Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 березня 2026 р.
Справа: №750/6729/25
Суддя: Самусь Л. В.
Справа №750/6729/25
Провадження №3/750/5/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого – судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , працюючого комірником в ДК «Дом текстиль», мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
в с т а н о в и в:
03.05.2025 о 06:50 год. ОСОБА_1 в м. Чернігів по вул. Київське шосе, 3 км, керував транспортним засобом Chevrolet Volt, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння; огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія, проводився по місцю зупинки за допомогою приладу Драгер ALCOTEST 6820 ARHK-0087, проба позитивна 0,52 ‰ проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився та вказав, що їхав з температурою, поспішав забрати хворих дітей з села, тому і погодився з результатом. Зупинили його безпідставно на блок посту, сказали «дихнути». Він продув Драгер, може ліки приймав, бо такого результату бути не могло. Діти хворі, треба було везти в лікарню, поспішав, тому погодився з результатом, щоб відпустили. Ознак не було. Сертифікат не дали, є сумніви щодо температури, вказаної у результатах приладу. Погодився, щоб відпустили, бо хворі діти і він поспішав. Він казав, що хворіє, вживав ліки, до дітей поспішає хворих, але це не зафіксовано на відеозаписі. Ознак сп`яніння у нього не було, він погано себе почував. Казали працівники поліції: «давай, швидше відпустим».
Опитаний в судовому засіданні в якості свідка командир взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП капітан поліції ОСОБА_2 суду пояснив, що зупинили водія на підставі п.3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Щодо посилань ОСОБА_1 на небезперервність відеозапису вказав, що це можливо технічний збій, таке теж трапляється, однак такий збій на результати приладу Драгер не впливає. Якщо ОСОБА_1 вважав би, що вживання ліків вплинуло на результат і не був згоден з результатами тестування на приладі Драгер, то його було б направлено до лікаря, де він проходив би огляд, однак такий з результатом був згоден. Також було роз`яснено, що якщо не згоден, то може пройти огляд у лікаря. На водія ніхто не впливав, щоб він погоджувався з результатом, це його право, однак він не заперечував.
Судом викликався для дачі пояснень в якості свідка поліцейський взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 , який складав протокол, однак в останній в судове засідання не з`явився, від т.в.о. начальника УПП в Чернігівській області ДПП надійшло повідомлення, що інспектор ОСОБА_3 відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції з 17.09.2025 року перебуває у службовому відрядженні до особливого розпорядження поза медами Чернігівської області, у зв`язку з чим не зможе прибути до суду в якості свідка.
Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов`язки та права водіїв механічних транспортних засобів, так відповідно до п. 2.5 вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, вина того у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, поясненнями свідка, а також дослідженими матеріалами справи – протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №318685 від 03.05.2025, де інспектором викладені обставини цього правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.05.2025, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведено у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, за допомогою приладу Драгер №0087, результат огляду на стан сп`яніння: проба позитивна 0,52‰, з результатами згоден і підпис особи; чеком з результатами тестування на приладі Драгер ALCOTEST 6820 ARHК-0087 від 03.05.2025 з результатом 0,52‰ проміле;, розпискою ОСОБА_1 від 03.05.2025; рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Олексія Чуба від 03.05.2025; відеозаписом до протоколу серії ЕРП1 №318685 від 03.05.2025, а також отриманими на запит суду копією сертифікату на газоаналізатор Drager Alcotest.
Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.
Будь-яких даних про те, що вищезазначений свідок ОСОБА_2 зацікавлений у розгляді справи або мав би підстави обмовити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні не встановлено.
Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки зазначене ним, об`єктивно нічим не підтверджується.
Тобто, об`єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 , суду надані не були.
Слід зазначити, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписом ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляду відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкції) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу, ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, його було зупинено працівниками поліції на блок посту на підставі п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Після перевірки документів, працівник поліції повідомив про наявність запаху алкоголю від водія, названо ознаки алкогольного сп`яніння, які було виявлено, окрім запаху алкоголю з порожнини рота, як то виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», який показав наявність вмісту алкоголю 0,52 %. Проти результату огляду ОСОБА_1 не заперечував, акт огляду та чек з результатами тестування підписав без заперечень та зауважень. Будь-яких зауважень на дії працівників поліції не висловлював.
Огляд на стан виявлення алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та результаті спеціального технічного засобу «Драгер», зауважень до змісту процесуальних документів ОСОБА_1 не мав, тому результат такого огляду є допустимим.
Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Посилання ОСОБА_1 щодо безпідставності його зупинки працівниками поліції, суд зазначає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки загальновідомо, що на території України введений воєнний стан, пересування громадян контролюється як на блок постах, так і поліцейськими, а тому зупинка водія транспортного засобу в прикордонній місцевості в умовах воєнного стану, не звільняло водія від обов`язку надати документи, які посвідчують особу, так і документи на право керування транспортним засобом.
Більше того, на відеозаписі відображено, що після зупинення працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , останній не висловлював незгоди щодо незаконної зупинки транспортного засобу, оскільки подія відбувалася на блок посту, де перевіряють усіх водії, без винятку.
Крім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення алкогольного сп`яніння.
Стосовно посилань ОСОБА_1 щодо неправомірних дій працівників поліції, оскільки такі не ознайомили його із сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку технічного пристрою «Drager Alcotest», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 , відповідно до відеозапису, після роз`яснення йому порядку застосування спеціального технічного засобу, не вимагав надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку технічного пристрою «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого проводився огляд на виявлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням, а також погодився із результатами проведеного огляду, суд не вбачає в діях співробітників патрульної поліції жодних порушень вимог закону в цій частині.
Твердження ОСОБА_1 , що температура повітря, вказана у чеку з результатами приладу «Drager Alcotest» 03.05.2025 о 06:51 год., складала +14°C, внаслідок чого існують сумніви у справності пристрою, суд до уваги не приймає з огляду на наступні обставини.
Відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», яка є у відкритому доступі, відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку. Як вбачається із відеозапису подій, будь-яких порушень інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейськими.
При цьому, окремо суд зауважує на тому, що прилад «Drager» не є приладом по вимірюванню температури повітря, внаслідок чого поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодних умов. Таким чином, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу з наведених причин та жодним чином не впливатиме на результати тестування та це не свідчить про його недостовірність.
Згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», визначено умови навколишнього середовища при експлуатації даного приладу: робоча температура: від -5 до +50°С при відносній вологості (без конденсата) 10-100%, атмосферний тиск 600-1400 гПа.
При вимірюванні приладом «Drager Alcotest 6820» він може показувати помилкове значення температури, якщо він зберігався у салоні автомобіля при іншій температурі та безпосередньо перед вимірюванням був перенесеним назовні.
В той же час, ОСОБА_1 на зазначає та не надає даних, яка ж температура була 03.05.2025 року в час проведення його огляду, тоді як температура у роздруківці приладу «Drager Alcotest 6820» вказана +14°C, тобто в межах температури навколишнього середовища при експлуатації даного приладу.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що у нього не було ознак алкогольного сп`яніння, такі також судом визнаються неспроможними, оскільки вирішення наявності чи відсутності у водія ознак алкогольного сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння.
В той же час, підтвердити або спростувати наявність відповідного стану сп`яніння можливо лише шляхом проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, що і було зроблено, ОСОБА_1 пройшов такий огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, і результат виявився позитивним, було встановлено наявність вмісту алкоголю у повітрі, що видихає особа на рівні 0,52‰, при допустимій нормі 0,2‰.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він погодився з результатом огляду лише тому, що поспішав до хворих дітей, яких необхідно було відвезти до лікаря, а також на те, що він сам мав хворобливий стан, можливо приймав ліки, судом розцінюються як такі, що надані з метою уникнення відповідальності за скоєне, виходячи з наступного.
На відеозаписі, долученому до протоколу, зафіксовано, що ОСОБА_1 після зупинки і до завершення складання відносно нього адміністративних матеріалів поводив себе спокійно, не вказував працівникам поліції, що має незадовільний стан здоров`я, а також, що поспішає до хворих дітей. Крім того, в ході розгляду даної адміністративної справи, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів, на підтвердження зазначених ним обставин, як то довідок щодо звернення до сімейного лікаря, лікаря-педіатра тощо, в зазначений день.
Крім того, відповідно до ч. 7 розділу І вищевказаної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.
Зважаючи на проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, роз`яснення працівником поліції можливості не погодитись з результатом огляду та пройти такий в медичному закладі, відсутності заперечень щодо результатів огляду на місці зупинки і зазначення про таке у акті огляду, суд вважає, що пояснення ОСОБА_1 в частині того, що така його згода з результатами тестування на приладі Драгер була викликана хворобливим станом здоров`я дітей, за відсутності доказів на підтвердження зазначеного та не зазначення такої обставини під час зупинки та оформлення адміністративних матеріалів відносно нього, свідчить про те, що вказана захисна версія виникла під час розгляду справи і спрямована на намагання останнього уникнути відповідальності за скоєне.
Чинною Інструкцією передбачено інформування водія про порядок застосування спеціального технічного засобу під час проведення огляду на стан сп`яніння, але аж ніяк інформування щодо наслідків проходження огляду з позитивним результатом алкогольного сп`яніння.
Суд звертає увагу на те, що незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння повинна бути висловлена в категоричній чіткій формі, а зі змісту процесуальної поведінки водія повинно вбачатись, що він дійсно вважає, що такий результат огляду не відповідає дійсності та бажає пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, оскільки не перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Вирішуючи питання щодо незгоди водія транспортного засобу із отриманим позитивним результатом огляду на стан сп`яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, необхідно враховувати процесуальну поведінку водія транспортного засобу та звертати увагу на його ставлення щодо можливості спростувати отриманий результат шляхом проведення відповідного огляду у медичному закладі.
Так, з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 заперечень щодо результатів тестування на приладі Драгер не виказував, підписав чек з результатами тестування без заперечень, що свідчить, що останній погодився з отриманим позитивним результатом огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер.
Щодо посилання ОСОБА_1 на небезперервність відеозапису, оскільки на такому не зафіксовано його посилань на хворобу дітей, та його хворобливий стан, що він поспішає, суд не приймає такі до уваги, оскільки на відеозаписі, який долучено до протоколу, зафіксовано обставини події, зокрема: зафіксовано, як працівники поліції зупиняють транспортний засіб Chevrolet Volt, д.н.з. НОМЕР_2 , на блок-посту. Після зупинки працівники поліції перевірили документи у водія та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер, згода ОСОБА_1 на проходження огляду, зафіксовано процес проходження огляду на місці за допомогою приладу Драгер, під час якого встановлено результат 0,52 ‰, повідомлення тому про результати тестування, роз`яснення, що останній може не погодитись з такими і пропозиція в такому випадку пройти огляд у медичному закладі, згода ОСОБА_1 з результатами огляду та тестування. Перед складанням протоколу працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Далі зафіксовано процес складання процесуальних документів, оголошення їх змісту ОСОБА_1 , підписання документів останнім, отримання копії протоколу.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п.1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, сама по собі відсутність відеозапису того, як водій нібито пояснює працівникам поліції, що він поспішає до хворих дітей, а тому погоджується пройти огляд саме на місці, а працівники поліції в свою чергу вказують, що «давай, швидше відпустимо», тобто, що огляд на місці зупинки буде швидше, ніж у лікарні, тоді як наявний відеозапис, який фіксує момент зупинки водія, зазначення виявлених ознак сп`яніння, пропозиція пройти огляд на місці зупинки, проходження такого огляду, після чого ОСОБА_1 погоджується з результатами того, роз`яснення права не погодитись з результатом і проходження огляду у медичному закладі, підписання чеку з результатами та протоколу без жодних заперечень, не є безумовною підставою для визнання доказів недопустимими, якщо з їх змісту вбачається дотримання процедури огляду.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп`яніння.
Оцінюючи наявні в справі письмові докази, відеозапис та пояснення свідка ОСОБА_2 наряду з поясненнями ОСОБА_1 , суд віддає перевагу саме сукупності письмових доказів, поясненням працівника поліції та відеозапису, оскільки вони повністю узгоджуються між собою.
Суд розцінює доводи ОСОБА_1 про його невинуватість, як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП яке є умисним, грубим та суспільно небезпечним, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймається до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, в зв`язку з чим є підстави для накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
п о с т а н о в и в:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь
Оригінал: reyestr.court.gov.ua