Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №587/4766/25 — Сумський апеляційний суд

Справа № 587/4766/25

Номер провадження 22-ц/816/1672/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Замченко А.О. (суддя-доповідач),

суддів – Криворотенка В.І., Петен Я. Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лан»

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 грудня 2025 року в складі судді Вортоломей І.Г., ухваленого в м. Суми (повний текст виготовлено 26 грудня 2025 року)

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан» про стягнення заборгованості за договором оренди землі,

в с т а н о в и в :

10.10.2025 адвокат Служенко О.В. в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Агрофірма Лан» з позовом, який мотивувала тим, що остання є власником земельної ділянки площею 3,3512 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі договору оренди землі від 25.01.2017, укладеного позивачкою з ТОВ «Агрофірма Лан», земельна ділянка була передана товариству в оренду на 15 років зі сплатою орендної плати в розмірі 12460 грн 91 коп. Незважаючи на погоджені сторонами умови договору оренди земельної ділянки, відповідач не здійснював сплату орендної плати за користування земельною ділянкою, що призвело до виникнення заборгованості.

Посилаючись на вказані обставини, просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 12460 грн 91 коп. заборгованості з орендної плати за 2024 рік, 3027 грн 61 коп. пені, 752 грн 57 коп. інфляційних збитків, 248 грн 87 коп. - 3% річних.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 26.12.2025 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Агрофірма Лан» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі, укладеним 25.01.2018, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5924783400:06:001:0111, на загальну суму 13765 грн 17 коп., яка складається з суми боргу орендної плати за 2024 рік – 12460 грн 91 коп., 302 грн 80 коп. пені, 752 грн 58 коп. інфляційних витрат, 248 грн 88 коп. - 3% річних. Також стягнуто 1005 грн 30 коп. судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Агрофірма Лан» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповноту з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції зробив помилкові висновки по суті спору, не надав належну правову оцінку доказам і не врахував відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду.

Зазначає, що листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 засвідчено як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, тому відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України відповідач підлягає звільненню від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Судом не взято до уваги, що земельні ділянки розташовані на території Хотінської селищної ради Сумського району, яка є зоною активних бойових дій, що тимчасово унеможливлює безпечне їх використання будь-якою особою незалежно від наявності технічної можливості на це. Рішенням Хотінської селищної територіальної громади від 07.06.2023 було визнано непридатними для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності земельні ділянки площею 1379,4104 га, які розташовані на території Кіндратівського старостинського округу та знаходяться в користуванні ТОВ «Агрофірма Лан» у зв`язку із забрудненням вибухонебезпечними предметами.

Крім того, аналогічні рішення Хотінської селищної територіальної громади щодо непридатності для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності земельних ділянок, які розташовані на території Кіндратівського старостинського округу та знаходяться в користуванні ТОВ «Агрофірма ЛАН» у зв`язку із забрудненням вибухонебезпечними предметами прийняті також 02.02.2024, 24.12.2024, 21.01.2025. Зокрема, рішенням Хотінської селищної територіальної громади від 24.12.2024 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 594,7608 га, які розташовані на території Кіндратівського старостинського округу, та знаходяться в користуванні ТОВ «Агрофірма Лан» визнано непридатними для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності в 2024 календарному році у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. У переліку, зазначеному в додатку 1 до рішення, також вказано і земельну ділянку з кадастровим номером 5924783400:06:001:0111, яка перебуває у власності позивачки.

Листом від 14.12.2023 №70 ТОВ «Агрофірма Лан» повідомила своїх орендарів про тимчасове призупинення нарахування та сплати орендної плати. Лист було складено відносно всіх орендодавців та доведено до відома позивачки. Заперечень від останньої не надходило.

23.02.2026 до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Служенко О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду – без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №407884 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2011 №1-3005 ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3512 га, кадастровий номер 5924783400:06:001:0111, що розташована на території Кіндратівської сільської ради Сумського району Сумської області (а. с. 9).

25.01.2018 між ОСОБА_1 і ТОВ «Агрофірма Лан» було укладено договір оренди землі, згідно з яким позивачка передала в оренду товариству строком на 15 років земельну ділянку з кадастровим номером 5924783400:06:001:0111, площею 3,3512 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 7 – 8).

Відповідно до п. 9, 10, 11 зазначеного договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10% від грошової оцінки земельної частки (паю), що складає 12460 грн 91 коп.

Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься в такі строки: до 30 грудня звітного року.

У разі невнесення орендної плати в строки, передбачені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

27.09.2025 представником позивачки ОСОБА_1 – адвокатом Служенко О.В. направлено на адресу ТОВ «Агрофірма Лан» досудову вимогу з проханням сплатити орендодавцю в добровільному порядку заборгованість в сумі 12460 грн 91 коп. за 2024 рік у строк 5 робочих днів, починаючи з понеділка 29.09.2025 включно (а. с. 14).

Наказом ТОВ «Агрофірма Лан» від 10.11.2024 №37/1ВД тимчасово призупинено нарахування і виплату орендної плати за сільськогосподарські угіддя орендодавцям – фізичним особам з 01.01.2024 по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан (а. с. 24).

У зверненні до орендодавців від 14.12.2023 №70 ТОВ «Агрофірма Лан» повідомило про призупинення нарахування та виплати орендної плати орендодавцям – фізичним особам (а. с. 25).

Докази того, що позивачка отримала вказані вище наказ і звернення в матеріалах справи відсутні.

У листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 5 години 30 хвилин 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2024 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (а. с. 26).

Рішенням Хотінської селищної територіальної громади від 07.06.2023 визнано земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1471,0603 га, які розташовані на території Кіндратівського старостинського округу та знаходяться в користуванні (оренда, емфітевзис) ТОВ «Агрофірма Лан» згідно з переліком, зазначеним у додатку №1 до цього рішення, непридатними для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності в 2023 календарному році у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Встановлено ТОВ «Агрофірма Лан» на 2023 календарний рік пільги, у тому числі, зі сплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власті шляхом звільнення від нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, визнані непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами згідно з переліком, зазначеним у додатку №1 до цього рішення (а. с. 26 зв. – 27).

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 28.02.2025 №376 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово-окупованих російською федерацією» територія Хотінської селищної територіальної громади була включена до переліку територій можливих бойових дій з 30.05.2022 по 05.08.2024.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач умови договору оренди землі не виконав та не сплатив орендну плату за 2024 рік. Також суд зазначив, що активних бойових дій на території Хотінської селищної ради не було, доказів використання землі військовими ЗСУ суду не надано, а рішення Хотінської селищної ради не є підставою для звільнення відповідача від виконання договірних зобов`язань.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають матеріалами справи та вимогам закону.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статті 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 24, абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

У даній справі відповідач не заперечує факт несплати орендної плати за 2024 рік, але пов`язує це з нездійсненням господарської діяльності на орендованих земельних ділянках через форс-мажорні обставини та внаслідок визнання земельних ділянок непридатними для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України, ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Президент України видав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку в конкретному зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 № 024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Згідно з ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №650/3776/24 зазначено наступне: «Зважаючи на такі висновки, сформовані Верховним Судом, колегія суддів зазначає, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання в конкретному зобов`язанні. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором».

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №910/7679/22 роз`яснив, що посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 07.06.2023 у справі №906/540/22.

Під час розгляду даної справи відповідач не заперечував факт несплати орендної плати за 2024 рік, але пов`язував це з неможливістю використання земельних ділянок у зв`язку з визнанням їх непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Наведені обставини підтверджені наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 28.02.2025 №376 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово-окупованих російською федерацією», відповідно до якого територія Хотінської селищної територіальної громади була включена до переліку територій можливих бойових дій з 30.05.2022 по 05.08.2024; рішенням Хотінської селищної територіальної громади від 07.06.2023, яким визнано земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1471,0603 га, які розташовані на території Кіндратівського старостинського округу та знаходяться в користуванні (оренда, емфітевзис) ТОВ «Агрофірма Лан» непридатними для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності в 2023 календарному році у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Доказів на підтвердження того, що товариство використовувало земельну ділянку позивачки в 2024 році, суду надано не було.

Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що виплата орендної плати напряму залежить від можливості здійснення орендарем господарської діяльності на орендованих ділянках. Наявність підтверджених обставин непереборної сили, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності, з урахуванням принципу справедливості цивільного судочинства, закріпленого в ст. 2 ЦПК України, дають підстави вважати, що невиплата ТОВ «Агрофірма Лан» орендної плати на користь позивачки за 2024 рік обумовлена настанням обставин непереборної сили, які за приписами ст. 617 ЦК України не лише звільняють відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань, а і в порядку частини шостої ст. 762 ЦК України звільняють від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане орендарем через обставини, за які він не відповідає.

Оскільки судом встановлено, що порушення відповідачем умов договору сталося внаслідок унеможливлення ведення ним господарської діяльності на земельних ділянках, зокрема, і позивачки, тому колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог внаслідок звільнення відповідача від відповідальності за несплату орендної плати в 2024 році.

Крім того, колегія суддів бере до уваги імперативне правило, закріплене в ч. 6 ст. 762 ЦК України, згідно з якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Отже, встановивши дійсність обставин непереборної сили, які не залежали та не могли залежати від волі товариства, натомість унеможливили користування ним об`єктами оренди, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення орендної плати за 2024 рік.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 21.01.2026 у справі №650/3776/24.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

До апеляційної скарги було додано рішення Хотінської селищної територіальної громади від 24.12.2024, яким визнано земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1471,0603 га, які розташовані на території Кіндратівського старостинського округу та знаходяться в користуванні (оренда, емфітевзис) ТОВ «Агрофірма Лан» згідно з переліком, зазначеним у додатку №1 до цього рішення, (у тому числі й земельну ділянку позивачки) непридатними для використання за цільовим призначенням у господарській діяльності в 2024 календарному році у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Встановлено ТОВ «Агрофірма Лан» на 2024 календарний рік пільги, у тому числі, зі сплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власті шляхом звільнення від нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, визнані непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами згідно з переліком, зазначеним у додатку №1 до цього рішення (а. с. 72 - 75).

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №638/12578/17, від 15.04.2020 у справі №409/2909/18 зроблено висновок про те, що вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Враховуючи викладене, те що відповідач не мотивував чому він не подав зазначений доказ до суду першої інстанції та не надав доказів неможливості його подання раніше, тому колегія суддів дійшла висновку про неприйняття рішення Хотінської селищної територіальної громади від 24.12.2024 як доказу в даній справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 1 - 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма Лан» необхідно стягнути 1453 грн 44 коп. судового збору, який підлягав сплаті при звернення до апеляційного суду, оскільки апеляційну скаргу було подано в електронній формі (а. с. 71).

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лан» задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан» про стягнення заборгованості за договором оренди землі відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лан» 1453 грн 44 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 10 березня 2026 року.

Головуючий – Замченко А.О.

Судді: Криворотенко В.І.

Петен Я.Л.