Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №591/95/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/95/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1002/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О.І., розглянув з участю секретаря судового засідання Сіденко К.Л., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Герасимовської Н.М. у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Герасимовської Н.М. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 30 грудня 2025 року о 09:45 год у м. Суми по вул. Харківській, 1 керував транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 7510 або прослідувати до медичного закладу КНП СОР «ОКМЦСНЗ» відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник Герасимовська Н.М. подала клопотання про поновлення строку на оскарження вказаної постанови та апеляційну скаргу на неї, в якій просила скасувати її та закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник зазначила, що у судовому засіданні була проголошена лише резолютивна частина оскаржуваної постанови, а повний текст рішення з`явився в ЄДРСР 05 лютого 2026 року. Матеріали справи не містять доказів вручення постанови від 02 лютого 2026 року захиснику або Марченко В.С. Тому строк подання апеляційної скарги, визначений ст. 294 КУпАП, пропущений з поважної причини, а апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, тобто з моменту отримання повного тексту постанови.

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, його інтереси представляла захисник Герасимовська Н.М., яка клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підтримала та просила його задовольнити.

Заслухавши захисника Герасимовську Н.М., перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи поданого клопотання, апеляційний суд уважає, що вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Під поважними причинами пропуску процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно з матеріалами справи розгляд протоколу в суді першої інстанції проведений з участю захисника, а особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не приймав участь у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів вручення постанови ОСОБА_1 та його захиснику – адвокату Герасимовській Н.М.

З метою забезпечення доступу ОСОБА_1 до правосуддя апеляційний суд уважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, так як був пропущений з поважних (об`єктивних) причин.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права, належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо достовірно встановити порушення ОСОБА_1 ПДР України, працівниками поліції до протоколу не долучено. Письмові поясненням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30.12.2025 є неналежними доказами, оскільки написані із застосуванням юридичної лексики, з однаковим текстом, ймовірно під диктовку працівників поліції, та на них відсутні будь-які докази реєстрації, характерні для документообігу. Ці особи не є спеціалістами з визначення стану алкогольного сп`яніння осіб та вони не попереджалися про кримінальну відповідальність за надання неправдивих пояснень, а також вони не були допитані судом. У матеріалах справи відсутні докази вилучення відео з будь-яких камер спостереження, в тому числі із зовнішніх камер магазину, а тому ці докази не можуть вважатися належними і допустимими, бо отримані з порушенням встановленого порядку. Рапорт працівника поліції ОСОБА_4 не може бути доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Суд не прийняв доводи свідка ОСОБА_5 . Поліцейськими не задокументовано і не доведено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та порушення ним ПДР. Він не був зупинений працівниками поліції, йому не оголошені ознаки сп`яніння, не роз`яснені права, наслідки відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Суд прийняв як доказ запис з камери відеоспостереження, але не звернув увагу, що він має дату 30.12.2025 і час 5:20:50, триває до 05:26. Працівник поліції зобов`язаний був вказати про відмову водія пройти тест за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки у відповідному акті, а також забезпечити його доставку до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, для встановлення стану сп`яніння, а у разі відмови водія пройти медичний огляд у медзакладі - скласти відповідний протокол.

Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника ОСОБА_6 , яка вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням:

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30 грудня 2025 року, згідно з якими 09:30-09.45 год 30 грудня 2025 року двоє громадян, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , зайшли до магазину «Лотос» по вул. Харківська, 1, перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, поводили себе неадекватно та зухвало, виражалися нецензурно в громадському місці, а також розбили скло вітрини. Після цього громадяни залишили магазин, а ОСОБА_1 сів за кермо транспортного засобу і почав рух у бік буд. №3 вул. Харківська;

- відеозаписів на оптичних носіях з камери відеоспостереження з магазину та камери з авто поліцейських, де зафіксовані обставини керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння;

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.

Указані докази судом апеляційної інстанції були вивчені та проаналізовані.

Дослідженням відеофайлів, що містяться на дисках, апеляційний суд установив таке.

На відеозаписи з камери відеоспостереження з магазину зафіксовано, що двоє чоловіків вийшли з магазину та сіли у припарковане авто і поїхали, при чому вони обидва відкрили передні двері авто та сіли на передні сидіння, один сів на пасажирське, а інший – на водійське, після чого авто зрушило з місця та поїхало.

Працівники поліції прослідували за цим авто, оскільки відпрацьовували орієнтування транспортного засобу BMW, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який, з пояснень свідків, керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Ці ж свідки на підтвердження своїх пояснень надали відео з камер спостереження, на які ведеться зйомка прилеглої до магазину території. Про надання цих записів зазначено у рапорті поліцейського від 30.12.2025 (а. с. 8).

З іншого відео, що зафіксованого на камеру з авто поліцейських, вбачається, що працівники поліції заїхали у двір будинку, в якому вже стояло авто з попереднього відеозапису та у якому сиділи ті ж самі чоловіки на передньому сидінні та вийшли з нього, як тільки до них підійшли поліцейські.

Під час спілкування з ОСОБА_1 , поліцейській запитав у нього як він поїхав з ознаками сп`яніння, на що той відповів, що не керував авто, керувала його жінка, а зараз він просто сидів у авто. Хоча у цей час ніякої жінки поряд з ним не було. Поліцейські пояснили йому, що на відео зафіксовано, що він, виходячи з магазину «Лотос», разом зі своїм знайомим, сів у авто та після цього транспортний засіб зрушив з місця і поїхав, а також показали даний відеозапис. Потім до автомобіля підійшла жінка, яка запитала, що сталося та повідомила, що вона просто людина та що такого зробив ОСОБА_1 , що за ним приїхало два авто патрульної поліції. ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, на що він повідомляв, що не керував транспортним засобом, а керувала жінка. ОСОБА_1 був попереджений про наслідки відмови від проходження огляду і складання відносно нього матеріалів. Під час складання протоколу він сидів на задньому сидінні свого авто та вийшов з нього для ознайомлення з протоколом. Йому було роз`яснено його права. Потім ОСОБА_1 неодноразово перепитував у поліцейського чи бачив він факт керування ним автомобілем, чи працював двигун його авто в момент, коли поліцейські підійшли до його авто, на що поліцейські повідомляли, що факт того, що він керував автомобілем, зафіксовано на відео.

При складанні протоколу знайомий ОСОБА_1 , який перебував разом із ним, повідомив, що вони перепаркували автомобіль, а хто саме це зробив - це вже інше питання, та у суді його все одно його виправдають.

Після складання протоколу до автомобіля підійшла якась дівчина та почала говорити, що вона була за кермом, але звідки вона взялася - було незрозумілим. При цьому ОСОБА_1 вів себе неадекватно, висловлювався в бік поліцейських нецензурною лайкою.

Враховуючи викладене, у даному випадку працівниками поліції правильно була розцінена поведінка ОСОБА_1 як не бажання проходити відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останнього було повідомлено про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому, зазначені вище протокол серії ЕПР1 №554611 від 30 грудня 2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП.

За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає доводи захисника про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права, належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо достовірно встановити порушення ОСОБА_1 ПДР України, суду не надано, а акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, та письмові пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 30.12.2025 не є належними доказами.

Доводи захисника про те, що пояснення свідків написані із застосуванням юридичної лексики, з однаковим текстом, ймовірно під диктовку працівників поліції, на них відсутні будь-які докази реєстрації, характерні для документообігу, та вони не є спеціалістами з визначення стану алкогольного сп`яніння осіб та не попереджалися про кримінальну відповідальність за надання неправдивих пояснень, а, також вони не були допитані у ході судового засідання як свідки, не спростовує факту вчинення правопорушення ОСОБА_1 . У даному випадку письмові пояснення, надані свідками, записані ними власноручно, а написання їх із використанням чи без використання юридичної лексики свідчить лише про грамотність людини, а не факт написання їх під диктовку поліцейських. Вказані пояснення особи надавали добровільно, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Клопотань про їх допит як свідків у суді першої інстанції та в апеляційному суді захисник не заявляла.

Окрім того, апеляційний суд зауважує на тому, що пояснення вказаних осіб не є єдиними та вирішальними доказами у справі, що підтверджують провину ОСОБА_1 , а тому суд їх приймає та оцінює у сукупності з іншими доказами.

Вказані вище доводи апелянта суд розцінює лише як спосіб захисту свого підзахисного з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Щодо зазначеної у відеозаписі, зафіксованому на камери спостереження магазину та долученому до матеріалів справи, дати та часу фіксування події, а саме: 30.12.2025 і час з 5:20:50 по 05:26 апеляційний суд зазначає таке. Дійсно, час зазначений у відеозаписі не відповідає часу, в який фактично відбулася подія, зафіксована у протоколі. Однак, вказана помилка залежить від індивідуальних налаштувань камери спостереження та не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, тим паче у вказаний на камері час доби у зимовий час ще досить темно, на відміну від освітлення на вулиці, що відображено на відеозаписі та об`єктивно відповідає часу, зафіксованому у відеозаписах з нагрудних камер поліцейських та не суперечить іншим матеріалам справи.

Щодо показань свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що 30.12.2025 перебувала вдома, готувала їжу. Близько 10 год побачила у вікно, що стояла чорна машина, не рухалась, стояла близько 15 хв. Потім приїхали патрульні, вона вийшла дізнатися, що сталося, працівник поліції її не пускав. ОСОБА_1 вона не знає, хлопець був не п`яний, то суддя першої інстанції правильно їх не врахував, оскільки вони малоінформативні та такі, що як не підтверджують винуватості ОСОБА_1 , так і не спростовують її.

Інші доводи апеляційної скарги захисника апеляційний суд також уважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи, мають формальний характер та спрямовані на захист ОСОБА_1 від притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді суду першої інстанції та були б підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не установлено.

З урахуванням установлених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є правильними.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, усупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд уважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та умотивованою, підстави для її скасування відсутні, тому оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокату Герасимовській Наталі Миколаївні строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2026 року.

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Герасимовської Наталі Миколаївни на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. І. Терещенко