Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №730/229/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/229/26

Провадження № 3/730/97/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2026 р. м. Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився у м. Борзна Борзнянського району Чернігівської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч. 3 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2026 о 17-33 год. ОСОБА_1 (далі - особа, що притягується до адміністративної відповідальності) за місцем спільного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого діда ОСОБА_2 , тобто особи, на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон), а саме: виражався нецензурними образливими словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілого. Правопорушення вчинене повторно протягом року.

Крім того, 14.02.2026 о 09-33 год. ОСОБА_1 (далі - особа, що притягується до адміністративної відповідальності) за місцем спільного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї баби ОСОБА_3 , тобто особи, на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон), а саме: хапав за волосся, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої. Правопорушення вчинене повторно протягом року.

Указаних висновків суд дійшов, заслухавши в судовому засіданні пояснення потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що онук його та бабу просто «вбиває», поводить себе неадекватно, систематично вчиняє домашнє насильство, ні нащо не реагує, жодні заходи впливу не допомагають, притягнення до адміністративної відповідальності не допомагає, адже сплачувати штрафи онук не бажає, а інше його не цікавить. Потерпілий боїться залишати онука разом з бабою, бо він ї може просто вбити. Онук є агресивним, б`ється. Просить допомоги у суду та порушити щодо онука кримінальну справу, про що написав окремо відповідну заяву.

Приписами ст. 126-1 КК України встановлено кримінальну відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

У постанові Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі № 583/3295/19 суд звернув увагу на наступне: «словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази».

Вивченням справи встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, про що є відповідні постанови у матеріалах справи.

Таким чином, дії ОСОБА_4 вказують на систематичне застосування домашнього насильства, проте, оцінка вказаних дій ОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів взагалі не надана та залишена поза увагою, що є неприпустимим та не відповідає завданням поліції, визначеним у ст. 2 ЗУ "Про національну поліцію".

Відтак, вищенаведені обставини вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, що на даний час виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Тим більше, судом враховується й те, що з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності звернувся сам потерпілий.

Як зазначено у правовій позиції ЄСПЛ у справі «TKHELIDZE проти Грузії», заява № 33056/17, відсутність негайного реагування органів влади при виникненні підозр щодо домашнього насильства порушує конвенцію. ЄСПЛ наголосив, що за відповідних обставин влада зобов`язана вживати превентивних оперативних заходів для захисту особи, життю якої загрожує злочинні дії іншої особи. Жертви домашнього насильства, які потрапляють до категорії вразливих осіб, мають право на державний захист. Коли виникають будь-які підозри щодо домашнього насильства чи насильства щодо жінок, від органів влади вимагається негайне реагування та подальша особлива ретельність для вирішення конкретного характеру насильства в ході провадження.

На думку суду, працівниками поліції, у цій частині, у повному обсязі проігноровані вимоги Закону щодо належного з`ясування усіх обставин з метою захисту прав потерпілого.

Як передбачає стаття 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом положень ст.ст. 253, 284 КУпАП, якщо при розгляді адмінсправи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування й виносить постанову про закриття провадження в справі.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне направити зазначений адміністративний матеріал до Ніжинської окружної прокуратури для вирішення питання в порядку ст. 214 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 173-2, 253, 283, 284 КУпАП, ст. 214 КПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП – закрити, а матеріали направити до Ніжинської окружної прокуратури для вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ріхтер В.В.