Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №542/1551/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/1551/25 Номер провадження 33/814/201/26Головуючий у 1-й інстанції Афанасьєва Ю. О. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Нечая Д.А., на постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.

За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ним адміністративного правопорушення за таких обставин.

30 серпня 2025 року о 21 годині по вул. Незалежності, 30/1 у сел. Нові Санжари Полтавського р-ну Полтавської обл. водій ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.5 ПДР України керував автомобілем «Мазда 6», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінки, що не відповідає обстановці, та відмовився від проходження огляду на стан названого сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

В апеляційній скарзі адвокат Нечай Д.А. просить скасувати постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: 30 серпня 2025 року приблизно о 18 годині 30 хвилин біля магазину «Продукти» по вул. Центральній, 27-А в с. Дубина Полтавського р-ну Полтавської обл. у ході конфлікту, який переріс у бійку, один із невідомих чоловіків ударив ОСОБА_1 скляною пляшкою по голові й у нього розпочалася кровотеча, після чого ОСОБА_1 , намагаючись уникнути подальшого розвитку конфлікту, сів у автомобіль та намагався викликати поліцію й екстрену медичну допомогу; нападники, помітивши, що ОСОБА_1 комусь телефонує, почали відбирати в нього телефон, який у ході сутички випав із рук та, як виявилось пізніше (під час повернення автомобіля з майданчика тимчасово тримання транспортних засобів) впав під сидіння автомобіля, затим ОСОБА_1 запустив двигун транспортного засобу й рушив, водночас один із чоловіків дістав ніж і пробив колесо транспортного засобу ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що в нього наявна кровотеча з голови та він не має можливості викликати екстрену медичну допомогу, приїхав до ВП №3 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області, де працівники правоохоронного органу на його прохання відмовили йому у виклику екстреної медичної допомоги, зазначивши, щоб він самостійно їхав у лікарню, а також відмовились приймати заяву про кримінальне правопорушення (про нанесені тілесні ушкодження і пошкодження транспортного засобу, який перебував у його користуванні); таким чином, ОСОБА_1 через нанесені йому тілесні ушкодження (кровотечу з голови) перебував в небезпечному становищі, що загрожувало його здоров`ю, та, оскільки не мав можливості здійснити виклик на спеціальну лінію «103», а також поліцейські відмовились викликати екстрену медичну допомогу, з огляду на відсутність інших варіантів, був вимушений самостійно їхати до лікарні для отримання допомоги, однак був зупинений поліцією; після зупинки ОСОБА_1 все ще перебував в шоковому стані після нападу та реакції працівників правоохоронного органу - відмови в наданні допомоги та прийняття заяви про кримінальне правопорушення; ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, не заперечував проти такого огляду; підґрунтям його дій, які сприйняті поліцейськими як відмова від проходження огляду була протиправна поведінка та бездіяльність поліцейських, яка, з урахуванням всіх обставин, об`єктивно не сприяла формуванню довіри до них; після зупинки транспортного засобу поліцейські здійснили перевищення своїх повноважень і застосували щодо ОСОБА_1 фізичну силу й у подальшому – спеціальний засіб (сльозогінний газ); із відеоматеріалів убачається наявність у ОСОБА_1 кров`яного потоку з правої частини голови, що підтверджує завдання йому тілесних ушкоджень, які могли становити небезпеку для його здоров`я; відсутність інформації щодо внесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань не спростовує вказаного вище факту, так як згідно зі ст.477 КПК України початок кримінального провадження за фактом умисного легкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження є провадженням у формі приватного обвинувачення, тобто таким, що може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, і, таким чином, звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів саме із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення – завдання тілесних ушкоджень, є виключно його правом, яким він не скористався, на відміну від права щодо надання медичної допомоги, в якому йому було незаконно відмовлено поліцейськими.

ОСОБА_2 та його представнику - адвокату Нечаю Д.А., було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду, в судове засідання вони не з`явились і заявили клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги без їх участі.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови ним як особою, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є обґрунтованим.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №438877 30 серпня 2025 року о 21 годині по вул. Незалежності, 30/1 у сел. Нові Санжари Полтавського р-ну Полтавської обл. водій ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.5 ПДР України керував автомобілем «Мазда 6», н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінки, що не відповідає обстановці, та відмовився від проходження огляду на стан названого сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с.3).

Наведені вище обставини підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено те, що 30 серпня 2025 року приблизно о 21 годині по вул. Незалежності, 30/1 у сел. Нові Санжари Полтавського р-ну Полтавської обл. ОСОБА_1 керував автомобілем «Мазда 6», н.з. НОМЕР_1 , і був зупинений поліцією. На місці події поліцією було встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, повідомлено йому про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, поведінки, що не відповідала обстановці. Однак ОСОБА_1 на неодноразові вимоги поліції категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку: як на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, який здійснюється поліцейським, так і в медичному закладі. А саме ОСОБА_1 відразу відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу (алкотестера «Драгер») словесно, затим на багаторазові вимоги ОСОБА_1 своєю поведінкою відмовився від проходження огляду на стан названого сп`яніння в закладі охорони здоров`я, цілеспрямовано й умисно тривалий час своїми діями ухиляючись від огляду, не виконуючи неодноразові вимоги поліції, при тому, що повною мірою усвідомлював зміст вимог щодо проходження в установленому законодавством порядку огляду на стан названого сп`яніння, про що, зокрема, свідчить зміст його відповідей. Далі ОСОБА_1 висловив словесну відмову від указаного вище огляду на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, який здійснюється поліцейським, і в медичному закладі. Включно до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення поведінка та дії ОСОБА_1 полягали в умисній та цілеспрямованій відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 : те, що вказані вище дії (відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку) є порушенням вимог п.2.5 ПДР України та за їх вчинення щодо ОСОБА_1 буде складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; права ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.7).

Тому доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є неспроможними, так як спростовуються даними відеофіксації.

Отже, наведені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів не встановлено.

Усупереч доводам апелянта, матеріалами безперервної відеофіксації підтверджено відсутність будь-яких об`єктивних обставин, які би перешкоджали ОСОБА_1 виконати законні вимоги поліції та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не висловлював скарг на стан здоров`я і не просив викликати екстрену медичну допомогу чи доставити його до лікарні для отримання медичної допомоги, палив, тривалий час ухилявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, постійно здійснював образливі агресивні висловлювання в бік поліцейських із застосуванням ненормативної лексики. Поведінка ОСОБА_1 та його зовнішній стан свідчать про відсутність підстав для висновку про те, що він мав незадовільний стан здоров`я, який би перешкоджав проходженню вказаного вище огляду. До того ж, ОСОБА_1 повідомив поліцейському про те, що він їхав додому, а не в медичний заклад, як про це вказується апелянтом. Також ОСОБА_1 , відмовляючись на неодноразові вимоги поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, свою відмову від огляду не мотивував застосуванням до нього насильства чи інших неправомірних дій, потребою прослідувати в медичний заклад.

Також дані відеозаписів підтверджують те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була сформована внаслідок його вільного волевиявлення з причин особистого характеру та поліцейськими не вчинялись дії, які би ставили під сумнів волевиявлення ОСОБА_1 та його вказану вище позицію. У певні проміжки часу поліцією здійснювались попереджувальні заходи агресивної поведінки ОСОБА_1 , обсяг і необхідність застосування яких, з огляду на викладене вище, не є предметом дослідження в даному провадженні за ч.1 ст.130 КУпАП.

Ураховуючи наведені вище обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що долучені представником дані щодо: звернень ОСОБА_1 до поліції 30 серпня 2025 року о 19 годині 47 хвилин (про те, що невідома особа пошкодила шини на його автомобілі в с. Дубина Новосанжарської ТГ Полтавського р-ну) та 31 серпня 2025 року о 09 годині 34 хвилини (про те, що поліцейські погрожували йому та забрали автомобіль, де були кошти з документами та застосували до нього спеціальні засоби); перебування ОСОБА_1 у відділі поліції 31 серпня 2025 року о 00 годин 05 хвилин та о 08 годині 57 хвилин (тобто після вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та складання протоколу про адміністративне правопорушення); консультацій та обстежень ОСОБА_1 16, 18 та 21 вересня 2025 року, та консультаційний висновок спеціаліста від 31 серпня 2025 року про наявність у ОСОБА_1 рубленої рани, не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто наявність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і не перебувають у причинному зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від зазначеного огляду.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено те, що ОСОБА_1 не діяв у стані крайньої необхідності.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.

Тому суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП правильно наклав на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Нечая Д.А., залишити без задоволення, а постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун