Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №362/2154/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2154/26

Провадження № 1-кс/362/178/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання слідчого слідчого відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції ОСОБА_2 , погодженого прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12025111140000295 від 07.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України про арешт майна,

в с т а н о в и в:

10.03.2026 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого ОСОБА_2 , в якому просив накласти арешт на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий в клопотанні зазначає, що метою накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 є необхідність відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Нормою п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Положеннями ч. 8 ст. 170 КПК України передбачено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Отже, майно може бути арештоване на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України у випадку необхідності забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). При цьому тільки після подання цивільного позову особа набуває статусу позивача. Відповідно і арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду можливий за заявою позивача після подання цивільного позову.

Згідно ч. 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання слідчого ОСОБА_2 вбачається, що цивільного позову у кримінальному провадженні № 12025111140000295 від 07.05.2025 не заявлено.

Відсутність в матеріалах поданих до слідчого судді копії цивільного позову унеможливлює накладення арешту на майно на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обґрунтованість розміру цивільного позову, як це визначено ч. 6 ст. 170 КПК України.

Також в матеріалах клопотання відсутні відомості стосовно вартості майна, на яке слідчий просить накласти арешт, що унеможливлює перевірку слідчим суддею співмірність розміру шкоди та вартості майна, на яке просять накласти арешт, як це визначено ч. 8 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу.

Враховуючи те, що слідчим не додано до матеріалів клопотання копії поданого у цьому кримінальному провадженні цивільного позову, то слідчим не додержано вимог ст. 171 КПК України в частині відсутності обґрунтування наявності саме у слідчого права звертатися до суду із клопотанням про арешт майна для відшкодування шкоди за цивільним позовом (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України), який ще поданий у цьому кримінальному провадженні.

Наведене свідчить, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України, а відтак підлягає поверненню прокурору в силу положень ч.3 ст. 172 КПК України для усунення виявлених недоліків протягом семидесяти двох годин.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172 КПК України,

постановив:

Клопотання слідчого слідчого відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції ОСОБА_2 , погодженого прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12025111140000295 від 07.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України про арешт майна - повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків у сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1