Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №609/181/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/181/26

3/609/75/2026

10 березня 2026 року

Шумський районний суду Тернопільської області в складі:

головуючого судді Харлана М.В.,

при секретарі судового засідання Семенюк О.І.,

за участю:

прокурора Трояна Р.Б.,

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли із Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи на посаді офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) та примітки до статті 172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 01.07.2025р. о 20:26 год подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи звільнений з посади офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України та відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, примітки до статті 172-6 КУпАП, є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 21.01.2026р. о 15:32 год., подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, винуватим себе у вчинених адміністративних правопорушеннях визнав повністю. Вказав, що несвоєчасно подав декларації у зв`язку незнанням щодо необхідності такої подачі, оскільки являється особою похилого віку. Просив провадження в адміністративних справах закрити на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

У судовому засіданні прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Троян Р.Б. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Зазначив, що датою виявлення адміністративних правопорушень є дата складання протоколів про адміністративні правопорушення, так як на момент складання протоколів були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про всі ознаки правопорушень, у зв`язку із чим відсутні підстави для закриття провадження по справі на підставі ст.38 КУпАП.

Заслухавши прокурора та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина також повністю доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні,а саме:

- даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення № 106 від 20.02.2026р. та № 107 від 20.02.2026р., в яких процесуально зафіксовано обставини вчинення адміністративних правопорушень. Такі протоколи складені із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписані особою, яка їх склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності;

- скрін-шотом з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, з якого вбачається, що 01.07.2025р., о 20.26 год. ОСОБА_1 подав щорічну декларацію на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як офіцер (військовослужбовець) та 21.01.2026р. о 15.32 год. декларацію (при звільненні), як офіцер відділу (військовослужбовець);

- копією щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік) за 2024, поданою ОСОБА_1 на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції 01.07.2025р., о 20.26 год.;

- копією щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями) за 01.01.2025р. – 01.01.2025р., поданою ОСОБА_1 на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції 21.01.2026р., о 15.32 год.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.02.2026р., зі змісту яких вбачається, що останній забув, що потрібно подати декларацію за 2024р. та при звільненні. ОСОБА_1 не знав, що йому потрібно подавати такі декларації, так як уже був пенсійного віку;

- листом Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій № 47-06/99320-25 від 09.12.2025р., відповідно до якого Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України про виявлений факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 ;

- повідомленням дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» які вчинив ОСОБА_1 за період з 01.01.2025р. по 02.07.2025р.;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 159 від 07.06.2024р., про зарахування ОСОБА_1 в списки ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1 від 01.01.2025р. про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- копією функціональних обов`язків офіцера управління ІНФОРМАЦІЯ_2 із якими ОСОБА_1 був ознайомлений 07.06.2024р.;

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 159 від 07.06.2024р. старший лейтенант ОСОБА_1 , призначений, на посаду офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 07 червня 2024р. справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 1 від 01.01.2025 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільненого наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (по особовому складу) від 17.12.2024р. № 896 у відставку за підпунктом «а» (за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та знято з усіх видів забезпечення «01» січня 2025 року.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Крім того, положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що до молодшого офіцерського складу відноситься військове звання «старший лейтенант».

Відповідно до ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за своїми військовими званнями начальниками є військовослужбовці молодші офіцери для сержантського і старшинського складу та військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини. Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.

З огляду на викладене, старший лейтенант ОСОБА_1 під час займання посади офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 , являвся військовою посадовою особою Збройних Сил України, яка здійснювала професійну діяльність, пов`язану із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності, а також був наділений організаційно-розпорядчими функціями.

Так, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону військові посадові особи Збройних Сил України є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08.11.2023р. (далі - Порядок), щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Таким чином, суб`єкти декларування зобов`язані були подати щорічну декларацію за 2024 рік до 31.03.2025р.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік до 00:00 год 01.04.2025р.

Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, лише 01.07.2025р. о 20:26 год., тобто несвоєчасно.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу II Порядку, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Відповідно до роз`яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023р. № 4 (зі змінами) суб`єкти декларування при звільненні подають декларацію з позначкою «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями - протягом 30 днів з дня припинення перебування на посаді / в статусі, що визначені ст. 3 Закону.

Отже, ОСОБА_1 повинен був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) до 00:00 год. 31.01.2025.

Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з позначкою «при звільненню лише 21.01.2026р. о 15:32 год., тобто несвоєчасно.

Візуальним моніторингом публічних відомостей, розміщених на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що до цього, раніше ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, своєчасно, з дотримання вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджує його ознайомлення із вимогами вказаного вище закону та усвідомлення вчинюваних ним дій під час подання декларації особи, уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік та після звільнення.

Пунктом 5 розділу II Порядку передбачено, що суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.

ОСОБА_1 вказаних вимог Закону не дотримався.

Відповідно до роз`яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017р., під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Суд вважає, що не знання про необхідність подачі декларації у зв`язку із настанням пенсійного віку не є поважними причинами несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік та декларації після звільнення.

Отже, поважні причини щодо несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік та декларації після звільнення у

ОСОБА_1 - відсутні.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 був зобов`язаний з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2025 року, упродовж 91 календарного дня, тобто до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2025 року подати декларацію особи, повноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік. Однак, така декларація ОСОБА_1 подана несвоєчасно, а саме о 20.26 год 01.07.2025р.

Окрім того, ОСОБА_1 був зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) до 00:00 год. 31.01.2025р. Однак, така декларація ОСОБА_1 подана несвоєчасно, а саме о 15.32 год 21.01.2026р.

За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з тим, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження з огляду на наступне.

Згідно із ч.4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст.51 та ст. 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої ст.38КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» (Оlеksаndr Vоlkov v. Ukraine, рішення від 09 січня 2013 року, заява №21722/11) Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§ 137, 139).

У п.7 ст.247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 20 лютого 2026 року т.в.о начальником 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Сагайдаком А.Б., було складено відносно ОСОБА_1 протоколи №106 та № 107 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

У протоколі №106 зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 20.26 год. 01 липня 2025 року (час та дата невчасного подання декларації). Датою виявлення правопорушення у вказаному протоколі вказано 20 лютого 2026 року (дата складання протоколу про адміністративне правопорушення).

У протоколі №107 зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 15.32 год. 21 січня 2026 року (час та дата невчасного подання декларації). Датою виявлення правопорушення у вказаному протоколі вказано 20 лютого 2026 року (дата складання протоколу про адміністративне правопорушення).

Водночас, суд вважає, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Складання протоколів про адміністративні правопорушення є окремою процесуальною дією, що вчинена на підставі виявленого факту порушення, а факт виявлення порушення це окрема подія, що завжди передує складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, на думку суду, є момент отримання уповноваженим органом інформації про таке правопорушення.

Зокрема, 14 квітня 2025 року за вихідним номером №8173119 в.о. начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 на адресу НАЗК було надіслано повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме стосовно ОСОБА_1 за неподання «щорічної декларації (після звільнення) за 2024 рік». Дане повідомлення було отримано НАЗК 02 травня 2025 року, що підтверджується штампом НАЗК №76394/0/07-25 від 02.05.2025р. на вищевказаному повідомленні.

Саме вказаний документ став підставою для проведення перевірки та складення протоколів № 106 та № 107 від 20 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 .

Окрім того, 20.06.2025р., НАЗК скерувало ОСОБА_1 повідомлення про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за № 47-02/53913-25, відповідно до якого НАЗК встановило, що ОСОБА_1 не подав щорічну декларацію за 2024рік. Копія вказаного повідомлення завірена 23.06.2025р.

Оскільки НАЗК є центральним органом виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, в тому числі здійснює контроль та перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігає та оприлюднює такі декларацій, приходжу до висновку, що днем виявлення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, вчинення яких інкриміновано ОСОБА_1 , є день коли про вчинення таких правопорушень стало відомо НАЗК, а цим днем є 02.05.2025р. – день, коли НАЗК отримало від в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування («щорічної декларації (після звільнення) за 2024 рік»), а також 23.06.2025р. – день коли НАЗК надіслало ОСОБА_1 повідомлення про факт неподання щорічної декларації за 2024 рік, а тому саме 02 травня 2025 року та 23 червня 2025 року слід вважати датою виявлення адміністративних правопорушень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

У ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП зазначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, суд не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 38, п.7 ч.1 ст.247, 172-6, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи в суді строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: М. В. Харлан