Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №527/2331/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/2331/25 Номер провадження 22-ц/814/1394/26Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2025 року, постановлене суддею Павлійчук А.В. (повний текст складено 14 листопада 2025 року),

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

30.07.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 20.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3164850.

За умов такого договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 15 000,00 грн; строк кредитування - 30 днів: із 20.05.2021 по 19.06.2021; комісія за надання кредиту 2850,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом: 9000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідний кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед позичальником виконало та надало йому кредит у сумі 15000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на вказану ним платіжну картку. Позичальник належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував у зв`язку із чим станом на 19.07.2021 утворилася заборгованість у розмірі 38111,60 грн, яка складається із: 12375,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22886,59 грн - заборгованість за відсотками; заборгованість за комісією - 2850,00 грн.

Позивач, набувши право вимоги за указаним кредитним договором, повідомив позичальника про відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості.

Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені відповідним договором. Вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору залишені позичальником без належного реагування, а тому позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3164850 від 20.05.2021 у розмірі 38111,60 грн, а також судові витрати, включно із витратами на правничу допомогу.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10.11.2025 у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладення відповідачем ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту №3164850 від 20.05.2021.

Не погодившись із таким рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, а також стягнути із відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Зазначає, що позивачем на підтвердження укладення кредитного договору надано суду належним чином засвідчені копії: договору №3164850 від 20.05.2021, графік платежів, паспорт споживчого кредиту, які є додатками до договору; довідки про перерахування коштів за кредитним договором; відомості про щоденні нарахування та погашення до кредитного договору №3164850 від 20.05.2021; а також довідку про ідентифікації.

Такі докази у своїй сукупності доводять дотримання кредитором вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію» при укладенні відповідного правочину, підписання якого здійснювалося позичальником одноразовим ідентифікатором.

Наголошує, що позивачем було надано суду копію кредитного договору, який укладався в електронній формі. При відкритті цього договору в програмі для перегляду PDF-файлів чітко видно наявність одноразового ідентифікатора, який є електронним підписом відповідача. Факт того, що цей ідентифікатор не відображається при друкуванні документа, на думку позивача, не невілюють його існування та юридичну силу в електронному оригіналі. Оскільки паперова копія є лише візуальним відображенням електронного документа, а не його оригіналом, який зберігається в електронній формі. Тоді як кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Звертає увагу апеляційного суду, що суд першої інстанції не надав можливості позивачу спростувати відсутність електронного підпису на скан копіях кредитних документів, тим самим позбавивши можливості надати докази їх присутності на кредитному договорі.

Наголошує, що кредитний договір відповідає вимогам статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оскільки він має усі обов`язкові реквізити, дозволяє ідентифікувати особу відповідача, як суб`єкта, що його підписав, і є доступним для перегляду та збереження.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22.12.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 24.12.2025.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.05.2021 на сайті: miloan.ua сформовану анкету-заяву на кредит №3164850, яка містить персональні дані ОСОБА_1 ; а також відомості про істотні умови кредитування: сума кредиту: 15000,00 грн; строк кредиту: 30 днів з 20.05.2021; дата повернення: 19.06.2021; сума до повернення: 26850,00 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 2850,00 грн, нараховується одноразово за ставкою 19,00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом: 9000,00 грн, нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом./а.с.22/

20.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3164850 (індивідуальна частина), за умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та у строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. (п.1.1).

Сума кредиту становить 15000,00 грн (п.1.2). Кредит надається строком на 30 днів з 20.05.2021 (п.1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 19.06.2021 (п.1.4).

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 11850,00 грн у грошовому виразі та 108,102.00% річних у процентному значенні і включає у себе складові, визначені у п.п.1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 26850,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти у день укладення цього договору, а строк кредитування залишається незмінним та, що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, указаний в п.1.4. договору (п.1.5).

Комісія за надання кредиту: 2850,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом: 9000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку за кожен день користування кредитом (п.1.6).

Пункт 10 договору містить відомості про реквізити сторін, зокрема, про особу позичальника: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ; зареєстровані місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер мобільного телефону та email; відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором - відсутні./а.с.23-26/

Додатком №1 до договору є Графік платежів за договором про споживчий кредит 3164850 від 20.05.2021; Додатком №2- паспорт споживчого кредиту №3164850./а.с.27-28/

ТОВ «Мілоан» складено довідку про ідентифікацію, якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір 3164850 від 20.05.2021 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): V71169; час відправки: 20.05.2021 14:49; номер телефону: НОМЕР_3 ./а.с.28/

20.05.2021 ТОВ «Мілоан» складено платіжне доручення 46709987 про перерахунок на користь ОСОБА_1 (414949*52) коштів у розмірі 15000,00 грн./а.с.29/

Додатками до позовної заяви є Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.05.2021); відомості про щоденні нарахування та погашення./а.с.14-21, 29-30/

27.10.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №78-МЛ, за яким позивач набув право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №3164850 від 20.05.2021./а.с.31-35/

Додатком до Договору відступлення прав вимоги №78-МЛ є Витяг з реєстру боржників, який містить відомості про боржника ОСОБА_1 , договір про надання споживчого кредиту №3164850 від 20.05.2021./а.с.35/

27.10.2021 ТОВ «ФК «Кредит-Україна» сплачено на користь ТОВ «Мілоан» кошти у розмірі 3169642,16 грн за договором відступлення прав вимоги №78-МЛ, що підтверджується платіжним дорученням №47818./а.с.36/

10.07.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складено досудову вимогу на ім`я ОСОБА_1 , яким повідомлено про відступлення права грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №3164850 від 20.05.2021. За змістом такого повідомлення товариство повідомило ОСОБА_1 , що право вимоги його заборгованості відступлено ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Доведено до відома позичальника, що розмір заборгованості за кредитним договором становить 38111,60 грн./а.с.37/

01.09.2025 АТ КБ «ПриватБанк» повідомлено суд, що ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 26.01.2021. На ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 на яку здійснено переказ: 20.05.2021 у розмірі 15000,00 грн, viplata zaima miloan./а.с.61/

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, оскільки ні анкета-заява, ні договір про надання споживчого кредиту не підписані позичальником.

Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Так, згідно із частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

При цьому, згідно із частиною третьою статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як убачається із матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем, як правонаступником кредитора, надано копію договору про споживчий кредит №3164850 від 20.05.2021, із додатками до нього, які містять персональні дані відповідача, а також довідку ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, за яким договір підлягає підписанню аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: V71169; час відправки: 20.05.2021 14:49; номер телефону: НОМЕР_3 .

Між тим, у справі відсутні докази реєстрації відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, а також, що позичальник отримав та ознайомився зі складними для розуміння та значними за обсягами договором з додатками та паспортом про споживчий кредит, а також використання ним одноразового ідентифікатора: V71169.

Обставини викладеного ставлять під сумнів добросовісність дій кредитора, який скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах (очевидно завищений розмір базової відсоткової ставки на день), які відповідач не міг оцінити належно. Тоді як відсутність доказів, які б підтверджували достовірність, цілісність і незмінюваність відповідного договору, з огляду на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №758/14925/23 від 04.02.2026, виключають підстави вважати погодженим позичальником істотних умов кредитування, таких як строк дії договору, розмір неустойки та процентної ставки за користування кредитними коштами, а отже, їх стягнення в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, оскільки зводяться до загального цитування норм права безвідносно до фактичних обставин цієї справи. Натомість приєднаний позивачем до апеляційної скарги СД-диск, де за відомостями позивача міститься оригінал кредитного договору, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такий доказ не становив предмет дослідження суду першої інстанції. Тоді як згідно із позицію Верховного Суду, сформованою у справі №499/895/19 від 12.10.2023, інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази.

Між тим, наявні у справ дозволяють установити, що згідно із інформацією, наданою суду 01.09.2025 АТ КБ «ПриватБанк», що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 на яку здійснено переказ: 20.05.2021 у розмірі 15000,00 грн, viplata zaima miloan./а.с.61/

Доказів, які б спростовували факт отримання відповідачем 20.05.2021 від ТОВ «Мілоан» коштів займу в розмірі 15000,00 грн, матеріали справи не містять, як і доказів, які б підтверджували їх повернення товариству.

Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 12375,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Доводів на спростування такого розміру стягнення заборгованості сторонами не надано. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Стосовно стягнення понесених позивачем правничих витрат, колегія суддів ураховує наступне

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Представництво інтересів позивача в суді першої інстанції забезпечувалося АО «Апологет» на підставі: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025./а.с.39/.

06.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» складено Акт №223 наданих послуг на суму 8000,00 грн; а також детальний опис наданих послуг, серед яких: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год; погодження правової позиції з клієнтом - 30 хв; складення позовної заяви - 3 год 30 хв; подання заяви до суду - 1 шт, всього 6 год 30 хв./а.с.40/

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем в суді першої інстанції становить 8 000,00 грн, колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом правничих послуг, які обмежуються складанням процесуальних документів та не потребують значних витрат у часі. Тоді як відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.

Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2560,00 грн правничих витрат, понесених в суді першої інстанції. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення слід скасувати із постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам, які склали 32%, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір за подачу позову в розмірі 775,16 грн та 835,72 грн за подачу апеляційної скарги, а всього 1610,88 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2025 рокe- скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит №3164850 від 20 травня 2021 року в розмірі 12375,00 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 1610,88 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2560,00 грн, а всього 4170,88 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак