Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №757/64219/25-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64219/25-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Печерського УП ГУ НП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 03.10.2025 близько 15 години, не виконував свої батьківські обов`язки по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній керуючи електросамокатом виїхав на нерегульований пішохідний перехід, де допустив зіткнення із лівою частиною автомобіля, чим порушив вимоги п. 1.10 «Пішохідний перехід».

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, також звертав увагу, що пройшли строки накладення адміністративного стягнення. Зазначив, що протокол відносно нього складено безпідставно, вказав, що займається вихованням сина та сумлінно виконує свої батьківські обов`язки. Зазначив, що син не винен у виниклій ДТП, адже грався на пішохідній зоні.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Згідно з положеннями ст. 150 СК України, батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до матеріалів справи будь-які докази, які би свідчили про ухилення ОСОБА_1 від передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї малолітньої дитини, в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, суд звертає увагу, що виключно при вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, відповідальність несуть їх батьки, що прямо передбачено ч. 3 ст. 184 КУпАП, в той час ОСОБА_2 є малолітньою особою.

Слід також зауважити, що питання про наявність чи відсутність вини у ДТП, яка нібито зазначається малолітньому ОСОБА_2 , не відноситься до предмету розгляду вказаної справи.

Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 184, 247, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.А. Білоцерківець