Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №524/14991/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/14991/25

Провадження № 2/524/1789/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 16839,78 грн, 2422,40 грн сплаченого судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У обґрунтування позову зазначено, що 02.09.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98081808000 (далі – договір), відповідно до умов якого відповідачу наданий кредит на придбання товару та відкрито кредитну картку.

АТ «Укрсиббанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами договору.

03.10.2021 відповідачем активований рахунок та здійснювались операції з використанням кредитного ліміту, що стверджується рухом коштів по рахунку картки.

21.06.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 247, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Укрсиббанк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98081808000 від 02.09.2021.

Сума заборгованості станом на дату подання позову становить 16839,78 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту – 12399,00 грн, заборгованості за комісією – 4440,78 грн.

08.12.2025 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

10.12.2025 відкрите провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

22.01.2026, 10.03.2026 у судове засідання не з`явилися:

представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи, у прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує;

відповідач, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якої днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Заяв та клопотань від відповідача не надходило. Причини неявки суду не повідомив. Відзив, зустрічний позов до суду не надані.

На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 11 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Установлено, що 02.09.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98081808000 (далі – договір), відповідно до умов якого відповідачу наданий кредит на придбання товару та відкрито кредитну картку.

Згідно умов кредитного договору сторони домовилися, що підписуючи договір, позичальник погоджується із викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково - касового обслуговування карткових рахунків (далі - Правила), що розміщені для ознайомлення на сайті Товариства за посилання www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Товариства, оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09.06.2017 із змінами і доповненнями, а саме: умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково - касового обслуговування поточних карткових рахунків (п.п. 1.1. договору).

Правила після підписання сторонами договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, викладеними в договорі та Правилах. Підписи сторін вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання сторонами кредитного договору, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу одночасно із підписанням договору (п.п. 1.2 договору).

АТ «Укрсиббанк» надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування ним відповідно до умов договору та Правил. В порядку, передбаченому п. п. 4.1 договору відкриває позичальнику поточний картковий рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування на умовах Правил (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Умови кредитування визначені розділом 3 договору, відповідно до яких сума кредиту становить 25699,00 грн для особистих потреб: в сумі 25000,00 грн - на придбання товару (холодильника/ морозильної камери), шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів; в сумі 699,00 грн на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) кредиту шляхом зарахування на рахунок Банку суми разової комісії за надання кредиту з позичкового рахунку позичальника. Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів (додаток № 1 до договору), що є його невід`ємною частиною, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 04.07.2022, при цьому згідно умов договору може бути встановлений інший термін повернення кредиту. Розмір ануїтетного платежу становить 2570,00 грн з моменту укладення договору до 02.06.2022, а з 03.06.2022 – 3309,13 грн. Процентна ставка за договором встановлюється у розмірі 0.00001 % річних. За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється у розмірі 7.00001 % річних.

Розділ 8 договору «Адреси, реквізити та підписи Сторін» містить персональні дані відповідача такі, як РНОКПП, місце проживання та реєстрації, номер телефону.

Крім того, до позову позивачем долучена копія паспорта відповідача по справі, довідки про присвоєння РНОКПП.

З виписки за кредитним договором, сформованої первісним кредитодавцем, за період з 02.09.2021 по 21.06.2023 включно слідує, що відповідачу надані кредитні кошти в обумовленій сумі, який частково вносив кошти на погашення кредиту згідно умов договору. Зазначене свідчить про визнання кредитного договору відповідачем та використання коштів, наданих на умовах кредиту.

Відповідач зобов`язання не виконав, внаслідок чого сума заборгованості станом на дату подання позову становить 16839,78 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту – 12399,00 грн та заборгованості за комісією – 4440,78 грн.

Зміст кредитного договору свідчить про досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору, у тому числі й щодо встановлення процентів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав належним чином, при цьому позивач направляв відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості, яка залишена без реагування.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним(ми).

Відповідачу відомо про його обов`язок щодо сплати процентів та комісії за надання кредиту за кредитним договором, оскільки такий обов`язок визначений у договорі та графіку платежів. Включення до тексту договору умови про необхідність оплати відповідачем комісії за надання кредиту та подальше витребування нарахованої комісії, суд вважає таким, що відповідає вимогам законодавства.

Щодо стягнення із відповідача комісії, суд зазначає, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», ст. 11 якого викладена в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банківської установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, яка може включати плату за надання інформації про стан кредиту, що споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Протилежна умова договору є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 по справі № 204/224/21.

Виходячи з аналізу п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», викладених у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору для позивальника встановлена комісія за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) і використанні кредиту (разова) в сумі 699,00 грн; комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника; комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу в сумі 500,00 грн, що сплачується при простроченні чергових платежів; комісія за розрахунково - касове обслуговування у розмірі згідно тарифів банку. Зазначені комісії залишаються незмінними протягом строку дії договору, за виключенням комісії за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу (яка може не застосуватись або застосовуватись не в повній мірі на розсуд банку) та комісії за розрахунково - касове обслуговування, розмір якої може бути змінений.

З графіку платежів (додатку до договору) первісним кредитодавцем нарахована відповідачу комісія за управління кредитом в сумі 740,13 грн за період з 04.10.2021 по 04.07.2022 включно, а також разова комісія при отриманні (встановленні) і використанні кредиту в сумі 699,00 грн, а всього на загальну суму 1439,13 грн.

Розрахунку заборгованості за комісією на суму 4440,78 грн стороною позивача до матеріалів справи не додано, а також відсутні документи для перевірки правильності розрахунку боргу за нарахованою комісією, а отже суд позбавлений можливості перевірити правильність такого розрахунку, період протягом якого нараховувалась комісія, її розмір та вид, як наслідок не можливо встановити розмір заборгованості за нарахованою позивачем комісією.

Суд відзначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості відповідача за нарахованою комісією у повному обсязі, її розмір, вид та період нарахування. Як наслідок, вимоги про стягнення заборгованості за комісією підлягають частковому задоволенню на суму 1439,13 грн.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 13788,13 грн (81,87 % від 16839,78 грн).

Відповідачем протилежного суду не доведено та не спростовано. Клопотань, заяв суду не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідачем доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Розрахунок зроблений в межах строку дії договору.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Свої договірні зобов`язання первісний кредитодавець виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надав.

Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано.

Щодо відступлення права вимоги.

Судом установлено, що 21.06.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 247, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Укрсиббанк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98081808000 від 02.09.2021.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Кредитний договір та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останні вважаються правомірними.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 цієї Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 81,87 %, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 1983,22 грн (81,87 % від 2422,40 грн) судового збору.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.

З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 6549,60 грн (81,87 % від 8000,00 грн), що стверджується доданими документами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 98081808000 від 02.09.2021 на загальну суму 13788 грн 13 коп, 1983 грн 22 коп судового збору та 6549 грн 60 коп витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 4-1 поверх;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник