Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №677/2232/25 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75

_____________________________________________________________________________

Справа №: 677/2232/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2026 м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Федишин І.В. з участю секретаря Загаєвської С.М., розглянувши справу про відвід судді Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюка Р.В. у справі № 677/2232/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

02.03.2026 в провадження судді Федишина І.В. надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Вознюка Р.В. у справі № 677/2232/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який обґрунтовується тим, що останній, не погоджуючись з протоколом про адміністративне правопорушення відносно нього, вважаючи його незаконним, необ`єктивним, необґрунтованим, 02.02.2026 подав до суду клопотання, в якому просив провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Однак, станом на 02.03.2026 ухвала суду щодо розгляду даного клопотання йому не вручена, тому вважає, що його клопотання від 02.02.2026 вчасно не розглянуто, в зв`язку з чим є сумніви в справедливості, об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи, що стало підставою для подання заяви про відвід судді.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про відвід суддя Вознюк Р.В. в судове засідання не з`явився, його неявка не перешкоджає розгляду заяви про відвід судді.

Заявник ОСОБА_1 , належно повідомлений, шляхом надіслання за його заявою СМС-повідомлення, про день та час слухання справи, до суду прибув, однак, зі слів секретаря судового засідання Загаєвської С.М., яка запропонувала йому пройти до залу судових засідань № 3 з метою участі його в справі за його заявою про відвід судді Вознюка Р.В., від участі в судовому засіданні відмовився, що суд розцінює як неявку до суду без поважних причин, спрямовану на невиправдане затягування процесу та зловживання своїм процесуальним правом, що не перешкоджає суду розглянути заяву про відвід судді.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксація судового розгляду справи не здійснювалась.

У результаті дослідження матеріалів заяви про відвід судді Вознюка Р.В. слід прийти до наступних висновків.

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід (самовідвід) судді і відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Разом з тим, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а відповідно до Рішення Ради суддів № 34 від 08.06.2017 в разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства може застосувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2022 в справі № 2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (п. 79-81).

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії в процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Як убачається з багатьох рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, з рішення в справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження в справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного суд вважає, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії кримінального процесуального закону та вважає за необхідне розглянути заяву про відвід за правилами, встановленими КПК України.

Відповідно до положень чч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, зокрема, якщо суддя, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, останній зобов`язаний заявити самовідвід, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Згідно об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то в справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї з сторін у справі. В кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Розглядаючи дану заяву про відвід, суд бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови в його задоволенні.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Водночас зміст заяви про відвід судді Вознюка Р.В. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 75 КПК України для відводу. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Тобто, сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним та підтверджуватись належними та допустимими доказами. Аналізуючи підстави, які зазначені Боровським О.В. для відводу судді Вознюка Р.В. слід визнати, що вони не є такими, що можуть свідчити про упередженість судді, тобто, певну особисту заінтересованість, прихильність, уподобання стосовно учасника справи, заявлений відвід є необґрунтованим, а тому слід відмовити у його задоволенні. ОСОБА_1 не навів будь-яких переконливих доказів заінтересованості судді в розгляді справи, а також жодних обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Суд також не встановив будь-яких інших обставин, передбачених діючим законодавством, які б могли бути підставою для відводу судді.

Незгода ОСОБА_1 з процесуальними діями суду або з порядком розгляду клопотань не є підставою для відводу судді. Суд наголошує, що питання щодо наявності чи відсутності події та складу правопорушення підлягає вирішенню судом під час дослідження доказів та ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті, а не тоді, коли цього забажає учасник процесу.

Клопотання про закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення розглядається судом у межах судового розгляду та оцінюється разом з іншими доказами в справі. Сам по собі факт нерозгляду такого клопотання в процесі слухання справи не свідчить про упередженість судді, оскільки рішення про наявність вини особи у вчиненні правопорушення чи його невинуватість може бути прийняте тільки після ретельного дослідження всіх обставин справи за результатами розгляду справи по суті.

Таким чином, заява про відвід ґрунтується виключно на незгоді ОСОБА_1 з процесуальними діями суду та є передчасною, оскільки розгляд справи не завершено.

При цьому суд звертає увагу, що після закінчення розгляду справи та ухвалення судового рішення в разі незгоди з ним заявник вправі оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стст. 75, 76, 80 КПК України, стст. 245, 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюка Руслана Васильовича в справі № 677/2232/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Федишин