Суд: Згурівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 09 березня 2026 р.
Справа: №365/1063/25
Суддя: Кучерява Л. М.
Справа № 365/1063/25
Номер провадження: 2/365/152/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
10 березня 2026 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кучерявої Л.М.
за участю секретаря судового засідання Воєводи І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі – ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») – адвокат Усенко М.І., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 774337 від 12.05.2023 у загальному розмірі 26625,67 гривень та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.05.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 774337, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4000,00 гривень. Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений договором. Однак, відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору – не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 26625,67 гривень, а саме: 3998,95 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 22626,72 гривень – заборгованість за процентами.
21 червня 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 21062024, згідно якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 774337 від 12.05.2023.
Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 22.12.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи, призначила справу до розгляду та задовольнила клопотання представника позивача про витребування доказів.
У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 відсутність відзиву на позов не є визнанням позовних вимог та не означає доведеність позовних вимог.
Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, направив до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за адресою її реєстрації та публікації оголошення про виклик в суд на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи у її відсутність та відзиву на позовну заяву до суду не направляла.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 12.05.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС товариства укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 774337, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту – 4000,00 гривень; строк кредиту – 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 20 днів; тип процентної ставки – фіксована, стандартна процентна ставка – 2,2% в день, знижена процентна ставка – 0,99% в день. Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту – 12.05.2023 або 13.05.2023. Договір підписаний електронним підписом споживача ОСОБА_1 А987.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 774337 від 12.05.2023 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження факту надання первісним кредитором та отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов Договору про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 774337 від 12.05.2023 позивачем до позовної заяви додано лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», з якого вбачається, що на виконання договору на переказ коштів ФК-П-21/05-25 від 27.05.2021, укладеного між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», 12.05.2023 було успішно перераховано кошти в сумі 4000,00 гривень на платіжну картку НОМЕР_1 . Видача коштів здійснювалася за допомогою системи iPay.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із розрахунку заборгованості за Договором № 774337 від 12.05.2023 про надання грошових коштів на умовах споживчого кредиту станом на 21.06.2024 за відповідачем ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість в загальному розмірі 26625,67 гривень, з яких: 3998,95 гривень – тіло кредиту; 22626,72 гривень – відсотки за користування.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Тобто, відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Судом встановлено, що 21.06.2024 між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»(Фактор) та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 21062024, за умовами якого Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає Факторові права грошової вимоги за кредитними договорами.
21 червня 2024 року між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» підписано Акт приймання-передачі Реєстру божників до Договору факторингу від 21.06.2024 № 21062024 та цього ж дня ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»здійснило оплату на рахунок ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024.
Із Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024 вбачається, що до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 12.05.2023 у загальному розмірі 26625,67 гривень.
08 грудня 2025 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» направило відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання свого зобов`язання перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за кредитним договором № 774337 від 12.05.2023.
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (ст. 77 ЦПК України), допустимими (ст. 78 ЦПК України), достовірними (ст. 79 ЦПК України), а у своїй сукупності - достатніми (ст. 80 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження своїх позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надало суду Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 774337 від 12.05.2023 та Паспорт споживчого кредиту.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.16.2021 року у справі № 686/19271/19, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц) неодноразово зазначав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Зокрема, належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором/договором позики можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
22 грудня 2025 року у справі було постановлено ухвалу судді про відкриття провадження у справі, якою також було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію про те, чи була успішною транзакція, здійснена 12.05.2023 в сумі 4000,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 .
На виконання вказаної ухвали 15.01.2026 до суду надійшло повідомлення від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», у якому зазначено, що банківська картка № НОМЕР_1 не була емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Таким чином, доказів, які б підтверджували факт надання та отримання кредитних коштів у сумі 4000,00 гривень на виконання умов кредитного договору № 774337 від 12.05.2023 та доказів належності платіжної картки маска картки № НОМЕР_1 саме відповідачу ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2023 у справі № 465/4873/20, провадження № 61-6627св23).
Враховуючи те, що належних, допустимих та достатніх доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові щодо отримання відповідачем кредитних коштів, матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що в позові ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 205, 207, 512, 513, 514, 515, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: 79018, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Л.М. Кучерява
Оригінал: reyestr.court.gov.ua