немає, тому суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені обставини провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Керуючись ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

закрити провадження у справі № 127/5009/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: