Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №712/16933/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/240/26 Справа № 712/16933/25 Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Головуючий у І інстанції Кончина О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисниці Ляско А.К., особи яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги правопорушника ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 27.01.2025 р., якою ОСОБА_1 ,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Золотоно-

ша Черкаської обл., громадянина України,

має вищу освіту, працює директором ТОВ

«Проспект Девелопмент», не одружений,

проживає

АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 173? КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн., стягнуто судовий збір в сумі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 2.12.2025 р. о 22:30 год. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав словесно нецензурною лайкою, штовхав та схопив рукою за шию, чим завдав шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, за що передбачена адмінвідповідальність, чим скоїв адмінправопорушення передбачене ч. 1 ст. 173? КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не з`ясував всіх фактичних обставин справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв об`єктивному та неупередженому розгляду справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до винесення незаконної, на думку апелянта, постанови.

Зазначає, що ситуація, яка склалася між ним та його співмешканкою ОСОБА_2 2.12.2025 р. о 22:30 год. за адресою АДРЕСА_2 , виникла суперечка, а не факт вчинення домашнього насильства. Під час цієї суперечки ОСОБА_2 була в стані алкогольного сп`яніння, поводилась дуже неспокійно, що розбудило її сина. Він намагався її заспокоїти аби не лякати дитину, стримати спроби його зачепити. ОСОБА_2 була на нього дуже зла і мала намір піти з дому з дитиною. Враховуючи неврівноважений стан ОСОБА_2 , він викликав поліцію, щоб уникнути небезпечних ситуацій для останньої, сподівався, що працівники поліції зможуть заспокоїти її і відмовлять виводити незрозуміло куди дитину. Після того, як він викликав поліцію, ОСОБА_2 вийшла на вулицю «провітритися», а коли приїхали працівники поліції, то почала їх виганяти, заборонила поліцейським підходити до дитини, а він сам відразу залишив помешкання та з того часу їх стосунки припинились, хоча вони і підтримують дружнє спілкування.

Після складання поліцейськими документів, надання пояснень, думав, що все закінчилося, жодних викликів він не отримував, дізнався про судову справу після прийняття судом рішення.

Документи, на які посилається суд при винесення судового рішення, написані та складені працівниками поліції за їх особистим баченням ситуації, а вже потім підписані ОСОБА_2 , яка на той час перебувала в стані алкогольного сп`яніння, під час якого складно аналізувати зміст наданого на підпис, а тому її пояснення не можна розцінювати як належний та допустимий доказ.

Суд першої інстанції не належним чином врахував вищевказане, не повідомив належним чином учасників справи про розгляд справи, не заслухав пояснень та заперечень, передчасно дійшов висновку про наявність в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Наголошує, що жодні з його дій в бік ОСОБА_2 не були агресивними чи принизливими, після отримання рішення суду ОСОБА_2 сама запропонувала надати письмові пояснення суду апеляційної інстанції, просить звернути увагу на зазначені пояснення, крім того, зазначає, що умислу вчинити домашнє насильство у нього не було.

Також, не погодилася з постановою суду першої інстанції і потерпіла ОСОБА_2 , яка подала апеляційну скаргу, в якій також просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не з`ясував всіх фактичних обставин справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв об`єктивному та неупередженому розгляду справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до винесення незаконної, на думку апелянта, постанови.

Зазначає, що ситуація, яка склалася між нею та співмешканцем ОСОБА_1 2.12.2025 р. о 22:30 год. - це була сварка, а не домашнє насильство. Вона була в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 намагався її заспокоїти, але це не допомагало, саме через її гучну поведінку прокинулася дитина, ОСОБА_1 відмовляв її від вчинення необачних вчинків, викликав поліцію та зібрав речі і пішов ночувати в інше місце. На ранок їй стало соромно за свою поведінку, намагалася забрати заяву з поліції та згодом дізналася, що судом розглянуто справа без її участі.

Жодні з дій ОСОБА_1 не були агресивними чи принизливими, їй не завдано жодної шкоди, швидше ОСОБА_1 постраждав від її дій ніж вона, а документи, на які посилався суд при винесення судового рішення, написані та складені працівниками поліції за їх особистим баченням ситуації, а вже потім підписані потерпілою, яка на той час перебувала в стані алкогольного сп`яніння та їй складно було аналізувати зміст наданого на підпис.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши захисницю ОСОБА_3 , правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її по викладених в ній доводами, погодилися з доводами апеляції потерпілої, потерпілу ОСОБА_2 , яка погодилася з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , підтримала доводи своєї апеляційної скарги та також просила скасувати постанову суду і закрити провадження по справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254- 256 КУпАП.

Приписами ч. 1 ст. 173? КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173? КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адмінвідповідальності, вчинила домашнє насильство.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

П. п. 4 та 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Нормами зазначеного закону встановлено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адмінправопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Ст. 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, суд першої інстанції виходив з доведеності його вини, обґрунтувавши свій висновок змістом протоколу про адмінправопорушення ВАД № 474834 від 3.12.2025 р., рапортом про адмінправопорушення, копією ТЗПСК, поясненням ОСОБА_2 та фотокопію.

Сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які на час подій були співмешканцями, в межах нетривалого конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження можливого завдання або завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої не охоплюються складом адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, оскільки завдання шкоди або можливе завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Працівник поліції в протоколі про адмінправопорушення серії ВАБ № 474834 вказав, що 2.12.2025 р. о 22:30 год. за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав словесно нецензурною лайкою, штовхав та схопив рукою за шию, чим завдав шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, однак за відсутності належних, достатніх і переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували ці обставини та події, суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.

Суд першої інстанції розглянув справу без участі правопорушника, потерпіла також не приймала участі в судовому розгляді, таким чином вони не надавали суду своїх пояснень, а тому суд у постанові послався виключно на письмові пояснення цих учасників процесу, які були складені працівниками поліції.

Апеляційний суд заслухав і пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 по апеляційним доводам, і пояснення стосовно обставин події та дійшов до наступних висновків.

Згідно пояснень ОСОБА_1 , встановлено, що ситуація, яка склалася між ним та його співмешканкою ОСОБА_2 2.12.2025 р. о 22:30 год., то була конфліктна ситуація з приводу ревнощів, а не факт домашнього насильства. ОСОБА_2 була в стані алкогольного сп`яніння, нападала на нього, ображала, він намагався її заспокоїти аби не налякати дитину, яка відпочивала, стримати спроби його зачепити, він викликав поліцію, щоб уникнути небезпечних ситуацій, він відразу залишив помешкання та з того часу їх стосунки припинились.

Потерпіла ОСОБА_2 погодилась з тим, що з боку ОСОБА_1 до неї не було вчинено ніякого домашнього насильства, вказала, що провина у тій конфліктній ситуації більше покладається на неї особисто, дії ОСОБА_1 не мали ознак умисного завдання їй фізичного болю, вони мали характер стримування її дії, вона дійсно була в стані алкогольного сп`яніння, поводила себе не адекватно.

Працівник поліції, який склав протокол про адмінправопорушення, не відобразив наслідків, настання яких є обов`язковою умовою для настання відповідальності згідно з диспозицією ч. 1 ст.1732 КУпАП, більше того, наслідків діяння ОСОБА_1 у виді можливості завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілій ОСОБА_2 у протоколі не зазначено, окрім того матеріали справи не містять доказів завдання чи можливості завдання шкоди потерпілій, не було встановлено таких доказів в судовому засіданні суду першої інстанції та під час апеляційного перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи працівники поліції формально поставилися до виконання своїх обов`язків та повного, всебічного встановлення обставин справи, обмежилися лише складанням протоколу про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 та термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Апеляційний суд, вважає, що зазначені у протоколі про адмінправопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій не знайшли свого підтвердження, оскільки невід`ємною складовою інкримінованого адмінправопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Жодним із наданих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди фізичному чи психологічному здоров`ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено чи викликали дії останньої будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ч. 1 ст. 173? КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, оскільки в її діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між співмешканцями з приводу неприязних відносин.

Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адмінвідповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р.).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адмінправопорушення.

За таких обставин постанову належить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та задовольнити апеляційні скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 27.01.2026 р. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173? КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173? КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційні скарги правопорушника ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.