Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №157/2166/25 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/2166/25

Провадження №1-кп/157/76/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ,

законного представника

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 ,

представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025030530000475 від 09.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 09 серпня 2025 року близько 19 год 20 хв у порушення пунктів 2.1 а), 2.3 б), 2.9 а), 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та керуючи технічно справним мотоциклом марки «LONCIN JL200-68А», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю близько 50 км/год автодорогою по вулиці Ветеранів у селі Воєгоща Камінь-Каширського району Волинської області, неподалік електроопори №410/21-Л-59-03, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання на вказаній ділянці дороги, проявив безпечність і неуважність, не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого втратив керованість над мотоциклом та, виїхавши на смугу зустрічного руху, допустив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , який рухався по своїй смузі руху в зустрічному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних закритих переломів кісток тазу зі зміщенням лобного зчленування, закритого ефізеолізу нижньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, множинних закритих переломів кісток правої стопи зі зміщенням II-ІІІ плестних кісток, забійних саден волосяної ділянки голови, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень по ознаці тривалого розладу здоров`я, терміном більше як 21 день.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 орган досудового розслідування кваліфікує за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Після складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта в кримінальному провадженні 28 листопада 2025 року між законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , яка діяла зі згоди неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю захисника ОСОБА_7 , укладена угода про примирення, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України, істотних для цього провадження обставин. Сторонами також узгоджена міра покарання, яку повинен понести обвинувачений, у виді штрафу із застосуванням ст. 69 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У судовому засіданні сторони кримінального провадження підтвердили факт укладення угоди про примирення між законним представником неповнолітньої потерпілої зі згоди самої потерпілої та неповнолітнім обвинуваченим, цілковите розуміння змісту і наслідків угоди та просили її затвердити.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, який згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Неповнолітня потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження цієї угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Щодо узгодженої сторонами міри покарання суд зазначає, що відповідно до статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги викладене вище, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, зокрема, його виключно позитивну характеристику за місцем проживання, його критичне ставлення до скоєного, думку потерпілої, яка просить суворо не карати обвинуваченого, те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, беручи до уваги наявність одразу кількох пом`якшуючих обставин, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_5 основного покарання із застосуванням статті 69 КК України, шляхом переходу до іншого, більш м`якого, виду основного покарання, ніж встановлене санкцією частини 1 статті 286-1 КК України, зокрема до покарання у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, на переконання суду, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

У відповідності до норм ч. 4 ст. 174 КПК України суд скасовує арешт майна, а саме транспортних засобів, вилучених під час огляду місця події, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 серпня 2025 року.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи на суму 15 266 грн 88 к., що підтверджуються актом здачі-приймання висновку експерта №3841-Е від 14.08.2025, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись статтями 314, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення від 28 листопада 2025 року в кримінальному провадженні №12025030530000475 від 09.08.2025, укладену між законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 зі згоди неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Речові докази: автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , повернути власнику ОСОБА_12 ; мотоцикл марки «LONCIN JL200-68А», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_6 ; медичну картку стаціонарного хворого №8218-д на ім`я ОСОБА_8 повернути Комунальному підприємству «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства» Волинської обласної ради.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно згідно з ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 серпня 2025 року, скасувати.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи на суму 15 266 (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 88 копійок стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1