Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №606/143/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/143/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

за участю секретаря Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м.Теребовля цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Заходами електронного суду, з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором (оферти) № 06.08.2023-100002403 від 06.08.2023 у розмірі 6587 гривень, до суду звернувся представник ТОВ «Споживчий Центр».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має невиконані кредитні зобов`язання за кредитним договором, заборгованість складається із 3500,00 грн. – тіло кредиту, 3087,00 грн. - грн. - заборгованість за процентами. Так, як відповідач не сплатила заборгованість в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом з метою відновлення своїх порушених майнових прав.

Ухвалою суду від 06.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, матеріали позовної заяви та повістка направлена за місцем реєстрації відповідача та отримано останнім, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак надала заяву відповідно до якої просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнала.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 06.08.2023між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір (оферти) № 06.08.2023-100002403 від 06.08.2023. Відповідно до умов Договору позичальнику надається кредит у розмірі 3500,00 грн, строком на 42 днів. Дата повернення кредиту 16.09.2023.

Відповідно до п.3.3.6 Кредитного договору та пунктів 7, 8 Заявки кредитного договору фіксована незмінна процентна ставка становить 2,1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, наякий надається Кредит. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку.

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору, кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-15XX-XXXX-2280.

Відповідно до п.4.4 Договору сторони встановили, що проценти нараховуються з дня надання кредиту включно до дати його фактичного повернення. Комісія нараховується та обліковується в день видачі Кредиту.

Також, укладеним між сторонами кредитним договором визначені та узгоджені усі умови надання кредитних коштів та умови їх користуванням, а також наслідки неналежного виконання обов`язків.

Згідно з наданою позивачем Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 06.08.2023-100002403 від 06.08.2023заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 6587грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500,00 грн, процентів у розмірі 3087 гривень. Також у цій Довідці зазначено, що проценти по кредиту нараховані за період з 06.08.2023 по 16.09.2023.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

На підставі ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно достатті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст.1046,1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1054 Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За змістом ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В частині третій статті 12, частині першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей77-80 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором від 06.08.2023-100002403 від 06.08.2023виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому зазначеним кредитним договором. Перерахування коштів підтверджується квитанцією №06.08.2023-100002403 від 06.08.2023, відповідно до якої через термінал І0240ВJ7 о 18:08 годині 06.08.2023 здійснено зарахування коштів у розмірі 3500,00 грн на картку VISA 516915*80 за договором № 06.08.2023-100002403. Номер вказаної картки вказаний відповідачем у Заявці кредитного договору від 06.08.2023, який укладений о 18:08 годині 06.08.2023.

Розрахунки, квитанції або інші докази, які б могли свідчити про погашення вказаного кредиту матеріали справи не містять, стороною позивача не надані.

Таким чином, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кретиним договором від 06.08.2023-100002403 від 06.08.2023, а отже позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки права позивача порушені: кредитні кошти відповідачем не повернуті.

Ураховуючи положення ч. 1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписанняелектронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги» підлягають судовому захисту.

Досліджений Кредитний договір був підписаний відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора С 822, а отже є таким, що має юридичну силу.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 копійок підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 536, 611, 1054 ЦК України, ст. ст.9,10,12,13,141,259, 263-265, 282-284, 287, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 06.08.2023-100002403 від 06.08.2023 у розмірі 6587 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500,00 гривень, заборгованості за процентами 3087 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.Б. Марціцка