Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №565/271/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/271/26

Провадження № 3/565/95/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року м.Вараш

Суддя Вараського міського суду Рівненської області Бренчук Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ст.173 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №659487 від 29 січня 2026 року, ОСОБА_1 08 січня 2026 року близько 00 год 00 хв, перебуваючи в громадському місці, а саме в під`їзді будинку АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , хапав її за одяг, штовхав, намагався завдати ударів, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз`яснені судом положення ст.268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що 08 січня 2026 року близько 00 год.30 хв. почув, що жінка робить зауваження хлопцю та дівчині, оскільки на коридорі було чути говір, сміх, крик. Жінка попросила їх заспокоїтися і йти до себе на площадку. У відповідь від молоді почув провокаційні висловлювання. ОСОБА_1 вказав, що з дівчиною розмовляла дружина, він розмовляв з хлопцем, якому сказав щоб вони йшли або на свій поверх або, щоб він йшов додому. ОСОБА_1 зазначив, що хлопець поводив себе провокативно, вони з дружиною хотів викликати поліцію, на що хлопець сказав «викликайте, я нічого не боюся». Потім хлопець залишив під`їзд. ОСОБА_1 заперечив, що, хапав ОСОБА_2 за одяг, штовхав її, намагався завдати ударів, вказав, що не розмовляв з потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що 08 січня 2026 року прийшла близько 23 год. 30 хв. до квартири бабусі в будинку АДРЕСА_2 , покормити кота. У неї зламався ключ, до квартири вона потрапила, однак зачинити двері могла лише із середини. Пізніше підійшов однокласник ОСОБА_3 . ОСОБА_2 вказала, що бабусю з Рівного мала привезти її тітка, однак пізніше бабуся сказала, що не приїде. ОСОБА_2 зазначила, що можливо вони з ОСОБА_3 жартувати та голосно сміялися. Вийшла жінка ОСОБА_1 і сказала, що вона «сміється як кобила». ОСОБА_2 зазначила, що вони вибачилися, однак, ОСОБА_1 вів себе агресивно, ОСОБА_3 її захистив. Після 09 січня 2026 року ОСОБА_2 в квартирі бабусі не була.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що є сусідом ОСОБА_1 , 08 січня 2026 року у пізню годину, коли він вже ліг спати, почув шум на сходовій клітці. Коли вийшов з квартири почув, що орієнтовно на п`ятому поверсі голосно розмовляють двоє дорослих та двоє молодих людей. ОСОБА_1 попросив молодь залишити поверх або вийти з під`їзду. У відповідь хлопець висловив погрозу в сторону ОСОБА_1 . З дівчиною розмовляла дружина ОСОБА_1 . ОСОБА_1 просив хлопця залишити під`їзд. ОСОБА_5 сказали, що викличуть поліцію, на що хлопець відповів «визивайте, я нікого не боюся». Свідок вказав, що не чув, щоб молодь просила пробачення.

Свідок ОСОБА_3 повідомив, що 08 січня 2026 року зустрівся з ОСОБА_2 о 23 год. 30 хв. в під`їзді будинку АДРЕСА_2 . Вони сиділи на шостому поверсі, чекали бабусю ОСОБА_2 , яка їхала з Рівного, оскільки зламався ключ і не могли зачинити квартиру. Вказав, що вони розмовляли на сходовій клітці. ОСОБА_6 залишалася в квартирі бабуся ночувати, а свідок до комендантської години планував повернутися додому. Спершу вийшла жінка та сказала, що вони шумлять. Свідок вказав, що відразу вибачився, однак жінка сказала, щоб він залишив під`їзд, оскільки не проживає в даному будинку. Потім вийшов чоловік та почав конфлікт. Свідок зазначив, що йому здалося, що ОСОБА_1 має намір вдарити ОСОБА_2 , тому він став між ними. Між ним та ОСОБА_1 виникла штовханина. ОСОБА_2 пішла в квартиру бабусі, а він вибіг з під`їзду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідків, дослідивши та проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення та інші докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

В судовому засіданні досліджено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №659487 від 29 січня 2026 року, зі змісту якого слідує, що 08 січня 2026 року близько 00 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме в під`їзді будинку АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , хапав її за одяг, штовхав, намагався завдати ударів, чим порушив громадський порядок і спокій громадян;

- рапорт ЄО №298 від 22 січня 2026 року згідно з фабулою якого 22 січня 2026 року о 18 год. 29 хв. надійшла письмова заява ОСОБА_2 , про те, що 08 січня 2026 року у вечірній час доби в під`їзді будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , хапав її за одяг, трусив, ображав нецензурною лайкою, а також вдарив ногою у живіт її знайомого ОСОБА_3 ;

-заяву ОСОБА_2 від 22 січня 2026 року адресовану начальнику Вараського РВП ГУНП в Рівненській області у якій вона просить прийняти міри до ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 24 січня 2026 року, які вона надала працівникам поліції, відповідно до яких 08 січня 2026 року коли вона прощалася з ОСОБА_3 до них підійшов ОСОБА_1 та почав пред`являти претензії ОСОБА_7 вибачився перед ОСОБА_1 та його дружиною, однак ОСОБА_1 вчинив словесну перепалку з ОСОБА_8 . У поясненнях зазначено: «Я їй сказала, що її чоловік веде себе як бидло. ОСОБА_1 почувши це почав вести себе агресивно»;

- письмові пояснення ОСОБА_9 від 29 січня 2026 року, які вона надала працівникам поліції, відповідно до яких 08 січня 2026 року близько 01 год. 00 хв. під дверима квартири було дуже чути сміх, говір, крик. Вона вийшла та зробила зауваження хлопцю та дівчині, які були поблизу дверей їхньої квартири. Хлопець відповів, що де хоче там і стоїть, що для нього не існує комендантської години. Вийшов її чоловік, зробив зауваження хлопцю та дівчині, у відповідь почули «ваш чоловік бидло». ОСОБА_10 вів себе агресивно, провокував, дівчина голосно кричала. ОСОБА_1 ніяких протиправних дій не вчиняв ні стосовно хлопця, ні стосовно дівчини;

- письмові пояснення ОСОБА_4 від 29 січня 2026 року, які він надав працівникам поліції, відповідно до яких 08 січня 2026 року близько 12 год. 30 хв. ночі він почув шум на сходовій клітці. Вийшовши з квартири почув, що сусіди Карпенки просять хлопця та дівчину припинити кричати та голосно сміятися, на що вони не реагували та провокували сусідів своєю поведінкою. ОСОБА_4 зазначив, що не бачив ніяких протиправних і насильницьких дій від сусіда ОСОБА_1 стосовно дівчини та хлопця;

- диск з відеозаписами, на яких зафіксовано, що ОСОБА_3 залишає під`їзд в будинку АДРЕСА_2 , після початку комендантської години -09 січня 2026 року о 00 год. 23 хв. (запис 20260204094650021), 09 січня 2026 року о 00 год. 26 хв. (записVID_20260205_124213_512).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Суд зазначає, що рапорт оперативного чергового про реєстрацію відомостей про подію у Журналі єдиного обліку, містить повідомлення про можливе правопорушення, однак не підтверджує вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.

На відеозаписах, що містяться на диску, доданому до протоколу, зафіксовано лише, що ОСОБА_3 залишає під`їзд в будинку АДРЕСА_2 , після початку комендантської години.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.

При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

З досліджених судом доказів убачається, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на порушення громадського порядку чи прояв неповаги до суспільства. Навпаки, конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 виник на ґрунті зауваження останній та її супутнику щодо їхньої неналежної поведінки, що супроводжувалася порушенням тиші у під`їзді будинку.

В даному випадку, відсутні такі суб`єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, які є основними критеріями, що і відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.

Пояснення свідка ОСОБА_4 та письмові пояснення ОСОБА_9 співпадають та спростовують дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки останні підтвердили, що ОСОБА_1 протиправних дій стосовно ОСОБА_2 не вчиняв.

У ст.7 КУпАП зазначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у даній справі згідно з п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.173, 247, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.

Повний текст постанови складено 10 березня 2026 року.

Суддя Г.В.Бренчук