Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №452/295/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/295/26

Провадження № 1-кп/452/251/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі кримінальне провадження №12025140000001254 від 27.11.2025 р. за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПННОМЕР_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Скала Подільська Борщівського району Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженого, віськовослужбовця за контрактом Збройних Сил України на посаді начальника служби забезпечення тилу логістики військової частини НОМЕР_2 у військовому званні молодший лейтенант, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

встановив:

Як визнано судом доведеним, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_3 молодший лейтенант ОСОБА_4 26.11.2025 приблизно о 17 год. 10 хв, в темну пору доби, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Renault Trafic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , рухався по автодорозі сполученням «Калинів-Волоща» по пл. Авіації, поблизу буд. №19, що у м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області, тобто в межах населеного пункту, в напрямку до с.Пиняни Самбірського району Львівської області, у порушення вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1.5 розділу 1, п.п. «б» п. 2.3 Розділу 2, п.п. «д» п. 2.3 Розділу 2, п.12.3 Розділу 12 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України зі 10.10.2001 №1306, маючи об`єктивну можливість виявити на проїзній частині дороги пішохода ОСОБА_6 , який здійснював перехід проїзної частини поза межами пішохідного переходу, рухаючись зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, в результаті чого допустив наїзд на пішохода Рибака ІМ, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення Правил безпеки дорожнього руху, в результаті чого потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно тяжке тілесне ушкодження, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, від дачі показів відмовився на підставі ст.63 Конституції України. Наявні в справі докази його винуватості він не оспорює.

Отримавши підтвердження обвинуваченим фактичних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає, доведеною винуватість ОСОБА_4 у порушенні п.1.5 розділу 1, п.п. «б»,«д» п.2.3 розділу 2 та п.12.3 розділу 12 Правил дорожнього руху України під час керування транспортним засобом – автомобілем марки автомобіль марки «Renault Trafic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно тяжке тілесне ушкодження,а тому кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України є вірною.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, скоїв тяжкий злочин, по місцю служби характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій, нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Як обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає : щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; повне відшкодування завданої шкоди потерпілому; позицію потерпілого, який в клопотанні до суду просив обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За таких обставин, а також враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 на даний час здійснює військову службу в ЗСУ на посаді начальника служби забезпечення тилу логістики військової частини НОМЕР_2 і використання транспортного засобу є фактично невід`ємною частиною здійснення ним службових обов`язків та забезпечення боєздатності військової частини, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин,у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 27.11.2025 р., а саме: - автомобіль марки «Renault Trafic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 (на момент пригоди з р.н. НОМЕР_5 реєстрації Республіки Польща), який належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ОСОБА_7 , зареєстрованому : АДРЕСА_2 ; - заборону користування, розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій із автомобілем марки «Renault Trafic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 – слід скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в сумі 17 828 грн. 00 коп. за проведення судових інженерно-транспортних, комплексної фототехнічної та авто технічної експертиз, а саме: 4457,00 гривень (висновок експерта №СЕ-19/114-25/30657-ІТ від 20.01.2026); 4457,00 гривень (висновок експерта №СЕ-19/114-25/30349-ІТ від 19.01.2026); 8914,00 гривень (висновок експерта №КСЕ-19/114-26/576 від 22.01.2026) -слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь Держави.

Застосований ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 27.01.2026 відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання – слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно ст.76 ч.1 п.1 та п.2 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 27.11.2025 р., а саме: - автомобіль марки «Renault Trafic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 (на момент пригоди з р.н. НОМЕР_5 реєстрації Республіки Польща), який належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ОСОБА_7 , зареєстрованому : АДРЕСА_2 ; - заборону користування, розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій із автомобілем марки «Renault Trafic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-автомобіль марки «Renault Trafic», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , який знаходиться на стоянці ТЗ, що за адресою : Львівська область, Самбірський район, с.Рудня, вул..Бісковицька, 9 – повернути законному користувачу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПННОМЕР_1 ;

-оптичний диск з відеозаписом з камери відео спостереження ІС «Безпечна Львівщина» за 26.11.2025 – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових інженерно-транспортних, комплексної фототехнічної та авто технічної експертиз в сумі 17 828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. - стягнути з ОСОБА_4 в користь Держави.

Застосований ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 27.01.2026 відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд протягом 30 днів з часу проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя