Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №574/557/23 — Сумський апеляційний суд

Справа № 574/557/23

Номер провадження 22-ц/816/1651/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Замченко А.О. (суддя-доповідач),

суддів – Криворотенка В.І., Черних О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват банк»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 грудня 2025 року в складі судді Бичкова І.Г., ухваленого в м. Суми (повний текст виготовлено 26 грудня 2025 року)

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

24.05.2023 АТ КБ «Приват банк» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивувало тим, що 11.10.2010 з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки остання підписала анкету-заяву, якою підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком кредитний договір, відповідно до умов якої відповідачці було надано кредит у виді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування коштами. ОСОБА_2 належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 03.05.2023 у неї утворилася заборгованість у розмірі 51137 грн 26 коп., з яких: 43943 грн 24 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 7194 грн 02 коп. - прострочена заборгованість за відсотками.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства вказану суму.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, АТ КБ «Приват банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 11.10.2010, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачкою вказана інформація про себе заповнена особисто. Також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_3 висловила згоду на укладення договору шляхом отримання кредитної картки та особистим підписом засвідчила, що згодна з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею і банком договір про надання банківських послуг; що вона ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Також дана заява містить відмітки, зроблені відповідачкою, про отримання нею кредитної карти «Універсальна» з початковим кредитним лімітом 500 грн.

На підставі вищевказаної анкети-заяви ОСОБА_3 відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку НОМЕР_1 , на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому неодноразово змінювався і востаннє встановлений 18.06.2021 у розмірі 43000 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою з рахунку.

Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідачка отримала кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії якої до 08/14, тип - Карта Універсальна.

У процесі користування рахунком 22.03.2021 відповідачкою підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг останньою підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови Національного банку України від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Звертає увагу, що відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків. Починаючи з 22.03.2021 відсотки нараховувалися відповідно до п. 1.3 підписаної останньою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у розмірі 40,8%.

Відповідно до виписки з карткового рахунку чітко прослідковується, що відповідачці було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що остання користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримала кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 11.10.2010 ОСОБА_3 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку про отримання платіжної картки - кредитка «Універсальна» з кредитним лімітом 500 грн (а. с. 14 ).

Відповідно до Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг процентна ставка в пільговий період – 0,00001% річних; процентна ставка поза межами пільгового періоду – 42% для карт Універсальна, 40,8% - для карт Універсальна Gold. Тип процентної ставки: фіксована (а. с. 15 – 18).

Вказану Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг ОСОБА_1 підписала 22.03.2021 (а. с. 18 зв.).

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 29.09.2025 вбачається, що між банком і ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким були надані наступні кредитні картки:

- картка Універсальна - НОМЕР_1 , дата відкриття 11.10.2010, термін дії 08/14,

- картка Універсальна (with CHIP) – НОМЕР_2 , дата відкриття 29.05.2012, термін дії 05/16,

- картка Універсальна GOLD – НОМЕР_3 , дата відкриття 07.04.2014, термін дії 08/17,

- картка Універсальна GOLD – НОМЕР_4 , дата відкриття 18.08.2017, термін дії 07/21, картка Універсальна GOLD - 5363542016299365, дата відкриття 22.03.2021, термін дії 12/24 (а. с. 238).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки НОМЕР_1 , оформленої на ОСОБА_2 (договір б/н), останній встановлювалися наступні кредитні ліміти:

- 11.10.2010 – старт карткового рахунку;

- 07.04.2014 – зміна кредитного ліміту (встановлено кредитний ліміт 3000 грн);

- 10.07.2014 - зміна кредитного ліміту (збільшення кредитного ліміту 3100 грн);

- 26.07.2017 - зміна кредитного ліміту (збільшення кредитного ліміту 5000 грн);

- 18.10.2017 - зміна кредитного ліміту (збільшення кредитного ліміту 7000 грн);

- 09.11.2017 - зміна кредитного ліміту (збільшення кредитного ліміту 13000 грн);

- 20.02.2019 - зміна кредитного ліміту (збільшення кредитного ліміту 35000 грн);

- 12.07.2019 - зміна кредитного ліміту (збільшення кредитного ліміту 40000 грн);

- 14.08.2020 - зміна кредитного ліміту (зменшення кредитного ліміту 39997 грн 47 коп.);

- 25.08.2020 - зміна кредитного ліміту (зменшення кредитного ліміту 38197 грн 47 коп.);

- 07.09.2020 - зміна кредитного ліміту (зменшення кредитного ліміту 38197 грн 47 коп.);

- 18.06.2021 - зміна кредитного ліміту (збільшення кредитного ліміту 43000 грн) (а. с. 124, 250).

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що сторони обумовили ціну договору, тобто розмір відсотків за користування кредитними коштами.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, зроблено висновок, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У даному випадку банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути складові його повної вартості - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. На підтвердження своїх вимог, поряд з іншими доказами, банк надав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яку ОСОБА_1 підписала 22.03.2021, та в якій визначена процентна ставка за користування кредитними коштами: у пільговий період – 0,00001% річних; поза межами пільгового періоду – 42% для карт Універсальна, 40,8% - для карт Універсальна Gold (а. с. 15 – 18).

Незважаючи на те, що кредитний договір було укладено 11.10.2010, з розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за тілом кредиту в сумі 43943 грн 24 коп. виникла за період з 01.07.2022 по 03.05.2023, а за відсотками в сумі 7194 грн 02 коп. – за період з 01.08.2022 по 03.05.2023, тобто після підписання відповідачкою 22.03.2021 Умов та Правил надання послуг, в яких була визначена відсоткова ставка за кредитом. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 51137 грн 26 коп., з яких: 43943 грн 24 коп. - заборгованість за кредитом, 7194 грн 02 коп. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват банк» слід стягнути 5904 грн 80 коп. (2684 грн судового збору, сплаченого в суді першої інстанції, + 3220 грн 80 коп. судового збору, який необхідно було сплатити за подачу апеляційної скарги, оскільки її було подано в електронній формі) (том 1 а. с. 64, том 2 а. с. 14).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват банк» задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» 51137 грн 26 коп. заборгованості за кредитним договором від 11 жовтня 2010 року, 5904 грн 80 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 10 березеня 2026 року.

Головуючий – Замченко А.О.

Судді: Криворотенко В.І.

Черних О.М.