Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №539/5541/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/5541/24 Номер провадження 22-ц/814/434/26Головуючий у 1-й інстанції Гуменюк Г. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Сечко Сергія Володимировича на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 липня 2025 року ухвалене у складі головуючої судді Гуменюк Г.М., повний текст судового рішення виготовлено - дати не вказано

у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У грудні 2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування.

Позов мотивовано тим, що 18.04.2020 року о 13 год 30 хв. в м. Лубни по вул. Монастирській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та «Renault» державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , що належить ТОВ «Енергетик».

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2021 року у справі №539/1198/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №АО/2598098).

ОСОБА_2 своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП від 01.06.2020 року, та заявою про виплату страхового відшкодування від 12.04.2021 року.

Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 38573,96 грн. Розрахунок та виплата проводилися на підставі Звіту №1106 від 06.07.2020року, Наказу №3/9324 від 24.05.2023року та Довідки від 24.05.2023року.

Оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів п.38.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 38573,96 грн., а тому позивач просив суд вказану суму коштів стягнути з відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 липня 2025 року в задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування відмовлено.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, представник Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвокат Сечко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП за ст.. 38 КУпАП не спростовує факту вини відповідача у скоєнні ДТП.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс № АО/2598098.

Власник автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 своєчасно звернувся до позивача з повідомленням про ДТП від 01.06.2020 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 12.04.2021 року.

Розрахунок та виплата відшкодування проводились на основі: Звіту № 1106 про незалежну оцінку майна, визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 06.07.2020 року; наказу № 3/9324 від 24.05.2023 року; довідки № 1 від 24.05.2023 року. Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат складає: 38 573,96 грн.

Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 37 343,96, що підтверджується платіжною інструкцією № 922596 від 25.05.2023 року та в розмірі 1230 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 1619450 від 02.09.2020 року.

Згідно з п.41.1.ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон), Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.. 1191 ЦК України та ст.. 38.2 Закону, Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), після сплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, особою відповідальною за завдані потерпілому збитки у даному випадку є відповідач.

Статтею 1166 ЦК України передбачено відшкодування шкоди в повному обсязі.

Оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст.. 38.2 Закону у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 38 573,96 грн.

Зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2021 р. у справі № 539/1195/20, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, у мотивувальній частині зазначено, що вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 087939 від 18.04.2020 року; схемою місця ДТП, яка сталася 18.04.2020 р. о 13 год.30 хв. на вул. Монастирській в м. Лубни, відповідно до якої автомобіль Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіль Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_2 отримали механічні пошкодження, врахувавши вищевказане суд прийшов висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачаються порушення п. 10.1 ПДР України.

Про вказані обставини МСБУ відомо не було, ОСОБА_2 при подачі заяви в якості директора ТОВ «Енергетик», на відшкодування, шкоди заподіяної внаслідок ДТП, що мала місце 18.04.2020 року, про вказані обставини не повідомив, та в результаті поданих ним документів та проведеної МТСБУ перевірки цього встановлено не було, внаслідок чого було здійснено відшкодування шкоди, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Енергетик».

При цьому, згідно приписів п.36.3 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

З огляду на викладене апелянт вказує, що оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася за участю двох транспортних засобів в наслідок взаємопов`язаних, сукупних дій двох осіб, то розмір стягнення суми майнового відшкодування, яке повинно бути стягнуто з відповідача становить 19286,98 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.04.2020 року о 13 год 30 хв. в м. Лубни по вул. Монастирській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Toyota» д.н.з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , що належить ТОВ «Енергетик».

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2021р. у справі 539/1198/20, що залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16.12.2021року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. У мотивувальній частині зазначено, що вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 087940 від 18.04.2020 року; схемою місця ДТП, яка сталася 18.04.2020р. о 13 год 30 на вул. Монастирській в м. Лубни, відповідно до якої автомобіль Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_2 отримали механічні пошкодження, враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 12.3 ПДР України.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перевірка наявності полісу здійснювалася за номерним знаком НОМЕР_3 транспортного засобу «Toyota», за VIN кодом перевірка не робилася, проте під час розгляду справи у суді першої інстанції вона була здійснена, подано витяг з централізованої бази МТСБУ щодо транспортного засобу за YIN кодом НОМЕР_4 станом на 18.04.2020року, пошук не дав результатів.

Цивільно-правова відповідальність забезпечуваного транспортного засобу Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс №АО/259098 страхувальником ТОВ «Енергетик» страховою компанією «Гардіан».

Транспортний засіб Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ТОВ «Енергетик».

Водій ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП 01.06.2020 року, та заявою про виплату страхового відшкодування від 12.04.2021 року, в особі директора ТОВ «Енергетик».

Розрахунок та виплата відшкодування проводилися на основі: Звіту №1106 про незалежну оцінку майна, визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 06.07.2020року, Наказу №3/9324 від 24.05.2023 року, Довідки № 1 від 24.05.2023 року.

Відповідно до Звіту №1106 про незалежну оцінку майна, визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 06.07.2020 року, ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку визначено у розмірі 39754,12грн. Об`єктом оцінки був транспортний засіб Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_2 , власник об`єкта ТОВ «Енергетик», замовник оцінки МТСБУ.

З наказу МТСБУ Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ТОВ «Енергетик» №3/9324 від 24.05.2023 року, Довідки № 1 від 24.05.2023 року, вбачається що на рахунок ТОВ «Енергетик» було зараховано кошти 37343,96грн.

Позивачем МТСБУ відшкодовано завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі: 37343, 96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №922596 від 25.05.2023 року, що є виплатою по справі №68087 та в розмірі 1230 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1619450 від 02.09.2026 року, що є оплатою послуг експерта по справі №68087, всього на загальну суму 38573,96 грн.

Окрім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2021р. у справі 539/1195/20, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, у мотивувальній частині постанови зазначено, що вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 087939 від 18.04.2020 року; схемою місця ДТП, яка сталася 18.04.2020р. о 13 год 30 на вул. Монастирській в м. Лубни, відповідно до якої автомобіль Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_2 отримали механічні пошкодження. Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачаються порушення п. 10.1 ПДР України.

Про вказані обставини МСБУ відомо не було, ОСОБА_2 , при подачі заяви в якості директора ТОВ «Енергетик», на відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП, що мала місце 18.04.2020року, про вказані обставини не повідомив, та в результаті поданих ним документів та проведеної МТСБУ перевірки цього встановлено не було, внаслідок чого було здійснено відшкодування шкоди, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Енергетик».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», одним із основних завдань МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

До страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

Судом встановлено, що на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується інформацією з бази МТСБУ.

Постановами Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2021р. у справі 539/1198/20 та у справі 539/1195/20 встановлено вину як водія ОСОБА_1 так і водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, яка сталася 18.04.2020р. о 13 год. 30 хв. на вул. Монастирській в м. Лубни, відповідно до якої автомобіль Тоуоtа Сamru д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_2 отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 подаючи заяву до МТСБУ на здійснення відшкодування заподіяної шкоди про вказані обставини не повідомив. Працівниками МТСБУ в ході розслідування страхового випадку та встановлення всіх обставин ДТП не було з`ясовано інформацію щодо наявності вини водія автомобіля Renault Sandero реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , яка оприлюднена була на офіційному сайті Лубенського міськрайонного суду Полтавської області та розміщена у відкритому доступі у ЄДРСР.

Колегія суддів зазначає, що згідно приписів п.36.3 ст. 36 Закону України «Про обовстрахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

З огляду на зазначене, оскільки ДТП сталася за участю двох транспортних засобів в наслідок взаємопов`язаних, сукупних дій двох осіб, то розмір стягнення суми майнового відшкодування, яке повинно бути стягнуто з відповідача складає 19 286,98 грн.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув і безпідставно відмовив у частковому задоволенні позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого майнового відшкодування у розмірі 19286,98 грн.

Щодо судових витрат

У частинах 1,13 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

З огляду на викладене з до ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме 1514 грн сплаченого судового збору за пред`явлення позову та 2271 грн - за подання апеляційної скарги, а всього підлягає стягненню 3785 грн. судових витрат.

Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Сечко Сергія Володимировичазадовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 липня 2025 рокускасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131, НОМЕР_7 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 19 286,98 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3785 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2026 року.

Головуючий суддя О.О.Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль