Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №577/4886/25 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4886/25

Провадження № 2/577/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа Сумської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Засорін Артем Ігорович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним позовом в якому просить визначити додатковий строк два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилась спадщина на належно йому майно. ОСОБА_5 успадкував частку житлового будинку, з господарчо-побутовими будівлями та частку земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і відповідно став співвласником вказаних об`єктів нерухомого майна. Іншим співвласником житлового будинку, з господарчо-побутовими будівлями та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є її мати - ОСОБА_6 . Ні вона, ні її мати не перебували в родинних відносинах з ОСОБА_5 , однак у них добрі стосунки. Її мати все життя проживала в будинку за адресою - АДРЕСА_1 , на даний час також проживає в ньому, та фактично все своє життя займається поліпшенням вказаного житлового будинку. Вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак з 2022 року фактично проживає за місцем реєстрації матері, оскільки вона є особою похилого віку, у зв`язку з наявністю у неї хронічних захворювань, вона постійно здійснює догляд за нею. На початку 2025 року від знайомої вона випадково дізналась, що помер ОСОБА_5 , а також що він склав заповіт на належну йому частку будинку на її ім`я. З метою отримання свідоцтва про спадщину вона звернулась до нотаріуса. Однак їй було відмовлено у зв`язку з пропущенням шестимісячного терміну. За таких обставин вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, і просить суд визначити їй додатковий достатній, для подання заяви про прийняття спадщини після вступу рішення в законну силу.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

17.09.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

17.09.2025 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на таке. ОСОБА_5 був відомою людиною і тривалий час очолював Конотопську ЦРЛ, про його смерть було розміщено повідомлення в мережі «Фейсбук», тому позивач не могла не знати про смерть її батька. Щодо заповіту складеного на ім`я ОСОБА_4 , вона не заперечує, водночас зауважує, що позивач була обізнана про його існування, оскільки вона разом з її батьком їздили до приватного нотаріуса. Як повідомляла її мати, після складання батьком заповіту він одразу його віддав ОСОБА_4 , тобто позивач була з самого початку обізнана про наявність заповіту. Вважає зазначені підстави на підтвердження пропуску строку для прийняття спадщини безпідставними.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Конотопського РНО Сумської області Засоріна А.І. належним чином засвідчену спадкову справу, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5

07.10.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Конотопського РНО Сумської області Засоріна А.І. надійшла копія спадкової справи №55/2024.

09.10.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник наголошує на тому, що ОСОБА_4 не знала про заповіт на своє ім`я і дізналася вже після спливу передбаченого законом строку, не була обізнана про смерть ОСОБА_5 , оскільки не проживала спільно з ним, та не була членом його родини, не мала спільного побуту зі спадкодавцем, крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 на час смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 перебувала за кордоном у своєї доньки. Також звертає увагу на той факт, що приватний нотаріус, у якого заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , приватний нотаріус знаючи про наявність заповіту не повідомив позивача про відкриття спадщини, відповідно до вимог ст. 63 «Про нотаріат». Всі ці обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача вимоги викладені в позовній заяві та додаткових пояснень підтримала, прохала їх задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, з підстав викладених у відзиві. Представник відповідача заявив клопотання про допит відповідача, в якості свідка.

Суд вислухавши учасників судового розгляду, свідків, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожен окремо та в сукупності, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Конотоп Сумської області помер ОСОБА_5 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.34.).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, зокрема на частину житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.6,72)

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Підлипне померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.31)

Згідно довідки-характеристики № 506 від 15.05.2019 року ? частина будинку АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 а інша ? частина- належить ОСОБА_7 (а.с.9,12).

Згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 05.10.2005 року ОСОБА_5 є спадкоємцем житлового будинку по АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.32,33,38)

17.01.2020 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів належну йому частину будинку в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 (а.с.,36,71 зв.).

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_9 , яка спадщину прийняла та дружина ОСОБА_10 , яка від спадщини відмовилась. До складу спадщини входить земельна ділянка площею 3,17 га , розташована на території Дубов`язівської селищної ради, ? частина квартири АДРЕСА_4 , яку ОСОБА_9 прийняла. (а.с.14,85 зв.87).

З копії закордонного паспорту ОСОБА_4 вбачається, що вона з 06.08.2023 по 12.10.2023 року перебувала за межами України (а.с.92-94).

Приватний нотаріус листом № 646/02-14 від 03.07.2025 року повідомив, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, позивачу роз`яснено, що у зв`язку з ненаданням заяви про прийняття спадщини у встановлений строк, їй необхідно звернутися до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої (а.с.10).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_4 проживає за місцем своєї реєстрації, а також доглядає за матір`ю, яка живе в с. Підлипне. Думала, що власником будинку є мати ОСОБА_4 , оскільки в будинку проживала лише вона. ОСОБА_12 вона не знає. Коли ОСОБА_4 їздила до своєї доньки за кордон, вони доглядали за її матір`ю.

Свідок ОСОБА_9 - мати відповідачки, пояснила, що вона з ОСОБА_4 та чоловіком їздили до нотаріуса засвідчувати заповіт, тому ОСОБА_4 знала про його існування, оскільки відповідач була присутня у нотаріуса при його засвідченні. Після складання заповіту чоловік віддав його ОСОБА_4 . Зазначила, що позивач також була обізнана про смерть її чоловіка, оскільки він був головним лікарем Конотопської ЦРЛ і про його поховання писали у соціальній мережі. Крім того, у неї є дача біля кладовища, і після смерті її чоловіка вона бачила ОСОБА_4 , яка висловлювала співчуття щодо його смерті. Також підтвердила, що у її чоловіка була домовленість про те, що він складе на ім`я позивача заповіт, а ОСОБА_4 , в свою чергу сплатить кошти за догляд за могилою ОСОБА_7 , кошти на пам`ятник та витрати на поминальні обряди. ОСОБА_4 домовленість виконала.

Допитана, в якості свідка, відповідач ОСОБА_2 , пояснила, що її батько склав заповіт на ім`я ОСОБА_4 , остання знала про його існування, але вчасно не звернулася до нотаріуса, у зв`язку з чим, вона вступила у спадщину після смерті батька. Про смерть батька ОСОБА_4 не могла не чути, оскільки він був головним лікарем Конотопської ЦРЛ і про його смерть було оголошення в соцмережі, зокрема «Facebook». Як розповідача її мати ОСОБА_4 та її батько разом їздили до нотаріуса засвідчувати заповіт. Після складання заповіту батько віддав його ОСОБА_4 .

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (див. постанову Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).

Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

При цьому слід зазначити, що закон пов`язує виникнення у нотаріуса обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_4 вказувала, що про смерть спадкодавця дізналась випадково на початку 2025 року, тому відразу, в подальшому, звернулась до нотаріуса, проте їй було відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Судом після дослідження матеріалів спадкової справи №55/2024, відкритої після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що нотаріус не повідомляв спадкоємця про відкриття спадщини.

Слід зазначити, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004, нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Однак, нотаріусом не було вчинено таких дій щодо належного повідомлення ОСОБА_4 про складений на її ім`я заповіт.

Відповідно до правової позиції зазначеної в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки позивач був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом

Суд погоджується з твердженням позивача, що причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними: не знаючи про існування заповіту, не будучи спадкоємцем перших черг, вона не знала про свій статус спадкоємця за заповітом, і, відповідно, про необхідність подання заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини (смерті ОСОБА_5 ).

Будь-яких доказів того, що позивач була обізнана про наявність заповіту, матеріали справи не містять.

Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , які вказували на обізнаність ОСОБА_4 про існування заповіту, складеного на її ім`я, оскільки жодних доказів на підтвердження цього факту суду надано не було. Крім того, вказані свідки є зацікавленими особами, оскільки ОСОБА_2 вступила в спадщину після смерті батька у тому числі на спірне майно.

Щодо обізнаності ОСОБА_4 про смерть ОСОБА_5 суд зауважує, що сам факт публікування оголошення в соціальній мережі про смерть, не може підтверджувати ту обставину, що ОСОБА_4 було відомо про смерть ОСОБА_5 . Суд також не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_9 , про те, що ОСОБА_4 при зустрічі з нею висловлювала співчуття щодо смерті ОСОБА_5 , оскільки жодним доказом вказаний факт не підтверджується, в свою чергу, суд зауважує на те, що ОСОБА_9 є матір`ю відповідача, тобто зацікавленою особою.

Суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки вона не проживала з останнім, про існування заповіту дізналась вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, жодних доказів, які б спростовували вказані обставини суду не надано.

Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (частина друга статті 1223 ЦК України).

Про свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 28 травня 2021 року у справі № 688/106/20, від 17.12.21 року у справі № 315/368/19.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, а також враховуючи що причина пропуску позивачем строку є поважною, позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 – задовольнити.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк – два місяці після набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка АДРЕСА_5 . .

Третя особа приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального Засорін Артем Ігорович, юридична адреса:м. Конотоп, вул. Усп.-Троїцька,37а/М.Амосова, 4.

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2026 року.

Суддя Рідзевська І. О.